Справа № 463/944/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р. Р.
Провадження № 33/811/290/25 Доповідач: Белена А. В.
24 березня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю захисника - адвоката Бандирського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника Бандирського А.С. на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2025 року
Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2025 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23 січня 2025 року о 23 год. 22 хв. по вул. Поліська,2 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «MAZDA 6» р.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову судді захисник Бандирський А.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, захисник Бандирський А.С. подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Зазначає, що апеляційна скарга була надіслана поштою на адресу Личаківського суду м. Львова 17.02.2025, оскільки 15.02.2025 та 16.02.2025 - вихідні дні, а тому вважає, що така є поданою в межах визначеного законом строку. Водночас, якщо апеляційний суд вважатиме, що строк на подання апеляційної скарги є пропущеним, то просить такий поновити.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, під час виконання бойових завдань із захисту Батьківщини у 2022-2023 роках, неодноразово отримував поранення та проходив лікування від отриманих травм, про що останній повідомив працівників поліції.
Вважає, що саме через стан здоров'я ОСОБА_1 у поліції могло скластися враження, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, що не відповідає дійсності.
Вказує, що працівник поліції на запитання ОСОБА_1 , яке покарання його чекає у разі відмови, відповів, що не знає та що стягнення призначає суд.
На думку захисника, поліцейський свідомо не повідомив ОСОБА_1 про наслідки відмови від огляду, щоб отримати таку відмову та скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Зауважує, що ОСОБА_1 в подальшому змінив свою думку та повідомив, що хоче поїхати на експертизу, проте на вказане прохання працівники поліції відповіли відмовою.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про поважні причини неявки суду не повідомив.
Захисник Бандирський А.С. не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР 1 № 228776 від 24.01.2025 (а.с. 1);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2025, відповідного до якого ОСОБА_1 скеровано на огляд до КНП ЛОР ЛОМПЦ та ТУ, у зв'язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3);
відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, яким підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (а.с. 2);
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3923311 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.6);
рапортом заступника командира роти 3 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП Олександра Кобзара від 23.01.2025 (а.с.4).
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з наявного відеозапису у матеріалах справи, працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 як водію пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак водій від огляду відмовився.
Безпідставним є також доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, отримав поранення та проходив лікування від отриманих травм, та саме тому у працівників поліції могло скластися враження, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Так, апеляційний суд виходить з того, що згідно з протоколом ОСОБА_1 притягається до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
При цьому посилання у протоколі на ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідає роз'ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» N 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Поняття «виявлення у особи ознак сп'яніння» та «встановлення стану сп'яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, тощо, і саме ці ознаки є підставою для проходження огляду на стан сп'яніння (п.2.5 ПДР).
Виявлення ознак, із врахуванням вимог діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.
З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп'яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
У даному випадку працівник поліції, оцінивши зовнішній вигляд та поведінку, дійшов висновку, що ОСОБА_1 може перебувати в стані наркотичного сп'яніння, а тому відповідно до вимог п.2.5 ПДР пред'явив вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд відкидає твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 було відмовлено пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння категорично відмовлявся, що і стало підставою для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо інших доводів апелянта, то такі, на думку апеляційного суду, не впливають на факт вчинення правопорушення і не є тими істотними порушеннями законодавства, внаслідок яких судове рішення підлягає скасуванню. Також не встановлено факту допущення судом першої інстанції і інших істотних порушень законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Поновити захиснику Бандирському Андрію Стефановичу строк апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу захисника Бандирського Андрія Стефановича залишити без задоволення.
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА