Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
26.03.2025 2/394/50/25
394/1045/24
26 березня 2025 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.
при секретарі: Лясковській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альона Володимирівна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
Адвокат Мельник О.О. в інтересах позивачки звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 20 березня 2012 року матір позивачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву до Новоархангельської селищної ради Голованівського (Новодрхангельського) району, Кіровоградської області про надання земельної ділянки загальною площею 0.3268 га. у спільну часткову власність, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства.
22 березня 2012 року рішенням одинадцятої сесії 6 скликання Новоархангельської селищної ради, Новоархангельського району, Кіровоградської області №836 надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На підставі рішення Новоархангельської селищної ради від 29 травня 2012 року №912 їй із сестрою передано у спільну власність земельні ділянки, передбачені для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 0,326 га, в тому числі: 0,15 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,1768 га - ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №467490 та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №467491.
При цьому, ідеальні частки співвласників у праві спільної власності на вказану земельну ділянку визначені не були.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 доводиться рідною донькою ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється спадкоємцем за законом після смерті матері.
Після смерті її матері, ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на все її майно, зокрема: 1/2 частку у праві спільної часткової власності у домоволодінні, що розміщене по АДРЕСА_1 ; не визначену частку у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, передбачені для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 0,326 га, в тому числі: 0,15 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3523655100:50:064:0007 та 0,1768 га - ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3523655100:50:064:0008.
Мати позивачки була одружена із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про шлюб від 30 грудня 2020 року Серія НОМЕР_1 ).
15 лютого 2024 року, ОСОБА_5 , що діяв на підставі довіреності від 18 грудня 2023 року за реєстровим номером 2368 від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк Альони Володимирівни з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер 3523655100:50:064:0007, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належною спалкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯК №467490, виданого 08.10.2012 року головою Новоархангельської селищної ради, Новоархангельського району Кіровоградської області та на земельну ділянку площею 0,1768 га. кадастровий номер 3523655100:50:064:0008, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, належної спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №467491, виданого 08.10.2012 року головою Новоархангельської селищної ради, Новоархангельського району, Кіровоградської області, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
На заяву про видачу їй після смерті матері свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на земельні ділянки, кадастровий номер 3523655100:50:064:0007 передбачену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та на земельну ділянку, кадастровий номер 3523655100:50:064:0008 передбачену для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк Альона Володимирівна постановою від 15 лютого 2024 року відмовила у вчиненні відповідної нотаріальної дії з тих підстав, що частка кожного із співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку не є ідеальною (конкретно визначеною).
Вказане унеможливлює видачу їй приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на частку у цих земельних ділянках (в об'єкті нерухомого майна).
Відтак, оскільки ідеальні частки (частини) у праві спільної власності на земельні ділянки, які належать їй та належали її матері до смерті, не визначені конкретно (індивідуально), вона не має можливості реалізувати своє право власності, як на спадкування, так і на володіння і користування майном.
Відповідно списку співвласників земельної ділянки як додатка до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №467490, співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0007 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Частки співвласників у праві спільної власності конкретно не визначені. Станом на дату набуття права спільної власності на зазначену земельну ділянку, передбачену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належало на праві спільної власності по 1/2 частки (частини) у цьому домоволодінні. Відтак, земельна ділянка передавалась у спільну власність для обслуговування кожному з них домоволодіння в межах ідеальних часток. Будь-які докази про те, що їх із спадкодавцем частки як співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку не були рівними - відсутні.
Відповідно списку співвласників земельної ділянки як додатка до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №467491, співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0008 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Частки співвласників у праві спільної власності конкретно не визначені. Станом на дату набуття права спільної власності на зазначену земельну ділянку, передбачену для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належало на праві спільної власності по 1/2 частки (частини) у цьому домоволодінні. Відтак, земельна ділянка передавалась у спільну власність для обслуговування кожному з них домоволодіння в межах ідеальних часток. Будь-які докази про те, що їх із спадкодавцем частки як співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку не були рівними - відсутні.
Таким чином, вважається, що як, ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 ідеальна частка у праві спільної власності на земельну ділянку становила по частки кожному, що відповідає частці у домоволодінні та кількості співвласників. Тому, з дня набуття права власності на земельну ділянку, вони були власниками по частки (частини) цих земельних ділянок кожен. 3 огляду на зазначене, після смерті матері, ОСОБА_2 , позивач, ОСОБА_1 має успадкувати та оформити земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0007 та земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0008, що належали за життя матері, однак через відмову нотаріуса, вона не має можливості реалізувати своє право в позасудовому порядку. Тому наявні підстави для звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на частки (частини) y земельній ділянці, земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0007, площею 0,15 га та земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0008, площею 0,1768 га.
За таких умов, коли частка померлого, ОСОБА_2 , у праві власності на домоволодіння, становила як і ОСОБА_3 - відповідно до положення ст. 120 ЗК України, частка ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на земельну ділянку була пропорційною до частки у праві власності на житловий будинок та складала частки.
