Справа №333/5894/24
Провадження №2/333/335/25
25 березня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Круглікової А.В.,
при секретарі судового засідання Майсак А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133
до відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі за текстом - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитом в сумі 45 146,21 грн., яка утворилась за кредитними договорами від 28.05.2021 № 7267204 та від 16.04.2021 № 4004343. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що відповідач за вказаними вище договорами отримав кредит, а саме: в сумі 3500 грн за договором від 28.05.2021 № 7267204 та в сумі 12 050 грн за договором від 16.04.2021 № 4004343. Однак, відповідач свої зобов'язання з повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконав. У зв'язку з чим, за відповідачем за вказаними вище договорами утворилась заборгованість в сумі 45 146,21 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, 22.07.2024 на адресу суду надійшла заява за підписом відповідача, якою останній повідомляє суд, що позовну заяву від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не отримував.
Заявою від 18.08.2024, яка надійшла до суду 19.08.2024 та заявою від 04.11.2024 (надійшла до суду 07.11.2024) відповідач просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибуття до зали суду. Вказані заяви задоволені судом, розгляд справи відкладено.
Заявами від 02.12.2024 та 02.02.2025 відповідач повідомляє суд про погіршення стану здоров'я, просить суд розглядати справу за його відсутності.
Заявою від 18.02.2025 та від 22.02.2025 відповідач повідомляє суд, що позовну заяву від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не отримував.
Заявами від 22.03.2025 відповідач просить суд перенести розгляд справи до з'ясування всіх обставин щодо відповідності даних відповідача та вказує, що інформація зазначеної особи не відповідає паспортним даним відповідача.
Враховуючи відсутність будь-яких доказів на підтвердження викладених відповідачем у заявах від 22.03.2025 обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних заяв відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного вище Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, 28.05.2021 року ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети на отримання грошових коштів в кредит на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного кредитного договору, що акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію») укладено кредитний договір № 7267204 з ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», на виконання умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3 500 грн., зі строком користування на 15 днів та відсотковою ставкою в розмірі 0,0010 % за кожен день строку користування кредитом.
Крім того, 28.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 4004343 про надання споживчого кредиту, на виконання умов якого відповідач отримав кредит в сумі 12 050 грн., зі строком користування на 30 днів та відсотковою ставкою в розмірі 693,50 % річних (стандартна).
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи слідує, що право вимоги за вказаними вище кредитними договорами позивач отримав на підставі договору про відступлення прав вимоги від 27.08.2021 та договору факторингу від 30.12.2021 № 30-12/2021-21.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання зі сплати основного боргу по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом на наведеними вище кредитними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім обліковується наступна заборгованість:
-за кредитним договором від 28.05.2021 № 7267204 в сумі 3 373,85 грн. за тілом кредиту та 1 714,12 грн з відсотків за користування кредитом;
-за договором про надання споживчого кредиту від 16.04.2021 № 4004343 в сумі 12 050 грн за основним зобов'язанням (тіло кредиту) та в сумі 27 329 грн з відсотків за користування кредитом.
Факт наявності вище наведеної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 наведеної вище заборгованості за кредитними договороми є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 50,19 грн та 221,64 грн індексу інфляції за кредитним договором від 28.05.2021 № 7267204; 351, 95 грн індексу інфляції та 55,46 грн 3% річних за договором про надання споживчого кредиту від 16.04.2021 № 4004343 (розрахунки містяться в матеріалах справи).
Розрахунок 3% річних та індексу інфляції здійснений позивачем вірно, а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.
Крім того, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано договору про надання правової допомоги від 07.06.2024 № 07-06/2024; прайс лист АО «Лігал Ассістанс»;
платіжну інструкцію від 11.06.2024 № 0440650000; заяву на надання юридичної допомоги від 07.06.2024 № 733; Витяг з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 10.06.2024.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі N 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 13 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді в розмірі 3 000 грн. У задоволенні іншої частини витрат на правничу допомогу судом відмовляється.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у сумі 3 028 грн. покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-274, 279, 280-282 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133) - 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн 80 коп. заборгованості за кредитним договором від 28.05.2021 № 7267204, 39 786 (тридцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 41 коп заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 16.04.2021 № 4004343, 3000 (три тисячі) грн витрат на правничу допомогу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова