31.03.2025
ЄУН 389/1205/24
Провадження №2/389/319/24
24 березня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Берднікової Г.В., за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Тіслюка І.І., відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката Ковальова А.І., розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним),
Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати заповіт від спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер у спадковому реєстрі - 70552988, посвідченого 21 квітня 2023 року) та можливо наявних інших її заповітів/договорів (спадкових договорів, договорів про утримання тощо), посвідчених/укладених у період з 10 квітня 2021 року по 21 жовтня 2023 року на користь відповідача - ОСОБА_2 нікчемним та недійсним.
За змістом позовної заяви нікчемність та недійсність оскаржуваного заповіту обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 у момент складання (вчинення) та посвідчення заповіту не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними внаслідок наявності у неї певного захворювання та фізичних вад. Заповіт був написаний спадкодавцем власноруч під диктовку особи, що посвідчила заповіт, що в свою чергу може свідчити про те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі. Окрім того, через поганий зір вона не могла самостійно прочитати продиктований їй відповідною особою текст заповіту, що додатково свідчить про відсутність у неї вільного волевиявлення під час складання заповіту.
Представник позивача заявив клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи рукописного тексту в оскаржуваному заповіті, а також у довіреності №546 від 06 жовтня 2023 року, з метою ідентифікації виконавця рукописного тексту і підпису у вказаних заповіті та довареності.
Позивач заявлене клопотання її преставником про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи підтримала, просила суд його задовольнити.
Відповідач та його представник заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
Третя особа в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши присутніх учасників процесу, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд може вирішувати питання про призначення експертизи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 ст.103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1)для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Почеркознавча експертиза - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, завдання почеркознавчої експертизи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи, у зв'язку з його безпідставністю. Як зазначено вище, предметом позову є визнання нікчемним і недійсним заповіту від спадкодавця ОСОБА_4 , при цьому, позовних вимог щодо довіреності №546 від 06 жовтня 2023 року не заявляється, а суд розглядає справу лиша в межах заявлених позовних вимог. Підставою позову є написання (складання) та підписання ОСОБА_4 оспорюваного заповіту в той час коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними, не могла самостійно прочитати продиктований їй відповідною посадовою особою текст заповіту. Тобто, за змістом позовної заяви позивачем не оспорюється написання та підписання власноруч ОСОБА_4 заповіту, який є предметом спору, в той же час завданням почеркознавчої експертизи є саме ідентифікація виконавця рукописного тексту і підпису. Таким чином, оскільки позивачем не оспрюється написання та підписання особисто ОСОБА_4 заповіту, який є предметом спору, проведення судово-почеркознавчої експертизи у даній справі є недоцільним.
Керуючись ст.ст.197, 260,353 ЦПК України,
У задоволенні клопотання позивача та її представника про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 31 березня 2025 року.
Суддя Г.В. Берднікова