28 березня 2025 рокуСправа №160/819/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
13.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.01.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щодо не зарахування стажу в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби із забезпечення оброни України, національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України з 25.05.2022 року по 06.11.2024 року;
- скасувати рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, здійснити перерахунок з розрахунку один місяць служби за три страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за період з 25.05.2022 року по 06.11.2024 року та призначити пенсію на пільгових умовах з дати звернення.
В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено щодо спірності та протиправності рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
03.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. Позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою від 04.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та пакетом документів. При цьому, за принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.01.2024 № 046050017790. Згідно вимог частини 3 статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Відповідно до розділу І Списку робіт та професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших копалин, на будівництві шахт і рудників та металургії терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, частиною першою передбачене право на пенсію незалежно від віку усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах. Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди робот, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. За результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах встановлено, що страховий стаж позивача становить 40 років 8 місяців 4 дні, в тому числі: на підземних гірничих роботах - 24 роки 11 місяців 28 днів; на підземних роботах за провідними професіями - 19 років 06 місяців 4 дні. До страхового стажу не враховано періоди роботи з 20.11.2000 по 22.01.2002 (записи не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу) та з 01.10.2023 по 21.12.2023 (відсутня інформація про сплату внесків). З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058, який є основним законом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Статтею 5 Закону № 1058 визначено, що саме він регулює відносини між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечать цьому Закону. Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфіковано обліку- на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом. Абзацом 9 частини 3 статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином визначальною підставою для пільгового обчислення періоду роботи (служби) є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Водночас Закон № 1058 не передбачає можливості пільгового обчислення періодів участі у бойових діях (в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях в районах їх здійснення /та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України). Згідно матеріалів електронної пенсійної справи позивачу рішенням від 19.02.2024 № 046050017790 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 04.01.2024. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки дії щодо захисту своїх прав позивач почав вчиняти через рік після винесення оскаржуваного рішення.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
13.03.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшла заява, в якій висловлено правову позицію щодо пропуску строку позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 року зазначена вище справа розподілена та 14.01.2025 року передана судді Пруднику С.В.
20.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі №160/819/25 у якості співвідповідача як Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду у строк до 17.02.2025 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 ; засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.01.2024 року №046050017790.
26.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача Горбенко Інни Василівни надійшло сформоване 25.02.2025 року через систему “Електронний суд» клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому представником позивача зазначено наступне. ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою до адвоката Горбенко І.В. 09.01.2025 року з питання мобілізаційного та пенсійного законодавства. В цей день він отримав консультації з питань: 1) складання та оформлення заяви про відстрочку від призову під час мобілізації та направлення її; 2) консультація з питань перерахунку пенсії та надання правової оцінки рішенню №046050017790 від 11.01.2024 року. Доказом звернення за правовою допомогою є складений для бухгалтерського обліку електронний акт надання правової допомоги та направлення заяви про відстрочку від призову до ІНФОРМАЦІЯ_2 листом засобами поштового зв'язку АТ “УКРПОШТА». Рішення від 11.01.2024 року було направлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 простим листом АТ “УКРПОШТА», який лежав у поштовій скринці та вчасно вручений не був. Коли був надісланий цей лист не відомо. Весь цей час, поки лист з оскаржуваним рішенням №046050017790 від 11.01.2024 року перебував у поштовій скринці, позивач не був обізнаний у результаті прийнятого рішення саме ГУ ПФУ в Полтавській області, а також не був обізнаний про відмову у призначенні пенсії за пільговим списком. Не своєчасне вручення листа позивачу чи відповідачем чи працівниками пошти АТ УКРПОШТА не залежали від волі позивача. Доказів вчасного вручення чи дати вручення рішення №046050017790 від 11.01.2024 року не надано у матеріали справи відповідачем, хоча копію оскаржуваного рішення залучив. Лише тільки коли був знайдений лист у поштовій скринці позивача у січні 2025 року з оскаржуваним рішенням, позивач записався для отримання правової допомоги до адвоката Горбенко І.В. Правова допомога позивачу була надана у вигляді консультації мобілізаційного та пенсійного законодавства саме 09.01.2025 року, в результаті якої були складені заяви та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до адміністративного суду за захистом порушеного права. Не зрозуміло з яких підстав посадовими особами відповідача при розгляді заяви про призначення пенсії введено позивача в оману та відмовлено у призначенні пенсії за пільговим списком у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку. ОСОБА_1 шахтар, прохідник, був мобілізований за місцем роботи, боронив батьківщину та був звільнений з військової служби в наслідок смерті його дружини, вдома залишилася малолітня донька одна на його вихованні та утриманні. За таких умов був звільнений з військової служби. При розрахунку пенсії за пільговим списком протиправно не враховано пільговий стаж, який гарантуються ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ЗУ “Про пенсійне забезпечення». Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідач не тільки прийняв протиправне рішення №046050017790 від 11.01.2024 року, але й ще не повідомив вчасно позивача про прийняте рішення, щоб він міг раніше звернутися за правовою допомогою та дізнатися як і чому порушені його права на отримання пенсії за пільговим списком. Як вбачається із матеріалів справи, відсутні докази своєчасного вручення оскаржуваного рішення відповідачем, а тому строк звернення до суду слід рахувати з січня 2025 року, коли позивачу стало відомо про лист відповідача та отримання 09.01.2024 року консультації з питань пенсійного і мобілізаційного законодавства та отримання ним, як особою, яка не має спеціальних знань та вмінь з пенсійного та іншого законодавства, інформації неправомірності такого рішення та безпідставного залишення його у призначення пенсії за пільговим списком. Про порушення свого права на отримання пенсії остаточно позивачу стало відомо у січні 2025 року, тому представник позивача просить суд врахувати та поновити строк звернення до суду з поважних причин - з дати коли позивачу стало відомим про його порушене право з 09.01.2025 року. Відтак, представник позивача просить суд поновити строк звернення позивачу до Дніпровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. та вважати датою, коли дізнався позивач про наявність порушеного права - 09.01.2025 року.
05.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено розгляд адміністративної справи № 160/819/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, та у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази отримання ОСОБА_1 рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Судом зобов'язано витребувані докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 17.03.2025 року. Судом попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Судом також зазначено про те, що правова оцінка про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, буде надана судом під час прийняття судового рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04.01.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою та відповідними документами для призначення пенсії на пільгових умовах за віком відповідно п.п.1 п.2 статті 114 ЗУ «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №046050017790 від 11.01.2024 року.
З тексту згаданого рішення убачається наступне. Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 04.01.2024. Вік заявника - 42 роки. Згідно частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівника безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, свинцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт і рудників та металургії - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові агломератники, вальцювальники гарячого прокату, поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Страховий стаж особи становить - 40 років 8 місяців 4 дні, в тому числі пільговий стаж: на підземних гірничих роботах - 24 роки 11 місяців 28 днів; на підземних роботах за провідними професіями - 19 років 6 місяців 4 дні. До страхового стажу не враховано періоди роботи з 20.11.2000 року по 22.01.2002 року (записи не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу) та з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року (відсутня інформація про сплату внесків). Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Зазначене рішення може бути оскаржене у порядку, визначеному ст.105 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно законодавства про звернення громадян, у органи Пенсійного фонду України вищого рівня, а також у судовому порядку.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем-1 спірного рішення та такими діями відповідача позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: якщо особа приймала участь у бойових діях у воєнний час.
Як зазначено у рішенні № 046050017790 до страхового стажу не враховано періоди роботи з 20.11.2000 року по 22.01.2002 рік (записи не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу), та 01.10.2023 року по 31.12.2023 року (відсутня інформація про сплату внесків).
Як зазначено у формі РС-право при розрахунок пенсії за віком з 12.05.2023 року відповідно до ст.14 Постанови 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» позивач працює на підземних роботах АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛУЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ».
В той же час, позивач був мобілізований під час призову на військову службу в особливий період для забезпечення оброни України, національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану та перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 (код ЄДР НОМЕР_3 ), починаючи з 25.05.2022 року по 06.11.2023 року.
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) підтверджено датою 06.11.2023 року виключення із списків особового складу військової частини (завершення служби).
Згідно відомостей довідки № 53-18 від 27.11.2023 року з 24.05.2004 року по теперішній час працює - підземним прохідником, в усіх зазначених періодах виконував роботу- безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах по видобутку руди, провідні професії, що передбачено частиною 3 ст.114 ЗУ «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
Відповідно до відомостей довідки №№ 53-18 від 27.11.2023 року станом на 27.11.2023 року стаж за спеціальністю підземного прохідника 19 років 6 місяців 4 дні - такий стаж без врахування розрахунку пільгового стажу «один місяць служби за три місяці».
Відповідач-1 у спірному рішенні не врахував саме період служби з 22.05.2022 року по 06.11.2024 року у військовій частині НОМЕР_4 (код ЄДР НОМЕР_3 ) до пільгового обчислення стажу на підземних гірничих роботах та на підземних роботах за провідними професіями, чим відмовив у призначенні пенсії та не нарахував належне позивачу пенсійне забезпечення.
Відтак, рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з розрахунку один місяць служби за три страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за період з 25.05.2022 року по 06.11.2024 року
В той же час не підлягає до задоволення позовна вимога щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щодо не зарахування стажу в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби із забезпечення оброни України, національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України з 25.05.2022 року по 06.11.2024 року, оскільки достатнім захистом порушеного права позивача є визнання судом протиправним та скасування судом спірного рішення.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію на пільгових умовах з дати звернення, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав заяву та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.
Стосовно поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів внаслідок відмови у перерахунку пенсії.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
З даним адміністративним позовом, позивач звернувся до суду 11.01.2025 року (позов сформовано в системі «Електронний суд»), тобто після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, останній день подання до суду із даною позовною заявою припадає на 10.07.2024 року, пропуск строку з 10.07.2024 року по 11.01.2025 року позивач не обґрунтовує.
При цьому, відповідні докази, які слугували підставою пропуску до суду із даною позовною заявою, про що зазначено позивачем у позові, останній до суду не надав.
Слід заначити, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішень відповідача, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тож, з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погодилася із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.
Згідно з пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом позову у даній справі є, зокрема, оскарження: рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Як вже зазначено судом вище, 20.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі №160/819/25 у якості співвідповідача як Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду у строк до 17.02.2025 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 ; засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.01.2024 року №046050017790.
26.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача Горбенко Інни Василівни надійшло сформоване 25.02.2025 року через систему “Електронний суд» клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому представником позивача зазначено наступне. ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою до адвоката Горбенко І.В. 09.01.2025 року з питання мобілізаційного та пенсійного законодавства. В цей день він отримав консультації з питань: 1) складання та оформлення заяви про відстрочку від призову під час мобілізації та направлення її; 2) консультація з питань перерахунку пенсії та надання правової оцінки рішенню №046050017790 від 11.01.2024 року. Доказом звернення за правовою допомогою є складений для бухгалтерського обліку електронний акт надання правової допомоги та направлення заяви про відстрочку від призову до ІНФОРМАЦІЯ_2 листом засобами поштового зв'язку АТ “УКРПОШТА». Рішення від 11.01.2024 року було направлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 простим листом АТ “УКРПОШТА», який лежав у поштовій скринці та вчасно вручений не був. Коли був надісланий цей лист не відомо. Весь цей час, поки лист з оскаржуваним рішенням №046050017790 від 11.01.2024 року перебував у поштовій скринці, позивач не був обізнаний у результаті прийнятого рішення саме ГУ ПФУ в Полтавській області, а також не був обізнаний про відмову у призначенні пенсії за пільговим списком. Не своєчасне вручення листа позивачу чи відповідачем чи працівниками пошти АТ УКРПОШТА не залежали від волі позивача. Доказів вчасного вручення чи дати вручення рішення №046050017790 від 11.01.2024 року не надано у матеріали справи відповідачем, хоча копію оскаржуваного рішення залучив. Лише тільки коли був знайдений лист у поштовій скринці позивача у січні 2025 року з оскаржуваним рішенням, позивач записався для отримання правової допомоги до адвоката Горбенко І.В. Правова допомога позивачу була надана у вигляді консультації мобілізаційного та пенсійного законодавства саме 09.01.2025 року, в результаті якої були складені заяви та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до адміністративного суду за захистом порушеного права. Не зрозуміло з яких підстав посадовими особами відповідача при розгляді заяви про призначення пенсії введено позивача в оману та відмовлено у призначенні пенсії за пільговим списком у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку. ОСОБА_1 шахтар, прохідник, був мобілізований за місцем роботи, боронив батьківщину та був звільнений з військової служби в наслідок смерті його дружини, вдома залишилася малолітня донька одна на його вихованні та утриманні. За таких умов був звільнений з військової служби. При розрахунку пенсії за пільговим списком протиправно не враховано пільговий стаж, який гарантуються ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ЗУ “Про пенсійне забезпечення». Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідач не тільки прийняв протиправне рішення №046050017790 від 11.01.2024 року, але й ще не повідомив вчасно позивача про прийняте рішення, щоб він міг раніше звернутися за правовою допомогою та дізнатися як і чому порушені його права на отримання пенсії за пільговим списком. Як вбачається із матеріалів справи, відсутні докази своєчасного вручення оскаржуваного рішення відповідачем, а тому строк звернення до суду слід рахувати з січня 2025 року, коли позивачу стало відомо про лист відповідача та отримання 09.01.2024 року консультації з питань пенсійного і мобілізаційного законодавства та отримання ним, як особою, яка не має спеціальних знань та вмінь з пенсійного та іншого законодавства, інформації неправомірності такого рішення та безпідставного залишення його у призначення пенсії за пільговим списком. Про порушення свого права на отримання пенсії остаточно позивачу стало відомо у січні 2025 року, тому представник позивача просить суд врахувати та поновити строк звернення до суду з поважних причин - з дати коли позивачу стало відомим про його порушене право з 09.01.2025 року. Відтак, представник позивача просить суд поновити строк звернення позивачу до Дніпровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. та вважати датою, коли дізнався позивач про наявність порушеного права - 09.01.2025 року.
В той же час, відповідачі не подали до суду докази щодо отримання позивачем рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Слід зазначити, шо у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, оскільки у суду відсутні докази отримання позивачем рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , тому суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових втрат, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з розрахунку один місяць служби за три страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за період з 25.05.2022 року по 06.11.2024 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник