Провадження №2/447/425/25
Справа №447/83/25
31.03.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Бачун О.І.
при секретарі Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаїв, Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
09.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовну заяву обґрунтовує тим, шлюб між ними зареєстровано 14.01.2001 Турківським відділом реєстрації актів громадського стану Львівській області. Від подружнього життя в сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Зазначила, що оскільки у них відносини не склалися, у них відсутні почуття любові та поваги один до одного, шлюбні відносини припинені, вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливе, а тому просить суд винести рішення, яким їх шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 13.01.2025 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) сторін.
В судове засідання позивач не прибула, подала заяву в якій просить шлюб розірвати, справу слухати у її відсутності
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Сторони зареєстрували шлюб 12.11.20124року.
Від подружнього життя в сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Суд вважає, що примирення між подружжям неможливе і не в інтересах їх сім'ї.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
У статті 112 СК України регламентовано, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Суд приходить до висновку, що конфлікт між сторонами носить стійкий характер, їх шлюб розпався, сторони не підтримують подружні відносини, не ведуть спільного побуту, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи в розмірі 2500гривень, то такі підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як вбачається із рахунку-фактури №01.25/02 від 03 січня 2025року, вартість послуг ( консультація та написання позовної заяви) наданих адвокатом Ощипок В.В. клієнту ОСОБА_1 становить 2500 грн.
Відповідно до квитанції прибуткового касового ордеру №2 від 03.01.2025 адвокат Ощипок В.С. отримав від ОСОБА_1 на підставі рахунку фактури 2500 гривень
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З огляду на те, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. є співрозмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.141, 258,263ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 14.07.2001року Тцрківським відділом реєстрації актів громадського стану Львівської області, актовий запис №18.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бачун О. І.