Справа № 758/11872/20
Категорія 54
01 лютого 2022 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: представника позивача - адвоката Брагіна І.С.,
представника відповідача - адвоката Кравченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування матеріальної шкоди, -
В жовтні 2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з просить просить:1) зобов'язати відповідача надати вільний доступ позивачу у користуванні допоміжними приміщеннями загального користування (комунальна власність) - мансардою та горищем, які розташовані над квартирою АДРЕСА_1 ; 2) зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкод у вільному користуванні та пересуванні допоміжними приміщеннями загального користування, а саме: мансардою та горищем, які розташовані над квартирою АДРЕСА_2 ; 3) зобов'язати відповідача вчинити дії - надати вільний доступ до належного позивачу майна, а саме: металопластикових вікон у кількості 7 штук, фортепіано марки « Україна », швейної машинки « Зінгер » на оригінальній металевій станині та особистих фотокарток родини і повернути це майно за місцем його знаходження до вчинення самовільних дій відповідачем, тобто до приміщення мансарди, яке розташовано над квартирою АДРЕСА_1 ; 4) у разі відсутності речей, визначених у п.5 резолютивній частини позову стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну матеріальну шкоду в сумі 147 00,00 грн.
Позов мотивований тим, що 20 жовтня 2017 року власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 (Відповідач) самовільно зайняла нежитлові приміщення загального користування (мансарду та горище) будинку АДРЕСА_4 .Крім цього, ОСОБА_2 самовільно, без попередження інших власників квартир у будинку змінила вхідні двері до мансарди і горища та перемістила належні ОСОБА_1 (Позивач) особисті речі, а саме: металопластикові вікна у кількості 7 штук, фортепіано марки «Україна», швейну машинку «Зінгер» на оригінальній металевій станині та особисті фотокартки моєї родини до неопалюваного гаражу у дворі будинку. Доступу до цього гаражу у ОСОБА_1 немає. Знаходження належних ОСОБА_1 речей у зимовий період в умовах, які не дозволяють їх зберігати належним чином призводить до їх псування та заподіяння майнової шкоди Позивачу. Середня ринкова вартість металопластикового вікна, що були у використанні, дорівнює 1360 грн або 9500 за 7 шт.; піаніно - 3000,00 грн., швейної машинки на станині - 2200,00 грн. Тобто загальна ціна позову (вартості витребуваного майна) становить 14700,00 грн.Будинок АДРЕСА_4 згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації і враховується на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва». Згідно листа керівника апарату Подільської районної в м.Києві державної адміністрації №106-8322 від 01.11.2017 приватизація приміщень мансарди та горища в будинку по АДРЕСА_4 не проводилась. Договори оренди на нежитлові приміщення в будинку не укладалися. Згідно листа №10693/С - 1031-1572 від 18.07.2017 директором керуючої компанії А.Є. Крикуном дозвіл на виконання робіт по надбудові мансардних приміщень та внесення змін в проектні рішення по забудові будинку не надавався. Позивач з 25 червня 2012 року зареєстрований Подільським райуправлінням поліції, як особа, що проживає в кв. АДРЕСА_1 . Факт реєстрації Позивача за значеною вище адресою передає його право користування житлом та допоміжними приміщеннями, призначеними для побутового обслуговування мешканців будинку або власників приміщень у ньому. Ці норми визначені Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, які затверджені Наказом Державного комітету України з житлово- комунального господарства від 25 серпня 2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207. Проведення ОСОБА_2 будівельних робіт щодо перепланування приміщення горища і мансарди, що розташовані над квартирою Позивача шляхом демонтажу несучих конструкцій без погодження цих робіт з Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві може призвести до тяжких наслідків у вигляді руйнування даху будинку АДРЕСА_4 , заподіяння тілесних ушкоджень Позивачу та іншим особам, що сумісно проживають із Позивачем. Відповідач ігнорує вимоги Позивача щодо припинення дій, які обмежують права останнього щодо користування належним йому майном, проведення будівельних робіт та щодо надання вільного доступу до допоміжних приміщень житлового будинку (мансарди і горища). З метою досудового врегулювання спору 10 лютого 2018 року представник Позивача Брагін Ігор Сергійович в порядку, визначеному ст. 130 ЦПК України, звертався до Відповідача з метою вручення вимоги під розписку. Внаслідок втручання чоловіка Відповідача виник конфлікт, що призвело до виклику працівників поліції за місцем постійного мешкання Позивача. Також факт зміни вхідних дверей до горища і мансарди, відсутність вільного доступу до цих приміщень встановлений 12 лютого 2018 року майстрами технічної ділянки 1 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва» Ляш Н.Д. і Євтушенко Н.М. 11 жовтня 2020 року Позивач письмово звернувся до Відповідача із заявою про звільнення приміщення мансарди та повернення йому належного майна, яка залишена ОСОБА_2 без розгляду.
Провадження у справі відкрито ухвалою 13.11.2020 р. з призначенням розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
В квітні 2021 р. представником відповідача - адвокатом Кравченко В.В. були поданий відзив, в яких сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не є власником квартири АДРЕСА_1 і фактично там не проживає. Позивачем не надано доказів проживання у зазначеній квартирі та фактичне порушення саме його прав.Відповідно інформаційної довідки з реєстру речових прав від 30.03.2021 позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має у власності (здійснено реєстрацію) щодо наступних об'єктів: Гараж, м. Київ, автокооператив «АДРЕСА_12, право власності від 2014 року; Квартира, АДРЕСА_5 , право власності від 2017 року; Домоволодіння, АДРЕСА_6 , право власності від 2009 року. Також відповідно інформаційної довідки з реєстру речових прав від 30.03.2021 р. власниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_3 права власності на квартиру, та ОСОБА_4 ,- права власності квартири - дочка і внучка позивача, який тільки зареєстрованийу квартирі АДРЕСА_7 і фактично там не проживає. Доказом даного твердження не проживання позивача за адресою реєстрації слугує лист та поштовий конверт надісланий на адресу та ім'я позивача у 2019 році, який повернувся за закінченням встановленого строку зберігання. Це додатково підтверджує відсутність та не проживання за адресою реєстрації Позивача. Крім того, Відповідач може вважатися лише членом сім'ї відповідно норм ЖКУ і має права не власника, а члена сім'ї.Відповідно норм ст 156 ЖКУ визначено права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири).Зокрема, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Отже, законодавцем чітко визначено право користування яке надається члену сім'ї власника, а саме - користування жилим приміщенням яке є у власності власника квартири. Щодо інших приміщень такої вказівки не існує.Враховуючи існування фактичної власності у позивача (квартира, домоволодіння), відсутності доказів проживання за адресою реєстрації, ставити питання щодо порушення прав позивача на власність, що взагалі є комунальною (відповідно вимог самого Позивача) є абсурдним. Даний позов було подано від позивача для отримання пільги по сплаті судового збору. Тобто Позивач використовує свої процесуальні права з порушенням фактичних норм, а точніше спекулює ними. Крім того, на розгляді Подільського райсуду м. Києва знаходиться справа № 758/1869/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавловська Ірина Олексіївна про визнання незаконною і скасування державної реєстрація прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна та про припинення права приватної власності на приєднану частину приміщення. До даної справи подані документи, які чітко встановлюють правомірність перебування у власності відповідача квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 85,65 кв.м., а також готовність реконструйованої квартири з приєднанням частини горища до експлуатації. Позивачем не надано доказів належності йому саме тих предметів, фото яких додані до позову. Крім нього, позивач визнав, що зберігав свої особисті речі і речі домашнього вжитку, меблі не в себе в квартирі, а на горищі і в мансарді, чим порушив норми Правил пожежної безпеки в Україні, Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій. Міністерством внутрішніх справ України, наказом № 1417 від 30.12.2014 р. затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила). Даними Правилами чітко затверджено основні моменти яких повинні притримуватися власники квартир в багатоквартирному будинку. Згідно глави І Правил визначено, що ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.Згідно норм п. 2.1, 2.3 Правил визначено, що усі будинки, приміщення і споруди повинні вчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Протипожежні двері, ворота, і, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню. Відповідно до норм п. 2.12.Правил визначено, що забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Відповідно до Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій,- затверджених наказом № 76 від 17.05.2005 визначено вимоги: 2.4. Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням; 2.7. Використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення не допускається; 7.12. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення для зберігання устаткування, меблів, вибухо- пожежо- небезпечних матеріалів та інших небезпечних предметів. Отже, неправомірне захаращування позивачем горища і мансарди своїми старими речами, прямим чином загрожує пожежній безпеці будинку в цілому, а також порушує санітарні та пожежні правила утримання горищ та мансард. Тому вимога позивача повернення будь яких речей до приміщення мансарди, яке розташовано квартирою АДРЕСА_1 або до і будь якого іншого приміщення, що не є власністю позивача чи його дочки є фактично підбурювання до завідомо неправомірного рішення і протиправних дій.
В серпні 2021 р. представником відповідача - адвокатом Кравченко В.В. подав заяву про застосування строків позовної давності, обґрунтовуючи тим, що враховуючи закінчення реконструкції квартири АДРЕСА_3 , що в червні 2017 р. згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.06.2017 р. повідомлення в цей же час сусідів про переміщення речей, що знаходилися під дахом на горищі до іншого приміщення, а також вказівка самого позивача про гуркіт від будівництва, довідатися про здійснення будівельних робіт та про перенесені речі позивач мав ще в червні 2017 р. Даний позов датовано 19.10.2020 р., таким чином позивачем пропущений трирічний строк позовної давності.
Протокольно 25.08.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в повному обсязі, росив їх задовольнити з підстав, наведених у відзиві.
Суд встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, щозгідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 81605633 від 02.03.2017 р., квартира за адресою: АДРЕСА_8 , на праві власності належить ОСОБА_2 .
Відповідно інформаційної довідки з реєстру речових прав № 250559260 від 30.03.2021 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має у власності об'єкти: гараж, м. Київ, автокооператив «АДРЕСА_12, право власності від 2014 року; квартира, АДРЕСА_5 , право власності від 2017 року; домоволодіння, АДРЕСА_6 , право власності від 2009 року.
Відповідно інформаційної довідки з реєстру речових прав від 30.03.2021 р. власниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_3 права власності на квартиру, та ОСОБА_4 ,- права власності квартири.
Як вбачається з листа та поштового конверта надісланий на адресу та ім'я позивача у 2019 році, то лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджує відсутність та не проживання за адресою реєстрації ОСОБА_1 .
Відповідач може вважатися лише членом сім'ї відповідно норм ЖКУ і має права не власника, а члена сім'ї.
Відповідно норм ст 156 ЖКУ визначено права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири).
Зокрема, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Отже, законодавцем чітко визначено право користування яке надається члену сім'ї власника, а саме - користування жилим приміщенням яке є у власності власника квартири. Щодо інших приміщень такої вказівки не існує.
Перевіряючи твердження позивача та заперечення відповідача, суд виходить з такого.
Статтею 1163 ЦК України визначено, що фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із засад цивільного судочинства є змагальність сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).
Згідно ст.13 ЦПК України, яка регулює зміст диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30.09.2020 року (справа № 758/18617000/17) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Подільська районна в місті в Києві державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Як встанговлено в судовому засіданні, позивач визнав, що зберігав свої особисті речі і речі домашнього вжитку, меблі не в себе в квартирі, а на горищі і в мансарді, чим порушив норми Правил пожежної безпеки в Україні, Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій.
Міністерством внутрішніх справ України, наказом № 1417 від 30.12.2014 р. затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила). Даними Правилами чітко затверджено основні моменти яких повинні притримуватися власники квартир в багатоквартирному будинку.
Згідно глави І Правил визначено, що ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно норм п. 2.1, 2.3 Правил визначено, що усі будинки, приміщення і споруди повинні вчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Протипожежні двері, ворота, і, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Відповідно до норм п. 2.12.Правил визначено, що забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій,- затверджених наказом № 76 від 17.05.2005 визначено вимоги: 2.4. Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням; 2.7. Використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення не допускається; 7.12. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення для зберігання устаткування, меблів, вибухо- пожежо- небезпечних матеріалів та інших небезпечних предметів.
Таким чином, неправомірне захаращування позивачем горища і мансарди своїми старими речами, прямим чином загрожує пожежній безпеці будинку в цілому, а також порушує санітарні та пожежні правила утримання горищ та мансард.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (ст. 76 ЦПК України). Предметом доказування є, згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стандарт доказування, тобто ступінь доведеності обставин справи сторонами є питанням досить складним для Суду, яке він вирішує у кожній справі окремо. Загальне правило, сформульоване у рішенні по справі Ireland v. theUnitedKingdom (5310/71, § 161, 18 January 1978) наступним чином: оцінюючи докази Суд застосовуватиме стандарт доказування «поза розумним сумнівом».
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Відповідно до ст.81 ч.6 ЦПК України доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_9 , та позивач не власник квартири АДРЕСА_1 .
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування матеріальної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_11 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Н. М. Ларіонова