Справа № 455/462/25
Провадження № 2-а/455/6/2025
Іменем України
27 березня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання Сенета Г.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу №455/462/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
06.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в якій посилається на те, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Ільяшенка А.С. серії ЕНА №4165130 від 28.02.2025 року її визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Вважає вищевказану постанову незаконною, оскільки вона правопорушення не вчиняла. Так, 28.02.2025 року, близько 07 години 30 хвилин вона, керуючи автомобілем «Mazda СХ 5», номерний знак НОМЕР_1 , виїхала із території домоволодіння по АДРЕСА_2 та повернула праворуч, оскільки мала намір їхати у вказаному напрямку руху. Дорожньої розмітки при цьому не перетинала, тому, що лише при русі ліворуч і виїзді на відповідну смугу руху її можна перетнути. Натомість при виїзді праворуч, водій дотримується правил дорожнього руху, оскільки це єдиний дозволений напрямок руху.
Просить скасувати постанову серії ЕНА №4165130 про притягнення її - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 07.03.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 16 годину 00 хвилин 17.03.2024 року, яке відкладено на 16 годину 00 хвилин 27.03.2025 року.
25.03.2025 на адресу суду надійшов відзив від Департаменту патрульної поліції відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача - Ісак Д.І. просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 28.02.2025 року під час несення служби працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції в м. Ужгороді по вул. Міклоша Берчені, було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу «Маzda СХ 5» з номерним знаком НОМЕР_2 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, порушивши п. 34.1 та п. 8.5.1 ПДР України. На підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" транспортний засіб було зупинено. Інспектор підійшов до водія, яким виявилася ОСОБА_1 , пояснив причину, підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивачки. Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Окрім того, звернула увагу, що поліцейський 28.02.2025 року подавав сигнал рукою, щоб водій ОСОБА_1 не порушувала ПДР України, оскільки мала намір перетнути суцільну дорожню розмітку 1.1. Однак, водій свідомо перед службовим транспортним засобом під час виїзду перетнула суцільну дорожню розмітку, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського 07:36:05.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Її представник - адвокат Цермолонський І.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що позивачка ОСОБА_1 виїхала зі свого будинковолодіння та повернула праворуч. Правил дорожнього руху вона не порушувала. Просила працівників поліції скористатися правовою допомогою, однак такої можливості їй не надали.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.
Відповідно до ч.1ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч.2ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши надані суду докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи слідує, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області капралом поліції Ільяшенка А.С. про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.02.2025 року серії ЕНА №4165130 від 28.02.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 , 28.02.2025 року о 07 годині 36 хвилин в м.Ужгород по вул.Міклоша Берчені, керуючи транспортним засобом, марки «Mazda CX 5», номерний знак НОМЕР_1 , перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п.34 ПДР та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
За такі дії на позивачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень (а.с.15).
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити відхилення інших доказів.
Так, постанова відносно ОСОБА_1 винесена за ч.1 ст.122 КУпАП, у зв'язку із тим, що остання перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає, серед іншого, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Розмітка 1.1. (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено, позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 13.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.23, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлення останнім доводів.
Посилання представника відповідача на відеозапис, на якому зафіксовано розмову з позивачкою ОСОБА_1 з моменту зупинки і подальші дії поліцейських, не можуть вважатися доказами, які свідчать про факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , як те передбачено ст.251 КУпАП.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Статтею 254 КУпАП визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст.256 КУпАП, крім іншого, зазначаються місце, час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Належних доказів вчинення позивачкою ОСОБА_1 правопорушення, встановленого ч.1 ст.122 КУпАП, не представлено, оскільки постанова та відеозапис з нагрудної камери, які наявні у матеріалах справи та на які посилається відповідач на підтвердження факту порушення позивачкою ПДР України, не містять фіксації вказаного правопорушення, а відтак не можуть вважатися належними та достатніми доказами.
Суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч вищенаведеному, відповідач належними та допустимими доказами, не довів суду факт вчинення позивачки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відтак, наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, в судовому засіданні не доведена, в зв'язку з чим постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Суд зазначає, що, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч 3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, беручи до уваги те, що будь-яких належних та допустимих доказів вчинення правопорушення позивачем суду не надано, а обов'язок доказування в даному випадку законом покладено на відповідача, то суд погоджується із позицією позивача, щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 161/20063/24, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачкою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. (а.с. 1), тобто в надмірному розмірі.
Відтак, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн. підлягають до стягнення з відповідача, який виступав у справі як суб'єкт владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань та щодо судових витрат в розмірі 605,60 грн, то такі повернути позивачці ОСОБА_1 як надміру сплачені.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 121, 241, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №4165130 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 від 28.02.2025 винесену інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області Ільяшенком Андрієм Сергійовичем за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, юридична адреса: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, поштовий індекс 03048, код ЄДРПОУ 40108646 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , надміру сплачений судовий збір в сумі 605,60гривень, підтверджений квитанцією про сплату №0030-9475-0838-7578 від 05.03.2025 року на суму 1211,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Пошивак Ю.П.