Справа №712/3703/25
Провадження №1-кс/712/1492/25
31.03.2025 м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Саса Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 13.02.2025 (ЄО 12593).
В обґрунтування скарги зазначено, що 12.02.2025 скаржниця подала до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області заяву про вчинення злочину. В своїй заяві вказувала, що з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебувала. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси (справа №711/3937/22) від 13 червня 2023року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виключено відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_5 , як батька дитини. Внесено відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 . Рішення суду набрало законної сили. Рішення суду виконано і видано повторні свідоцтва про народження дитини і батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначений ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком дитини і зобов?язаний утримувати сина. 21 серпня 2023 року Придніпровським районним судом м. Черкаси виданий судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКІ НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь скаржниці аліменти у розмірі 1/4 частини заробітної плати та всіх інших доходів але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи з 18.08.2023року і до його повноліття. ОСОБА_2 свій обов?язок по утриманню дитини злісно та умисно не виконує. Згідно розрахунку заборгованості №10398 від 05.02.2025 Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 становить 44337,46 грн, тобто сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. В державній виконавчій службі скаржниці рекомендовано звернутись в поліцію з заявою про вчинення злочину. Подавши до відділу поліції заяву про вчинення злочину скаржниця просила притягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого . АДРЕСА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне утриманні. ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх Листом від 28 лютого 2025 року заступник начальника Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області повідомив, що відомості до ЄРДР за її заявою не внесені.
Вказаний лист скаржниця отримала лише 20 березня 202 5року в простому поштовому конверті. Штамп про відправку на ньому стоїть 10 березня 2025року.
Скаржник у судове засідання не з'явився, надала перед початком судового засідання заяву про розгляд скарги без її участі, скаргу підтримала.
Уповноважені особи Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та Черкаської окружної прокуратури, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду скарги, не прибули, що не перешкоджає розгляду скарги.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, слідчий суддя зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 60 КПК України заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною першою ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
При цьому відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені в частині 5 статті 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Частиною 2 статті 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, також визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з правовим висновком, наведеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18 підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
При цьому слідчий суддя зауважує, що такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею Кримінального кодексу України.
Частиною першою статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України від 17 червня 2020 року, Справа №3-180/2018(1644/18), № 4-р(II)/2020, звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 Кодексу). Недостатність судових гарантій від свавілля у питанні початку кримінального провадження перешкоджає захисту порушених прав людини, зокрема внаслідок унеможливлення судового захисту, передбаченого частинами першою, другою статті 55 Конституції України.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Відповідно до ч.1, п.1, п.3 ч.2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
З огляду на викладене, враховуючи факт звернення ОСОБА_1 із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 13.02.2025 (ЄО 12593) та невнесення у встановлений законом строк та порядок відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 24, 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 13.02.2025 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів на підставі Рішення Конституційного Суду №4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя Н.М. Чапліна