Справа № 523/10687/22
Провадження №2/523/708/25
"25" березня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представниці відповідача - Софронкової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача
07 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 777082,75 грн, посилаючись на те, що 26 грудня 2018 року він надав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 20000 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути протягом одного місяця з дня першої вимоги. 26 грудня 2019 року йому була пред'явлена вимога про повернення коштів, але відповідач борг у встановлений строк не повернув і ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього суму боргу 20000 доларів США та 3% річних у порядку ст. 625 ЦК України за період з 26 січня 2020 року до 24 лютого 2022 року, яка склала 1250 доларів США, а всього 21250 доларів США, а також судовий збір у розмірі 7770 грн.
06 березня 2025 року ОСОБА_3 , від імені якого діє його представник ОСОБА_4 , надав суду письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, оскільки він заперечує факт підписання розписки, викладені у ній умови не погоджував, гроші не отримував, відповідно до висновку експерта неможливо встановити чи виконувався підпис на розписці саме ним, тоді як позивач у позові стверджує, що відповідно до оспорюваної розписки він надав йому у борг грошові кошти, про цьому, доказів на підтвердження цього суду не надав.
Позивач, від імені якого діє його представник - адвокат Котик Ф.І., у своїх письмових поясненнях від 24 березня 2025 року за результатами почеркознавчої експертизи та з приводу додаткових пояснень відповідача пояснив, що хоча експерт у категоричній формі не вирішив питання про ідентифікацію короткого підпису на розписці через відсутність достатньої кількості вільних зразків підпису відповідача, проте експерт дійшов висновку, що ним не виявлено будь-яких забарвлених або безбарвних штрихів, кошлатості волокон, виточення паперу, відсутні ознаки його виконання з попередньою технічною підготовкою чи з використанням технічних засобів. Отже, позивач вважає, що виконана власноручно відповідачем розписка є безспірним підтвердженням укладання між сторонами договору позики, факту передачі грошей та умов договору. Також представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 у зв'язку з розглядом справи поніс судові витрати: судовий збір за подачу позову - 7770 грн, судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову - 605,60 грн, витрати на правничу допомогу за складання окремих процесуальних документів - 3500 грн, Крім того, через невизнання відповідачем позову виникла необхідність в укладенні ОСОБА_5 договору про надання професійної правничої допомоги у формі представництва інтересів позивача у суді через його перебування на військовій службі, вартість допомоги склала 21000 грн, тому судові витрати у загальному розмірі складають 32875,50 грн, які просить стягнути з відповідача.
У свою чергу представниця відповідача надала суду заяву, в якій просила відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на адвокатську допомогу у розмірі 21000 грн, оскільки позивач написав заяву про слухання справи у його відсутність, знаючи про невизнання позову відповідачем, тому твердження про необхідність укладення договору з причин невизнання позову не відповідає дійсності. Адвокат має електронний кабінет, тому міг ознайомитися з матеріалами справи у електронному вигляді, не витрачаючи часу на дорогу до суду, також адвокат не надав договір про надання адвокатської допомоги, в якому визначена сума адвокатської винагороди.
Представник позивача - адвокат Котик Ф.І. у судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказуючи на викладені у письмових поясненнях обставини.
Представниця відповідача - адвокат Софронкова Н.О. позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених в письмових поясненнях.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рух справи в суді
30 вересня 2022 року після отримання відомостей про зареєстровану адресу відповідача у справі відкрито провадження та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
14 липня 2023 року Суворовським районним судом м.Одеси у справі ухвалено заочне рішення, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.
23 квітня 2024 року за заявою ОСОБА_3 суд скасовував заочне рішення та призначив у справі підготовче засідання.
17 травня 2024 року за клопотанням відповідача призначена судова почеркознавча експертиза.
На час проведення судової експертизи провадження у справі було зупинено.
27 лютого 2025 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.
06 березня 2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається із змісту розписки, оглянутої в оригіналі, 26 грудня 2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав в позику для особистих потреб грошові кошти у розмірі 20000 доларів США від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов'язується повернути гроші на першу вимогу протягом одного місяця.
За змістом повідомлення, оглянутого в оригіналі, 26 грудня 2019 року ОСОБА_3 був повідомлений про необхідність повернення грошових коштів за розпискою від 26 грудня 2018 року, на підтвердження чого написав відповідну розписку.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення боргу у встановлений у договорі строк не виконав і до теперішнього часу ухиляється від його виконання.
Відповідно до висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Альони Кошелюк від 14 лютого 2025 року вирішити питання, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 , розміщений нижче основного тексту наданої на експертизу розписки від 26 грудня 2018 року самим ОСОБА_3 або іншою особою, не виявилось можливим, через відсутність у розпорядженні експерта достатньої кількості вільних зразків підпису відповідача відповідно до клопотання експерта за 2016-2018 роки не менше 8-10 документів, судом надано тільки два за березень 2016 року. Текст розписки - виконаний ОСОБА_3 .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
За викладених обставин, наявність оригіналу боргової розписки в кредитора свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Предметом зобов'язання за договором позики від 26 грудня 2018 року є грошові кошти у іноземній валюті - доларах США.
Нормами частини 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Аналізуючи вказані норми, сягнення суму боргу в іноземній валюті, узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Нормами частини 1 ст.4 та частини 1 ст.5 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як визначено ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За нормами ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як судом встановлено, 26 грудня 2018 року і підтверджено експертним дослідженням, відповідачем ОСОБА_3 було складено текст розписки про отримання ним у борг грошових коштів у розмірі 20000 доларів США, та зобов'язання їх повернення на першу вимогу позивача протягом одного місяця.
Щодо підписання вказаної розписки судовим експертом було проведено дослідження та експертом було зазначено, що збіжні ознаки за наявністю розбіжних не можуть слугувати підставою для позитивного висновку про тотожність виконаця. Вирішення питання у категоричній формі ускладнювалося відсутністю у розпорядженні експерта достатньої кількості вільних зразків підпису. За клопотанням експерта вимагалося не менше 8-10 документів за 2016-2018 рр., а відповідачем наданом лише два зразки за березень 2016 р..
Окремо необхідно звернути увагу і на зміст повідомлення за яким відповідач підтверджує обізнанність у необхідності повернення боргу.
Оцінивши надані докази в сукупності суд дійшов висновку, що зібраними доказами позивач підтвердив порушення своїх прав та законність своїх вимог, оскільки належними доказами, а саме розпискою та повідомленням підтверджено отримання відповідачем у борг грошових коштів у розмірі 20000 доларів США, і які на час розгляду справи не повернуті.
Враховуючи встановлені обставини та норми, які регулюють виниклі правовідносини, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов'язання, суд вважає, що пред'явлені позовні вимоги про стягнення 20000 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача про неотримання коштів, суд їх розцінює критично, оскільки для таких тверджень та спростування доводів позивача не надано належних та допустимих доказів. Відповідач заперечуючи проти отримання коштів не роз'яснює причини складення повідомлення про обізнанність в поверненні коштів, та взагалі, заперечуючи проти вимог, не зазначає підстави для її складання.
За нормами ч.1 ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
З огляду на вимоги вказаної норми, суд звертає увагу на те, що саме відповідач мав забезпечити достатню кількість вільних зразків з підписом для вирішення експертом питання у категоричній формі. За вказаних висновків встановлені судом факти мають значення для підтвердження доводів позивача.
Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, і наступними Указами воєнний стан був продовжений, а Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Отже, враховуючи вказані норми вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню в період з 26 січня 2020 року по 24 лютого 2022 року та, виходячи із суми заборгованості у розмірі 20000 дол. США за 25 місяців прострочення, складає 1250 доларів США.
Розподіл судових витрат.
За нормами ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат правничої допомоги стороною позивача надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 20 серпня 2023 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Котиком Ф.І., відповідно до якого розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги у складанні процесуальних документів у справі № 523/10687/22 складає 3500 грн; детальний опис робіт, а саме ознайомлення із судовим рішенням - 1 година, підготовка заяви про поновлення провадження та додаткові питання до експертизи - 6 годин, підготовка заяви про забезпечення позову - 2 години; акт приймання-передачі наданих послуг від 22 серпня 2024 року; платіжна інструкція від 22 серпня 2024 року на суму 3500 грн; договір про надання правової допомоги від 11 березня 2025 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Котиком Ф.І., в якому розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги та представництва інтересів позивача у судах у справі № 523/10687/22 складає 21000 грн, а також платіжну інструкцію від 11 березня 2025 року на суму 21000 грн.
До послуг, наданих адвокатом за договором від 11 березня 2025 року, входить: час витрачений на дорогу для ознайомлення зі матеріалами справи - 3 години, фотокопіювання матеріалів справи - 1 година, вивчення матеріалів справи - 3 години, виготовлення письмових пояснень - 3 години, участь у судовому засіданні - орієнтовно 2 години.
Твердження відповідача про відсутність необхідності в отриманні позивачем послуги правничої допомоги не заслуговує на увагу, оскільки незважаючи на складність спору, будь-яка особа має право на отримання правничої допомоги і незалежно від зайнятості, або можливості чи неможливості прийняття особистої участі у справі (ст.ст.43,58 ЦПК України).
Більше того, необхідно звернути увагу на те, що до ухвалення заочного рішення позивач, напевно сподіваючись на визнання відповідачем вимог, не звертався до адвоката для отримання послуги на ведення справи у суді та написав заяву про розгляд справи у його відсутності. Однак, після заявленої відповідачем позиції, заперечень проти позову, звернувся до адвоката для представлення його інтересів у суді.
Отже, враховуючи вказані норми та додані докази про розмір правничої допомоги, сума у розмірі 24500 грн підлягає стягненню з відповідача, оскільки є обгрунтованою і співмірною.
При вирішенні питання про стягнення правничої допомоги судом враховано правові висновки Верховного Суду у справах № 755/9215/15-ц, №922/445/19.
Крім того ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір, сплачений за подачу позову в розмірі 7770 грн, та заяви про забезпечення позову - 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 26 грудня 2018 року у розмірі 21250 доларів США, судовий збір у розмірі 8375,60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24500 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Суддя
Повне рішення складено 31 березня 2025 року.