Справа № 1806/5086/12
Провадження № 1-в/592/186/25
28 березня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявниці ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.04.2002 №3009 заявниці на праві власності належить вказана квартира.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.10.2022 за об'єктом нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.
Підставою даного обтяження значиться постанова слідчого СУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно від 21.10.2011; власником вказаного майна зазначено ОСОБА_7 .
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.12.2012 у справі №1806/5086/12, в тому числі, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні ряду злочинів, та залишено арешт, накладений на майно засудженого, до відшкодування стягнутої з нього шкоди та судових витрат.
Вказаний арешт підлягає скасуванню за необґрунтованістю, оскільки станом на момент винесення постанови про арешт ОСОБА_7 право власності на спірний об'єкт нерухомого майна не належало, а застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження обмежує право власності ОСОБА_5 .
Заслухавши пояснення представника на підтримку поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_6 від 21.11.2011 у кримінальній справі № 11291032 з метою забезпечення цивільного позову накладено арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_7 , в тому числі, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.12.2012 у справі №1806/5086/12 ОСОБА_7 засуджено за ст.ст.27 ч.2-191 ч.3, 185 ч.3, 15 ч.3 -185 ч.3, 69, 70 ч.1 КК України до остаточного покарання у виді 2 (два) роки 7 (сім) місяців обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; на підставі ч.1 ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 2 (два) роки 6 (шість) місяців; стягнуто на користь ПАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» матеріальну шкоду з ОСОБА_7 у розмірі 296,70 грн, а також судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 82,73 грн.
Постановлено залишити арешт, накладений на майно засуджених, до відшкодування стягнутої з них на користь ПАТ «СМНВО ім.М.В.Фрунзе» майнової шкоди та судових витрат у повному обсязі.
Постанова старшого слідчого СУ УМВС України в Сумській області від 21.10.2011 та вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.12.2012 ухвалені за правилами КПК України 1960 року.
На даний час обмеження щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на яку накладено арешт, залишаються не скасованими.
Відповідно до пункту дев'ятого розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Дана норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
З огляду на зазначене, на правовідносини, пов'язані з вирішенням питання про припинення арешту майна, поширюються норми КПК України 1960 року.
У пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 сформовано висновок про те, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Також, у пункті 21 цієї постанови вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та вказала на таке.
Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України) 1960 року та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі N 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі N 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 не була учасником кримінального провадження № 1806/5086/12.
Суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з пунктом другим частини першої статті 7, частиною першою статті 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Оскільки метою звернення із клопотанням про скасування арешту майна є захист права власності ОСОБА_5 , яка не була учасником кримінального провадження, а арешт накладено на відповідне майно у кримінальному провадженні, розпочатому за КПК України 1960 року та завершеному (вирок) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року, то відповідне питання підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 26, 372 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом семи днів з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1