Справа № 490/4646/18
н/п2/490/3342/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
28 березня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А,, при секретарі - Вознюк Д.І., за участю представника позивача - Демарчук Н.О., (в режимі відеоконференції), третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання представника позивача про призначення судової експертизи , заявлене в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПАТ "Фінанси та кредит",-
У червні 2018р. АТ КБ «Приватбанк» пред'явило позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , розташовані в підвалі та на першому поверсі в будинку літтер А-4, загальною площею 646,5 кв.м., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 серпня 2006р. в розмірі 706599,06 дол. США, шляхом продажу вказаного об'єкту на публічних торгах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладені договори дарування приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_2 , іпотекодержателем якого є АТ КБ “Приватбанк» відповідно до договору іпотеки від 31.08.2006 укладеного між ОСОБА_1 та позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_4 . Таким чином, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як нових власників приміщення перейшли права та обов'язки за договором іпотеки. При цьому відповідно до рішення виконкому ММР від 28.09.2012 року цим нежитловим приміщенням , атакож іншим нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_3 - була надана нова адреса АДРЕСА_4 . Зважаючи на неналежне виконання кредитних зобов'язань, в забезпечення яких був укладений договір іпотеки, АТ КБ “Приватбанк» подана позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Справа перебувала в провадженні інших складів суду.
На підставі розпорядження керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва Баландіної В.Є. від 26.07.2024 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Ухвалою судді Гуденко О.А, від 31.07.2024 року прийнято до провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПАТ "Фінанси та кредит " про звернення стягнення на предмет іпотеки. та призначено підготовче судове засідання у справі .
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про об'єднання справ №490/4646/18 та №490/7902/16-ц в одне провадження.
В березні 2025 року представник позивача Демарчук Н.О, з подальшим уточненням подала до суду клопотання про призначення судової експертизи.
Клопотання обгрунтоване тим, що як на підставі для звернення стягнення на об'єднанні приміщення позивач посилається на ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», яка визначає, що іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Таким чином, звернення стягнення на об'єднанні разом з предметом іпотеки приміщення може бути звернуто стягнення за наявності таких умов: 1. Об'єкт, який було приєднано не може бути виділений в натурі; 2. Об'єкт було приєднано після укладення іпотечного договору; 3. На приєднаний об'єкт не було окремо зареєстровано право власності.
У справі № 490/4646/18 нежитлові приміщення були приєднані до предмету іпотеки після укладення договору без реєстрації права власності на них як на окремий об'єкт нерухомості, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, необхідним у цій справі є встановлення можливості або неможливості виділу в натурі предмету іпотеки за договором іпотеки № б/н від 31.08.2006 року, який було об'єднано з іншими нежитловими приміщеннями. В залежності від можливості такого виділу Позивачем буде подана заява про зміну предмету позову.
Оскільки для з'ясування можливості або неможливості виділу в натурі предмету іпотеки необхідні спеціальні знання в галузі будівництва, а відповідний висновок експерта не було надано сторонами, Позивач просить суд призначити у цій справі судову будівельно- технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: «Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити в натурі нежитлові приміщення розташовані в підвалі та на першому поверсі житлового будинку за літ. А-4, за адресою: АДРЕСА_5 (шість літера А), загальною площею 646.5 кв.м., приміщення 17-1, 99-1', 99-1, 99-2, 99-3, 99-4, 99-5, 99-6, які були предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки №б/н від 31.08.2006 року?».
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання та пдітвердив, що проведення експертизи необіхдне саме для можливості подальшого подання заяви про зміну предмету позову.
Третя особа ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримала подані письмові заперечення щодо клопотання про призначення судової експертизи яке є не обгрунтованим та поданим поза межами процесуальних строків.
Третя особа ОСОБА_4 подав письмові заперечення щодо клопотання про призначення судової експертизи, яке є не обгрунтованим та поданим поза межами процесуальних строків.
Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Труба К.Б. подала письмові запереченян проти клопотання, просила судове засідання провести в їх відсутність. Зазначає про неполвноважність представника позивача Демарчук Н.О., яка підписала вказане клопотання. Також зазначає, що у позивача вже немає процесуальної можливості змінювати предмет позову, оскільки позов був поданий позивачем в червні 2018 року. Ухвалою від 29 травня 2023 року було закрите підготовче засідання у справі та призначений розгляд справи по суті, оскільки були виконані всі підготовчі дії, сторони скористались своїми процесуальними правами. Помилково призначене суддею підготовче засідання ухвалою від 31 липня 2025 року не дає права позивачу подавати такі клопотання. Призначення знову підготовчого засідання штучно створює можливості позивачу зловживати своїми процесуальними правами, затягувати розгляд справи.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши доводи клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Також ч.1ст.105 ЦПКвстановлені випадки, коли призначення експертизи судом є обов'язковим.
Зі змісту вказаної норми випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Вирішуючи клопотання щодо призначення експертизи, суд погоджується з доводами представника відповідача та третьої особи про його необґрунтованість та безпідставність. Окрім того, суд зазначає, що питання, про вирішення якого при призначенні судової експертизи заявляє позивач, не входять в предмет доказування саме в межах заявлених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , розташовані в підвалі та на першому поверсі в будинку літтер А-4, загальною площею 646,5 кв.м., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 серпня 2006 року в розмірі 706599,06 дол. США, шляхом продажу вказаного об'єкту на публічних торгах.
В обгрунтування позову посилаюються на передачу в іпотеку банку відповідно до договору іпотеки №б/н від 31.08.2006 року - нежитлових приміщень промислового магазину , що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 106, 3 кв.м., приміщення 17-1, 99-1', 99-1, 99-2, 99-3, 99-4, 99-5, 99-6.
В зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором , рішенням апеляційного суду миколаївської області від 22.05.2013 року були задволені вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.
проте піжд час здійснення заходів , спрямованих на виконання рішення суду, позивачу стало відомо, що рішенням Виконавчого комітетту ММР від 28.09.2012 вказаним нежитловим приміщенням в АДРЕСА_2 та за адресою АДРЕСА_3 надана адреса АДРЕСА_4 та оформлено право власності на нежитлові приміщення розташовані в підвалі та на першому поверсі житлового будинку за літ. А-4, за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 646.5 кв. м. за ОСОБА_6 .
Таким чином фактично на теперішній час предметом іпотеки за договором іпотеки від 31.08.2006 року є нежитлові приміщення загальною площею 646,5 кв.м. за адресою по АДРЕСА_4 . Такожє в силу приписів ЗУ "Про іпотеку" , оскільки право власності на нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки, перейшло від іпотекодавця ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_7 , останні набули всі права та обов'язки іпотекодавців за договором іпотеки від 31.08.2006 року.
Отже, підставою звернення позивача з даним позовом до суду є неможливість виконати попереднє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в зв'язку з перетворенням предмета іпотеки та зміною власника. Факт можливості чи неможливості виділу в натурі певних приміщень зі складу усього об'єкта нерухомості, який позивач вважає предметом іпотеки і про звернення стягнення на який в цілому заявлено позовну вимогу - не входить до предмету доказування у даній справі.
При цьому, суд враховує, що у даному випадку суд може встановити обставини, які входять до предмета доказування у цьому спорі, та вирішити спір на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань - саме щодо питання виділу в натурі певної частини спірного об'єкту нерухомості .
Відтак з врахуванням наведеного вище клопотання представника позивача про призначення експертизи задоволенню не підлягає.
З огляду на пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Крім того, суд приймає до уваги, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа повинна бути розглянута в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).
Зважаючи на викладене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування - але призначення судом експертизи з метою з'ясування для позиваач необхіднності в майбутньому змінити предмет позову через шість років після звернення до суду позивача з цими позовними вимогами - не передбачено нормами цивільно-процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 103, 104 , 197 , 200 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про призначення по справі № 490/4646/18 судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: «Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити в натурі нежитлові приміщення розташовані в підвалі та на першому поверсі житлового будинку за літ. А-4, за адресою: АДРЕСА_5 (шість літера А), загальною площею 646.5 кв.м., приміщення 17-1, 99-1', 99-1, 99-2, 99-3, 99-4, 99-5, 99-6, які були предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки №б/н від 31.08.2006 року?» - відмовити.
Апеляційне сокарження ухвали відповідно до вимог ст. ст. 352 - 356 ЦПК України.
Повний текст ухвали суду складено 31.03.2025
Суддя Гуденко О.А.