Представник позивачки просить суд визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері, на частки земельної ділянки площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 3523655100:50:064:0007, та на частки земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0008, площею 0,1768 га, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства/а.с.2-7/.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але від її представника надійшла заява в якій остання просила суд розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача - Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява, в якій останній просив проводити розгляд справи за його відсутності та відмовити в задоволенні цивільного позову, оскільки невірно обрано спосіб захисту.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альона Володимирівна в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі наявних в цивільній справі доказах.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Сєвєродонецьк Луганської області, її батьком записано ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_2 - світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 /а.с.13/.
28 травня 1999 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 одружились у Сєвєродонецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Луганської області (світлокопія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 ) /а.с.14/.
Згідно світлокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 31 травня 1969 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області /а.с.15/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у м. Умань Черкаської області - світлокопія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 /а.с.16/.
За життя ОСОБА_2 була співвласником земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0007, розташованої по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /а.с.17-18/.
Зі світлокопії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №217831661 від 27.07.2020 року вбачається, що вищевказана земельна ділянка кадастровий номер 3523655100:50:064:0007 перебуває у спільній сумісній власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а.с.19/.
Крім того, за життя ОСОБА_2 була співвласником земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:50:064:0008, розташованої по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства/а.с.20-21/.
Зі світлокопії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №217849204 від 27.07.2020 року вбачається, що вищевказана земельна ділянка кадастровий номер 3523655100:50:064:0008 перебуває у спільній сумісній власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.22/.
Матеріали справи містять світлокопію постанови приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альони Володимирівни, відповідно до якої остання постановила звернутися представнику спадкоємця ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до суду щодо встановлення належності частки земельної ділянки, власником якої є спадкодавець - ОСОБА_2 /а.с.23-24/.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Право власності є найважливішим речовим правом, з яким пов'язуються всі інші права. Право власності належить до природних прав людини, є абсолютним правом і ніхто не може його порушувати. Праву власника протистоїть невизначена кількість людей, і на всіх них покладено обов'язок не порушувати права власника.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Приписами ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ст. 1217 ЦК України вказує на те, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Ст. 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Зі змісту ч. 1 ст. 1222 ЦК України вбачається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У ч. 1 ст. 1225 ЦК йдеться мова про те, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Ч. 1 ст. 1268 ЦК України наголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Суд зважує на те, що спадкове право це один з інститутів цивільного права, в якому мають визначатися межі дозволеної поведінки суб'єктів спадкових правовідносин. Спадкуванням слід розуміти перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У законодавстві закріплюється традиційний підхід, згідно яким до складу спадщини належать усі права та обов'язки спадкодавця, їх перехід до спадкоємця здійснюється у порядку правонаступництва. Спадкове правонаступництво має універсальний характер, що вказує на те, що спадкоємець спадкує усі права та обов'язки спадкодавця, за винятком тих, які за своєю природою не можуть бути передані іншій особі. Судовий процес, щодо спадкування має на меті, захист порушених чи оспорюваних або охоронюваних законом інтересів.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України (ст. 1258 ЦК України).
Основною засадою правового регулювання спадкування за законом є принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга спадкоємців - це певне (визначене законом) коло осіб з урахуванням ступеня їх спорідненості із спадкодавцем, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям або іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
З наявних у суду матеріалів позивачка в розумінні ч. 1 ст. 1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги майна після смерті ОСОБА_2 .
З досліджених судом матеріалів, зокрема постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії слідує, що нотаріус рекомендує представнику звернутися до суду щодо встановлення належності частки земельної ділянки, власником якої є спадкодавець - ОСОБА_2 /а.с.24/.
Представником позивачки в інтересах останньої заявлено матеріально-правову вимогу про визнання права на частину земельної ділянки, що залишилась після смерті спадкодавиці.
Разом з тим позивачкою не надано суду постанову приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадщину.
На це суд вказує, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, і за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто, зверненню до суду з позовом має передувати вирішення питання про видачу спадкоємцю нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними та допустимими доказами (ст. ст. 77,78 ЦПК України), а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може слугувати підставою для відмови у позові.
З цього приводу суд констатує, що представником позиваки обрано невірний спосіб захисту цивільних прав, оскільки враховуючи постанову нотаріуса, до суду позивачка має право звертатись з позовною вимогою про визначення частки у спадковому майні, а в подальшому в разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва на спадщину з цивільним позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи із змісту завдань та основних засад цивільного судочинства позивач, звертаючись до суду, повинен самостійно визначати у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Враховуючи те, що представником позивачки обрано невірний спосіб захисту цивільних прав, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1225, 1258, 1259, 1261, 1262, 1268 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 13, 30, 77, 78, 247, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альона Володимирівна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати по справі віднести за рахунок ОСОБА_1 .
Ідентифікаційні дані учасників:
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 .
Новоархангельська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, місце знаходження вул. Центральна, 31 селище Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367217.
Приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альона Володимирівна місце знаходження вул. Маланюка, 56 селище Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області.
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 31.03.2025 року.
Суддя: