Справа № 750/16126/24
Провадження № 2-ві/750/5/25
31 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Маринченко О.А. у справі № 750/16126/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
,
у листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.11.2024 у складі судді Маринченко О.А. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 750/16126/24 у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
25 березня 2025 року ОСОБА_1. через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про відвід судді Маринченко О.А., оскільки, отримавши відповідь на відзив та ознайомившись з його змістом, вважає, що суддя особисто прямо заінтересована в результаті розгляду справи та мають місце інші обставини, які викликають сумнів в її об'єктивності та неупередженості. Заявник зазначає, що представник позивача - ОСОБА_3. разом зі своїм клопотанням від 18 лютого 2025 року про приєднання доказів не надала як відповідачу, так і суду, ордер адвоката у вказаній справі та копію свого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Договір про надання правової допомоги, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Лігал Айк'ю Груп», а не з конкретним визначеним адвокатом, у тому числі ОСОБА_3 . При цьому, суд зобов'язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме: факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень. Так, суддя Маринченко О.А. у судовому засіданні, яке відбулось 05 березня 2025 року, не звернула увагу щодо наявності серед доказів, доданих до суду, саме ордера адвоката ОСОБА_3. в даній справі та копії свідоцтва про право на заняття нею адвокатською діяльністю. Крім того, відповідач був позбавлений права, як учасник справи, ознайомитись з повноваженнями представника позивача - адвоката ОСОБА_3. на вчинення нею певних процесуальних дій у справі та щодо її представництва у суді. Саме 24 березня 2025 року адвокат ОСОБА_3. надала до суду свій ордер адвоката у вказаній справі та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того, вже 05 березня 2025 року під час судового засідання, де була присутня, у тому числі і адвокат ОСОБА_3., суддя Маринченко О.А. ухвалила приєднати до матеріалів справи клопотання адвоката, не дізнавшись думку відповідача з цього приводу, оскільки в судовому засіданні він був відсутній. При цьому, дане клопотання про приєднання доказів подане до суду адвокатом ОСОБА_3. з порушенням строків, встановлених статтею 83 ЦПК України, не обґрунтувавши неможливість їх подання у визначений строк з причин, що не залежали від неї (поважні причини). Також, дане клопотання разом з додатками, не міститься серед документів справи в системі «Електронний суд», хоча надіслано відповідачу на електронну пошту. Отже, подане до суду адвокатом ОСОБА_3. клопотання не повинно було взято суддею Маринченко О.А. до уваги як процесуальний документ у справі на підставі статті 126 ЦПК України. Також, суддя порушила основні принципи цивільного процесуального права: процесуальна рівноправність сторін, принцип змагальності між сторонами. Крім того, суддя Маринченко О.А. вже обтяжена тими обставинами (вже знає про них), які їй заздалегідь стали відомі та які можуть вплинути на результат розгляду справи. Враховуючи, що в матеріалах справи № 750/16126/24 (саме в позовній заяві про поділ спільного сумісного майна подружжя) містяться посилання на наявність заборгованості по аліментам (суддею в справі № 750/5649/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами була Маринченко О.А. ), як наявності правових підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя при поділі майна та збільшення частки позивача до 2/3, то суддя не має права для подальшого розгляду цієї справи. Також, ОСОБА_1 подав дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя щодо дій та бездіяльності судді Маринченко О.А.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36-37 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.
Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 37 ЦПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, зокрема, якщо суддя брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.
Викладені ОСОБА_1 обставини заявленого відводу не містять передбачених законом випадків для відводу судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Натомість, обставини, зазначені в заявах, фактично пов'язані з незгодою з процесуальними діями та рішеннями судді при розгляді іншої справи № 750/5649/24, де стороною був ОСОБА_1 , а тому ці обставини не є підставою для відводу судді Маринченко О.А.
Крім того, відповідно до рішення Ради суддів України від 01 березня 2019 року № 13, яким внесено зміни до пункту 2 рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов?язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
Отже заява про відвід судді є необґрунтованою.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення відводу судді з підстав, зазначених заявником.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не встановлено.
Враховуючи наведене вище, оскільки передбачені статтями 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 353 ЦПК України, суд,
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Маринченко О.А. у справі № 750/16126/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя