Справа №583/1866/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О.
Номер провадження 33/816/111/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
25 березня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/1866/24 за апеляційною скаргою захисника КУДІНА О. М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник КУДІН О. М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, оскільки справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_2 без належного повідомлення про час судового розгляду, від проходження огляду в закладі охорони здоров'я ОСОБА_2 не відмовлявся, доказів керування ним т/з матеріали справи не містять, відсутні на ньому і відомості про складення акту огляду.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 34000 грн із позбавленням права керування т/з на строк 3 роки. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 , будучи раніше притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за постановою Охтирського міськрайонного суду від 24.08.2023, 13.04.2024 о 13 год. 20 хв. в м. Охтирка по пров. Кириківський, 25 керував т/з Шкода, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 та його захисник Кудін О. М. в судове засідання не з'явились, від захисника надійшла письмова заява про розгляд справи у його та ОСОБА_2 відсутність, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін провадження, що не суперечить положенням ст. 268, 271 і 294 КУпАП.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова судді оголошена 25.04.2024, а апеляційна скарга з урахуванням вихідних подана 06.05.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Охтирського міськрайонного суду Сумської області, тому встановлений ст. 294 КУпАП строк не пропущений.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП надійшов до суду першої інстанції 23.04.2024 і його розгляд в суді був визначений поліцейськими 29.04.2024. При цьому судова повістка про виклик до суду на 29.04.2024 направлена ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку 25.04.2024 та вручена матері останнього 30.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 17), але попри це, суддя суду першої інстанції розглянула справу 25.04.2024 у відсутність ОСОБА_2 .
Відповідно ст. 268 КУпАП, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу (ст. 248 КУпАП).
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи (ч. 1 ст. 277-2 КУпАП), а згідно п. 2 і п. 3 ст. 278 цього Кодексу суддя при підготовці до розгляду справи вирішує, крім іншого, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Однак вимоги процесуальних норм КУпАП не дотримані суддею суду першої інстанції і розгляд справи відбувся за відсутності даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи та, окрім цього, раніше дати зазначеної в судовій повістці.
Така засада судочинства як рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (ст. 129 Конституції України, розділ I ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення ЄСПЛ у справах «Домбо Бехер Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands) від 27.10.1993, заява № 14448/88, п. 33); «Анкерль проти Швейцарії» (Ankerl v. Switzerland) від 23.10.1996 р., заява № 17748/91, п. 38).
За таких обставин, суддею суду першої інстанції не дотриманий конституційний принцип, що «ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередньо участь у судовому процесі, або позбавлений такого права», який знайшов своє закріплення і формулювання також у рішенні КСУ від 12.04.2012 № 9-рп/2012 (справа про рівність сторін судового процесу). Формулюючи у своєму рішенні незаперечне право особи на судову присутність, Суд керувався правовими постулатами «доброї совісті» (bonae fidei), оскільки для громадян не може бути жодних перешкод об'єктивного характеру, якщо відбувається розгляд в суді індивідуально-конкретної справи.
Аналогічною є і усталена судова практика ЄСПЛ у справах щодо України, коли неодноразово застосований «принцип рівності», зокрема у п. 26 і 29 рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), згідно якої «принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом» (див., інші рішення та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), заява № 39594/98, п. 72, 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy), рішення від 28.08.1991, заява серія A № 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy), рішення від 12.10.1992, заява серія A № 245-C, п. 26; «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), заява № 54698/00, рішення від 08.06.2006, п. 28).
Таким чином, ураховуючи фактичні обставини справи, виходячи із засад судочинства, в тому числі і з принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції істотно порушені права та законні інтереси ОСОБА_2 внаслідок чого судове рішення підлягає безумовному скасуванню через порушення норм процесуального права, згідно яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має невід'ємне право на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, яке полягає у наданні їй можливості надати усні пояснення з приводу обставин правопорушення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь в справі, право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується її прав та обов'язків, у порядку, передбаченому законом, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені законом, що для суддів усіх інстанції є важливим елементом законного і справедливого правосуддя.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи було установлено, що ОСОБА_2 , будучи особою раніше притягнутою до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 13.04.2024 о 13 год. 20 хв., знаходячись в м. Охтирка по пров. Кириківський, 25 керував т/з Шкода, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що відповідає фактичним обставинам справи і об'єктивно підтверджується, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 009692 від 13.04.2024, дослідженими доказами у справі, зокрема:
- направленням на огляд водія т/з із метою виявлення стану алкгольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння, а також відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння (а. с. 3);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , з яких убачається, що ним 13.04.2024 о 13-20 на блокпосту був зупинений т/з Шкода, д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який мав ознаки алкгольного сп'яніння, про що було повідомлено на лінію «102» (а. с. 6);
- карткою обліку адміністративного правопорушення групи реагування патрульної поліції ГУНП в Сумській області, згідно якої ОСОБА_2 постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.08.2023 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 9);
- відеозаписами з технічних засобів, на яких зафіксовані обставини прибуття поліцейських на виклик про зупинення т/з, водій якого перебував з ознаками алкгольного сп'яніння, спілкування з ОСОБА_2 , який не заперечував факт керування т/з, спочатку погодився пройти огляд на місці зупинки т/з з використанням газоаналізатора Драгер, однак лише імітував його продуття, після чого на неодноразові вимоги поліцейських відмовився від проходження як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров'я, складення протоколу та ознайомлення з його змістом ОСОБА_2 (а. с. 10).
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідка ОСОБА_3 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, зокрема, відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, на яких, серед іншого, зафіксовані детальні пояснення ОСОБА_4 щодо обставин зупинки т/з під керуванням ОСОБА_2 .
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті відповідальність настає за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Необхідно зауважити, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема, на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами). Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналіз зазначених доказів дозволяє зробити однозначний і безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин т/з керував саме ОСОБА_2 , який всупереч доводів захисника відмовився від проходження огляду як на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Драгер, так і в закладі охорони здоров'я.
Отже, ОСОБА_2 як особа, яка в цей день керувала т/з і щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, оскільки водій в усякому випадку не мав права ігнорувати імперативні вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП, містить вказаний протокол і підпис ОСОБА_2 , який, маючи можливість, будь-яких заперечень щодо викладених у ньому обставин не зазначив.
Таким чином, апеляційний суд, не виходячи за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, вважає, що останній, будучи особою раніше притягнутою до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Після скасування постанови судді суду першої інстанції апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нову постанову, якою накласти на ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення, установлене санкцією цієї норми закону, а також стягнути на користь держави судовий збір з урахуванням положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника КУДІНА О. М. задовольнити частково.
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2024 відносно ОСОБА_5 скасувати у зв'язку з порушенням суддею суду першої інстанції норм процесуального права та ухвалити нову постанову.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, із позбавлення його права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу і вноситься в установу банку України.
У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови стягується:
- подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові;
- витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов