Справа № 755/3129/25
Провадження №: 3/755/1776/25
"17" березня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В.. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 235702 від 01.02.2025 ОСОБА_1 , 01.02.2025 року о 10 годині 20 хвилин, керував транспортним засобом (далі -ТЗ) «CHEVROLETT LACETTI», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, по проспект Броварський, 32-А, будучи особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови Шевченківського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві від 15.04.2020 року ВП НОМЕР_2, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив наступне, що дійсно він їхав за кермом 01.02.2025 року, проте не знав, що виконавець обмежив його у праві керування транспортними засобами, документи про обмеження не приходили. Крім того надав постанову про скасування тимчасового обмеження боржників у праві керування транспортними засобами від 20.02.2025 у зв'язку з погашенням заборгованості в повному обсязі. Просив провадження по справі закрити.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Диспозицією ч.3 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, виражається у формі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі прямого чи непрямого умислу.
Згідно ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Однак, згідно пояснень ОСОБА_1 він не знав, що його обтяжили у праві користування транспортними засобами, тобто слід дійти висновку, що останній діяв з прямим чи непрямим умислом, не вбачається можливим.
Крім того, доказів надіслання постанови про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами суду не надано, як не надано і інших доказів обізнаності боржника із даною постановою.
Крім того, станом на день розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення заборгованість у ОСОБА_1 відсутня, що підтверджується постановою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.02.2025р.
Суд зазначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно особи є документом, який констатує виявлення адміністративного правопорушення та не може бути єдиним та безперечним доказом вини особи, відносно якої він складений, так само як і копія постанови державного виконавця від 15.04.2020 року у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2, оскільки відомості на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування цієї постанови або про вручення йому копії в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
З огляду на наведені дані суд дійшов висновку про не винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачено ч. 3 ст. 126 КУпАП та відсутність як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони складу правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, на підставі ст.ст. 1, 7, ч.1ст.9, 10, 11, ч.3 ст.126, п.1 ч.1 ст.247, 245, 255 ст.280, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя