Номер провадження: 22-ц/813/3068/25
Справа № 496/5430/21
Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
27.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів:Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
14.11.2024 року від ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про забезпечення допуску до об'єкту дослідження для проведення експертизи, відповідно до якого просила застосувати до відповідачів заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів, що становить 7767 грн у зв'язку з ненаданням без поважних причин витребуваних доказів, та зобов'язати відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 надати безперешкодний доступ для спеціалістів, які будуть проводити технічну інвентаризацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» до необхідних для проведення інвентаризації приміщень та споруд житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечити умови для їх роботи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою суду від 14 листопада 2023 року по справі було призначено комплексну судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу.
30 січня 2024 року на адресу суду було надіслано клопотання судового експерта Миколаївського НДЕКЦ Є.В. Грищенко, яким він просив надати додаткові документи для проведення експертизи.
Так, в процесі розгляду справи представником позивача неодноразово заявлялось клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: технічного паспорта (матеріали архівної справи РБТІ) на домоволодіння АДРЕСА_1 ; проектно-кошторисної документації на зведення житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; копій чеків, товарно-транспортних накладних на придбання та доставку будівельних матеріалів при будівництві зазначених будівель та споруд. Однак вказані докази до суду надано не було та відповідачами було зазначено, що вказаних доказів у них немає. Зазначені обставини унеможливлюють подальший розгляд справи та перешкоджають проведенню експертизи.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» здійснення інвентаризаційної оцінки та виготовлення технічної документації будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вказаної ухвали суду, представник позивача неодноразово в телефонному режимі намагалась узгодити з відповідачами та їхнім представником дату виїзду спеціаліста для здійснення інвентаризаційної оцінки спірного майна, однак відповідачі та їх представник свідомо почали ігнорувати телефонні дзвінки представника позивачки.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» на електронну пошту відповідачів Шевченко Н. І., було направлено повідомлення з метою узгодження дати та часу виконання технічних робіт. Однак вказане повідомлення було залишено без відповіді.
Вказані дії розцінюються як ухилення відповідачів від процесуальних обов'язків, покладених судом.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року клопотання представника позивача про забезпечення допуску до об'єкту дослідження для проведення експертизи - задоволено частково.
Зобов'язано відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надати безперешкодний доступ для спеціалістів, які будуть проводити технічну інвентаризацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» (код ЄДРПОУ: 45023227, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 79, каб. 6), до необхідних для проведення інвентаризації приміщень та споруд житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечити умови для їх роботи - 06 грудня 2024 року о 14.00 годин.
Застосовано заходи процесуального примусу у виді накладення штрафу до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Стягнуто з:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
штраф у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1512,50 грн з кожної в дохід загального фонду Державного бюджету України (на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача:UA118999980313090106000026007, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783).
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року скасувати повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, сторони у справі та їхні представники, в судове засідання, призначене на 27.03.2025 року на 14:30 год. не з'явились, причини не явки не повідомили, заяв про участь у справі в режимі відеоконференції та про відкладення судового засідання не подавали.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки явка учасників справи до апеляційного суду не є обов'язковою, поважність причин не участі в судовому засіданні 27.03.2025 року на 14:30 год. позивача та відповідача судом апеляційної інстанції не встановлена, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності учасників справи, які відсутні у судовому засіданні при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі у судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
Крім того, слід звернути увагу, що справа перебуває на розгляді в судах листопада 2021 року, а в апеляційному суді з листопада 2024 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст. ст. 210, 371 ЦПК України.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зобов'язуючи відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надати безперешкодний доступ для спеціалістів, які будуть проводити технічну інвентаризацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» до необхідних для проведення інвентаризації приміщень та споруд житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечити умови для їх роботи - 06 грудня 2024 року о 14.00 годин, застосовуючи заходи процесуального примусу у виді накладення штрафу до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягуючи з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 штраф у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 512,50 грн з кожної в дохід загального фонду Державного бюджету України, суд першої інстанції виходив з того, що:
- в межах виконання клопотання судового експерта Миколаївського НДЕКЦ Є.В. Грищенко, яким експерт просив надати додаткові документи для проведення призначеної ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2023 року комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи;
- відповідачі протягом тривалого часу не забезпечили можливість безперешкодного доступу для спеціалістів здійснення інвентаризаційної оцінки та виготовлення технічної документації будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим створили протиправні перешкоди у здійсненні судочинства, які полягали у невиконанні вимог ухвали суду від 23.04.2024 року про забезпечення допуску до об'єкту дослідження для проведення інвентаризації та здійснення інвентаризаційної оцінки
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції у повній мірі погодитися не може.
Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:
- 14 листопада 2023 року по справі було призначено комплексну судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу;
- 30 січня 2024 року на адресу суду було надіслано клопотання судового експерта Миколаївського НДЕКЦ Є.В. Грищенко, яким він просив надати додаткові документи для проведення експертизи;
- в процесі розгляду справи представником позивача неодноразово заявлялось клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: технічного паспорта (матеріали архівної справи РБТІ) на домоволодіння АДРЕСА_1 ; проектно-кошторисної документації на зведення житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; копій чеків, товарно-транспортних накладних на придбання та доставку будівельних матеріалів при будівництві зазначених будівель та споруд. Однак вказані докази до суду надано не було та відповідачами було зазначено, що вказаних доказів у них немає. Зазначені обставини унеможливлюють подальший розгляд справи та перешкоджають проведенню експертизи.
- ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» здійснення інвентаризаційної оцінки та виготовлення технічної документації будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- на виконання вказаної ухвали суду, представник позивача неодноразово в телефонному режимі намагалась узгодити з відповідачами та їхнім представником дату виїзду спеціаліста для здійснення інвентаризаційної оцінки спірного майна, однак відповідачі та їх представник свідомо почали ігнорувати телефонні дзвінки представника позивачки.
- Товариством з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» на електронну пошту відповідачів Шевченко Н. І., було направлено повідомлення з метою узгодження дати та часу виконання технічних робіт, однак вказане повідомлення було залишено без відповіді.
Колегія суддів виходить з наступного.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню.
І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.
Частиною другою статті 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до положень ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятоюстатті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.148 ЦПК України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджетуз відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановивши відсутність у відповідачів додаткових документів (технічного паспорта (матеріали архівної справи РБТІ) на домоволодіння АДРЕСА_1 ; проектно-кошторисної документації на зведення житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; копій чеків, товарно-транспортних накладних на придбання та доставку будівельних матеріалів при будівництві зазначених будівель та споруд), які просив надати експерт для проведення призначеної судом комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, доручивши у зв'язку з цим Товариству з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» здійснити інвентаризаційну оцінку та виготовити технічну документацію будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , констатувавши факт неповідомлення про неможливість виконання ухвали суду, суд розцінив дану поведінку відповідачів, яких було зобов'язано забезпечити безперешкодний доступ для спеціалістів до будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як таку, що створює протиправні перешкоди у здійсненні судочинства та полягає у невиконанні вимог ухвали суду від 23.04.2024 року про забезпечення допуску до об'єкту дослідження для проведення інвентаризації та здійснення інвентаризаційної оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, після призначення ухвалою суду від 14 листопада 2023 року комплексної судової-будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи та надходження клопотання експерта про надання додаткових документів (технічного паспорта (матеріали архівної справи РБТІ) на домоволодіння АДРЕСА_1 ; проектно-кошторисної документації на зведення житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; копій чеків, товарно-транспортних накладних на придбання та доставку будівельних матеріалів при будівництві зазначених будівель та споруд) для проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, суд у зв'язку з відсутністю даних документів у відповідачів, доручив Товариству з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» здійснити інвентаризаційну оцінку та виготовити технічну документацію будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та через неможливість сторін узгодити дату та час здійснення інвентаризації, така дата була погоджена судом на 12-00 год. 27.07.2024 року, а потім на 12-00 год. 30.08.2024 року.
Незважаючи на це, у вказані судом дату та час проведення інвентаризації не відбулось.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, причиною не проведення інвентаризації 27.07.2024 року була поломка автомобілів спеціалістів, які не змогли дістатися об'єкту у визначений час, а причиною не проведення інвентаризації 30.08.2024 року представник позивача зазначив у зверненні до суду не допуск спеціалістів ТОВ «АрхТехНік» до об'єкту дослідження.
При таких обставинах не проведення у визначені судом час та дати проведення інвентаризації будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на 12-00 год. 27.07.2024 року та на 12-00 год. 30.08.2024 року, не було пов'язано з повторністю або систематичністю невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами з боку відповідачів.
Між тим право суду на накладення штрафу передбачено саме у випадку повторного або систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами.
Що стосується такої підстави накладення штрафу, як триваючого невиконання ухвали про забезпечення доказів, то відповідачі повідомили суд про відсутність у них додаткових документів, про надання яких просив експерт для проведення експертизи.
Що стосується не проведення інвентаризації проведення якої було визначено судом на 12-00 год. 30.08.2024 року, то представник позивача повідомив суду про неможливість спеціалістів ТОВ «АрхТехНік» у визначений час потрапити до будівлі, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Степова, буд. 51-Д через відсутність там відповідачів (представника відповідачів) з доданням письмового інформативного повідомлення про це керівником ТОВ «АрхТехНік» та фотокопій неможливості потрапляння їх до даного будинку 30.08.2024 року.
Проте з доданих фотокопій вбачається, що за допомогою сервісу геолокації телефону, з якого 30.08.2024 року була здійснена фотозйомка, адреса зафіксованого об'єкту з неможливістю потрапити до подвір'я - АДРЕСА_2 , що не узгоджується з адресою об'єкта проведення інвентаризації АДРЕСА_1 .
Враховуючи наведене, висновок суду про створення відповідачами протиправних перешкод у здійсненні судочинства, які полягали у невиконанні вимог ухвали суду від 23.04.2024 року про забезпечення допуску до об'єкту дослідження для проведення інвентаризації та здійснення інвентаризаційної оцінки є недоведеними та наразі передчасними.
Також, необхідно зауважити, що згідно зі ст. 148 ЦПК України застосування заходів процесуального примусу є правом суду, а не обов'язком.
Разом з тим само по собі покладення судом 14.11.2024 року зобов'язання на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надати безперешкодний доступ для спеціалістів, які будуть проводити технічну інвентаризацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхТехНік» до необхідних для проведення інвентаризації приміщень та споруд житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечити умови для їх роботи відповідає обставинам справи з огляду на необхідність надання експерту цих додаткових документів для проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, а також тривалість виконання судом відповідного клопотання експерта через неузгодженість дій сторін у справі і необхідність вжиття судом додаткових заходів для запобігання тяганині у вирішенні клопотання експерта та проведення призначеної судом експертизи. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновку суду не спростовують і зведені до незгоди з відповідним висновком суду попередньої інстанціїта не містять вмотивованих обґрунтувань незаконності ухвали в цій частині.
При таких обставинах, ухвала суду першої інстанції не може залишатися без змін і підлягає скасуванню у частині застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходів процесуального примусу у виді накладення штрафу. В інший частині ухвалу слід залишити без змін.
Таким чином апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року - в частині застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходів процесуального примусу у виді накладення штрафу - скасувати.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений: 31.03.2025 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова