Справа № 521/6504/24
Провадження № 6/521/175/25
25 березня 2025 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 року у справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходилась справа за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ завдану шкоду у порядку регресу у розмірі 17447,46 грн..
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.01.2025 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2024 року залишено без змін.
До суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про відстрочення та розстрочення виконання рішення, в якій просив виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 р. у цивільній справі № 521/6504/24 відстрочити на 5 (п'ять) місяців - до 28 червня 2025 р.; виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 р. у цивільній справі № 521/6504/24 розстрочити на 6 (шість) місяців, починаючи з 28 червня 2025 р., в сумі рівнозначних щомісячних платежів: 2 907.91 грн. - до 28 липня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 серпня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 вересня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 жовтня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 листопада 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 грудня 2025 р..
Заявник посилається на те, що виконання рішення суду ускладнюється, тому що на даний час відповідач є особою з інвалідністю другої групи (довідку МСЕК наведено у додатку № 1 до заяви), у червні 2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня № 10 Одеської міської ради», у липні 2023 р. та у вересні 2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради», у червні 2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня № 11 Одеської міської ради», у вересні 2024 р. та у грудні 2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради» (медична документація до заяви не долучається, оскільки ця інформація є чутливою до розголошення), на постійній основі потребує спостереження за станом здоров'я, а також обстеження, лікування (у т.ч. в умовах стаціонару) та прийому медичних препаратів для підтримки життя, пенсійних виплат не отримує (довідку про доходи пенсіонера наведено у додатку № 2 до заяви), його загальний сукупний дохід як найманого працівника у 2024 р. становив 68 247.43 грн. (дані про нараховану заробітну плату за даними ПФУ наведено у додатку № 3 до заяви), нерухомим майном не володіє (інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно долучити до заяви не представляється можливим з технічних причин, оскільки на дату подання заяви відповідний реєстр не працює), підприємницьку діяльність не здійснює (витяг з ЄДР наведено у додатку № 4 до заяви), будь-яких інших доходів не має, що підтверджується відповідними відомостями з Реєстру застрахованих осіб, трудові можливості відповідача як особи з інвалідністю обмежені за станом здоров'я, у зв'язку з чим відповідач наразі не працює. Вищезазначені обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення, у зв'язку з чим відповідач вважає за необхідне звернутись до суду за відстроченням і розстроченням його виконання.
В судове засідання сторони не з'явилися, сповіщені належним чином.
Неявка повідомлених сторін не перешкоджає розгляду клопотання про відстрочення виконання судового рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, докази надані на підтвердження обставин щодо відстрочення та розстрочення судового рішення, суд дійшов висновку щодо можливості часткового задоволення заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ завдану шкоду у порядку регресу у розмірі 17447,46 грн.. (а.с.59-62)
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.01.2025 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2024 року залишено без змін. (а.с.86-89)
Загалом, сплаті підлягає сума грошових коштів у розмірі - 17447,46 грн..
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання рішення, в якій просив виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 р. у цивільній справі № 521/6504/24 відстрочити на 5 (п'ять) місяців - до 28 червня 2025 р.; виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 р. у цивільній справі № 521/6504/24 розстрочити на 6 (шість) місяців, починаючи з 28 червня 2025 р., в сумі рівнозначних щомісячних платежів: 2 907.91 грн. - до 28 липня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 серпня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 вересня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 жовтня 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 листопада 2025 р.; 2 907.91 грн. - до 28 грудня 2025 р.. (а.с.116-117)
Відповідач є особою з інвалідністю другої групи, що піфдтверджується довідкою МСЕК серії 12ААД № 368684. (а.с.118-119)
Зокрема відповідач зазначає, що у червні 2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня № 10 Одеської міської ради», у липні 2023 р. та у вересні 2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради», у червні 2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня № 11 Одеської міської ради», у вересні 2024 р. та у грудні 2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради», однак медичної документації до заяви не долучає, оскільки ця інформація є чутливою до розголошення.
Його загальний сукупний дохід як найманого працівника у 2024 р. становив 68 247.43 грн., згідно даних про нараховану заробітну плату за даними ПФУ. (а.с. 120-121)
Відповідно до витяг з ЄДР, підприємницьку діяльність відповідач не здійснює. (а.с. 122-124)
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості на даний час немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, посилається на те, що має проблеми зі здоров'ям, про що надає суду довідку МСЕК, яка підтверджує, що відповідач є особою з інвалідністю другої групи.
Отже, з огляду на досліджені докази, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 може сплатити заборгованість лише частинами.
Згідно частини 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.01.2025 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2024 року залишено без змін та набрало законної сили 28.01.2025 року.
Суд, приймаючи до уваги той факт, що відповідач має проблеми зі здоров'ям, а також, що він згоден повернути заборгованість стягувачу, вважає можливим частково задовольнити заяву, а саме розстрочити виконання рішення шляхом сплати на користь позивача заборгованості на загальну суму 17 447,46 грн. строком на шість місяців, рівними платежами щомісячно, в задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Керуючись ст.ст. 247, 258 -261, 353, 354, 435 ЦПК України, ст. ст. 12, 33 Закону України «Про виконавче провадження» суд
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 року у справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 року по цивільній справі № 521/6504/24, за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, на загальну суму 17 447,46 грн. строком на шість місяців, рівними платежами щомісячно.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення (складення) має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Мазун