Справа № 712/2908/25
Провадження № 2-з/712/26/25
31 березня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М. за участю секретаря судового засідання Саса Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
11.03.2025 позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Кучер Ю.В. звернулася у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №24989 від 19.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2025 відкрито провадження у справі.
28.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Кучер Ю.В. про забезпечення позову, у якій представник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №24989 від 19.02.2021, здійсненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення заборгованості у розмірі 26256,00 грн з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитром Миколайовичем у виконавчому провадженні № 65985096.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документа, законність якого оспорюється. Тому необхідно зупинити стягнення на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України).
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З системного аналізу положень ст. 150-153 ЦПК України вбачається, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститутом забезпечення позову є сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалене тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
У пунктах 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник просить вжити заходів забезпечення позову саме шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, обґрунтовуючи причини звернення із заявою про забезпечення позову та надаючи суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Пунктом третім частини першої ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи підстави та предмет спору, беручи до уваги, що приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого документа, законність якого оспорюється позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась.
Вжиття заходів забезпечення позову до набранням законної сили судовим рішенням у справі за даним позовом, забезпечить рівний баланс прав та обов'язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог. Такий спосіб забезпечення позову якнайкраще забезпечить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
У даному випадку заходи забезпечення є співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому відсутні перешкоди для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №65985096 на підставі виконавчого напису №24989 від 19.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення заборгованості у розмірі 26256,00 грн з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до набрання судовим рішенням законної сили по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Дмитру Миколайовичу для виконання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, починаючи з наступного дня після її прийняття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н.М. Чапліна