Справа №576/2371/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Колодяжний А. О.
Номер провадження 33/816/293/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 126 КУпАП
Іменем України
27 березня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Авраменко Д. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 05.10.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 576/2371/23,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
установив:
Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 05.10.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, і до нього був застосований захід впливу у виді попередження.
16.10.2024 до Глухівського міськрайонного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 разом із клопотанням останнього про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 05.10.2023, яке він обґрунтував тим, що не брав участі в судовому розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційну скаргу не зміг своєчасно подати через ведення військових дій на території м. Глухів, а також через неповнолітній стан на час притягнення до адміністративної відповідальності.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 , який підтримав своє клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді та просив його задовольнити, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданого клопотання, апеляційний суд вважає, що вказане вище клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді задоволенню не підлягає з таких підстав
Зокрема, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративне правопорушення зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час судового провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КУпАП.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. При цьому згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права, а відповідно ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави; питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку; проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження; у кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності) (рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41). «Доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд» (рішення від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії»), «під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк; суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення», а «…безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Конвенції» (рішення від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47).
Тобто, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право, незважаючи на те, що ст. 294 КУпАП і містить положення щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, оскільки строками, як зазначалось вище, визначаються часові межі існування правовідносин у адміністративному процесі, в яких повинно відбутися здійснення прав і виконання обов'язків учасниками (сторонами) провадження в справі про адміністративні правопорушення, а правові норми встановлюють не тільки «що» і «як» потрібно зробити, але і «в які строки», що є обов'язковим елементом поведінки відповідного суб'єкта судового провадження і виступає як один з показників правомірності юридичної діяльності учасників процесу.
Суворе дотримання строків у адміністративному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення згідно вимог ст. 277-2 КУпАП шляхом направлення йому судової повістки на адресу проживання, яку він отримав особисто, про що свідчить рекомендоване повідомлення у справі, однак на судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього він не з'явився, будь-яких клопотань, у тому числі і про відкладення судового розгляду справи, в суді першої інстанції не подавав, результатом розгляду протоколу та змістом ухваленого судового рішення тривалий час не цікавився (а. с. 4, 5).
Необхідно зауважити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та ухвалених у ній судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду (навіть не перебуваючи за місцем свого проживання), тому за умови достатньої зацікавленості щодо руху справи ОСОБА_2 , якому достеменно було відомо про час і місце судового розгляду, мав реальну можливість дізнатись про ухвалене судове рішення, а також своєчасно подати апеляційну скаргу, оскільки ОСОБА_2 зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Доводи клопотання ОСОБА_2 про те, що на момент ухвалення судового рішення суддею суду першої інстанції він був неповнолітнім, що є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, не відповідають дійсності та не можуть бути взяті до уваги, оскільки станом на 05.10.2023 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вже досяг 18-річного віку, а згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених зокрема й ст. 126 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом встановлено не було, тому клопотання про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 05.10.2023.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов