31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 387/866/24
провадження № 61-3546ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів,
У червні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50 000,00 грн безпідставно набутих коштів та 8,20 грн 3% річних за період нарахування з 20 червня 2024 по 21 червня 2024 року.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2024 року залишено без змін.
19 березня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2, через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дорученням органу, уповноваженого на надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
ОСОБА_2 не надано суду документів, які передбачені частиною четвертою статті 62 ЦПК України та могли б підтверджувати його повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді.
До касаційної скарги додано копію договору про надання юридичних послуг від 11 жовтня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією Єдиного реєстру адвокатів України, відомості про здійснення ОСОБА_2 адвокатської діяльності та набуття ним статусу адвоката відсутні.
Слід звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
У частині другій статті 62 ЦПК України встановлено, що довіреність фізичної особи на представництво в суді повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
В ухвалі Добровеличківського районного суду Кіровоградської областівід 06 серпня 2024 року зазначено, що ця справа є малозначною.
Однак ОСОБА_2 не додав до касаційної скарги належним чином посвідченої довіреності на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді, зокрема підписувати касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України).
За викладених обставин подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, у тому числі звертатися від імені ОСОБА_1 з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі.
Керуючись статтею 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів - повернути заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников