Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3077/25
20 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений в рамках кримінального провадження №12023100070001899, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України, на належне ОСОБА_4 майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 17.10.2024 в квартирі за місцем проживання останньої, за адресою АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти номіналом 500 грн. в кількості 32 шт. та мобільний телефон марки IPHONE 15 Pro Max 256 Gb Serial № НОМЕР_1, синього кольору в білому чохлі.
В обґрунтування клопотання заявник вказує на те, що арешт на майно ОСОБА_4 накладено безпідставно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_4 не має жодного статусу у кримінальному провадженні, прокурором не зазначено за якими критеріями арештоване майно відповідає вимогам ст. 98 КПК України, таке майно безпідставно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, з огляду на тривалість досудового розслідування таке втручання у права власника не є виправданим, а наявність вказаного арешту негативно впливає на права власника майна щодо вільного володіння та розпорядження ним.
Перед початком судового розгляду від представника власника майна надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій він подане клопотання підтримав.
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту майна, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд такого клопотання без їх участі.
Відповідно до положень ч.4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023100070001899, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудове розслідування розпочато за фактом несанкціонованої зміни, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою повторно, яка має право доступу до неї або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду.
Так, органом досудового розслідування встановлено, що групи осіб, які на території міста Києва, вчиняють протиправну діяльність, використовуючи доступ до медично-інформаційної системи закладів охорони здоров'я «Helsi.me», надають громадянам можливість за грошову винагороду отримати лікарняний, вкласти декларації з лікарем та інші послуги, окрім того здійснюють виготовлення та продаж підроблених медичних документів на території м. Києва розповсюджуючи їх через відділення експрес доставки «Нова Пошта».
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №758/13520/24 накладено арешт на майно, вилучене в рамках кримінального провадження №12023100070001899 від 11.09.2023, а саме на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 17.10.2024 в квартирі за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у тому числі на майно ОСОБА_8 , яким є грошові кошти номіналом 500 грн. в кількості 32 шт. та мобільний телефон марки IPHONE 15 Pro Max 256 Gb Serial № НОМЕР_1, синього кольору в білому чохлі.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, арешт на майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом із цим, як встановлено слідчим суддею в ході розгляду клопотання, на даний час ОСОБА_8 не має жодного статусу у кримінальному провадженні.
Крім того, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, органом досудового розслідування також не встановлено.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи представника заявника про недоцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заявника про наявність підстав для скасування арешту, накладеного на належне ОСОБА_8 майно є обґрунтованими, у зв'язку з чим арешт на вказане майно, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №758/13520/24, слід скасувати.
При цьому слідчий суддя виходить також із положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997, згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 173, 175, 370 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №758/13520/24 на майно ОСОБА_4 , яке було вилучене в ході проведення обшуку 17.10.2024 в квартирі за місцем проживання останньої, за адресою АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти номіналом 500 грн. в кількості 32 шт. та мобільний телефон марки IPHONE 15 Pro Max 256 Gb Serial № НОМЕР_1, синього кольору в білому чохлі.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1