28 березня 2025 рокуСправа №160/5154/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
17.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформовна 16.02.2025 року через систему “Електроний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046050023204 від 10.01.2025 року, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком за Списком №2 згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року; з 03.01.2025 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.015 року № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року на підставі заяви про призначення пенсії №21 від 03.01.2025 року.
В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії позивач мала необхідний стаж роботи на посаді за Списком № 2 та досягла віку 51 років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», а отже відповідає всім вимогам законодавства щодо виходу на пенсію на пільгових умовах. Натомість відповідач, при наявності двох одночасно діючих законів, які регулюють однакові правовідносини, але містять для позивача різні правила призначення пенсії за Списком № 2 стосовно параметру вікового цензу, під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії замість застосування підходу, який найбільш сприятливий для заявника (позивача), застосував менш сприятливе право та порушив легітимні очікування позивача чим також порушив принципи верховенства права та норми Конституції України. На думку позивача, вона має право на пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року. Крім того, ПФУ безпідставно та протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 2 ОСОБА_1 період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року.
18.06.2024 року ГУ ПФУ В Кіровоградській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 звернулась із заявою від 03.01.2025 року до територіального органу Пенсійного фонду України з питання призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах в порядку визначеному Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) та доданими до заяви документами. За наслідками розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 03.01.2025 року, а також доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення від 10.01.2025 за № 046050023204, відповідно до якого позивачу відмовлено в призначенні такого виду пенсії. Вік позивача - 51 рік. Не працює. Страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 30 років 03 місяці 15 днів. Пільговий стаж по Списку № 2 - 09 років 10 місяців 17 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року, оскільки пільговий характер роботи на посаді за вказаний період не підтверджується результатами атестації робочих місць. Термін дії попередньої атестації завершено 24.08.1999 року, наступна атестація діє згідно наказу від 15.05.2000 №411. Наявний пільговий стаж дає позивачу право на зниження пенсійного віку на чотири роки і призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 01.04.2029 року. Таким чином, Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що Головним управління вчинено будь-яку протиправну дію.
07.03.2025 року від третьої особи: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції третя особа зазначила наступне. 03.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.01.2025 року №046050023204 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяви позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. На час звернення за призначенням пенсії 03.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повних 51 рік. Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) страховий стаж роботи позивача складає 30 років 03 місяці 15 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 09 років 10 місяців 17 днів, що унеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року, оскільки пільговий характер роботи на посаді за вказаний період не підтверджується результатами атестації робочих місць. Термін дії попередньої атестації завершено 24.08.1999 року, наступна атестація діє згідно наказу від 15.05.2000 року №411 (наявна перерва в атестації робочого місця). Відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до заяви про призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІ1, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 року №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-п/2020.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 18.02.2025 року передана судді Пруднику С.В.
24.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.01.2025 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою з питання призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надала відповідні документи. На момент звернення позивачу виповнилось 51 рік.
До поданої через портал заяви були додані (підтверджується роздруківкою з порталу електронних послуг Пенсійного фонду України щодо прийняття до розгляду заяви №21 від 03.01.2025 року про призначення пенсії з переліком доданих документів): паспорт та РНОКПП, витяг з реєстру актів цивільного стану №00031124363,свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 , свідоцтво про народження дитини НОМЕР_4 , свідоцтво про шлюб (зміна прізвища) НОМЕР_5 , рішення про розірвання шлюбу (справа №212/5644/16), свідоцтво про шлюб НОМЕР_6 , паспорт № НОМЕР_7 , трудова книжка НОМЕР_8 , пільгова довідка №03-81 від 24.09.2024 року, наказ про атестацію №357 від 25.08.1994 року з переліком посад, наказ про атестацію №411 від 15.05.2020 року з переліком посад, лист про продовження терміну дії атестації робочих місць за умовами праці від 012-355 від 18.04.2007 року, витяг з протоколу №1 по ПрАТ «КЦРЗ», пільгова довідка №03-95 від 24.09.2024 року, наказ про атестацію №411 від 15.05.2000 року з переліком посад, наказ про атестацію №317 від 29.04.2005 року з переліком посад, лист про поширення результатів атестації робочих місць за умовами праці №003/07-1-223 від 14.08.2002 року, рішення ПрАТ «КЗГО» від 27.12.2022 року, реквізити рахунку.
У зв'язку з тим, що заява про призначення пенсії за віком встановленої форми не передбачає можливості обрання закону, згідно якого майбутній пенсіонер просить призначити пенсію, тому у цей же день 03.01.2025 року позивачем через портал електронних послуг Пенсійного фонду України було направлено заяву №ВЕБ-04001-Ф-С-25-001293 щодо призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, що підтверджується роздруківкою з цього порталу.
У зазначеній заяві щодо призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, поданій через портал електронних послуг Пенсійного фонду України, позивач просила:
1. Зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною з 10.07.1990 року по 10.07.1993 року, періоди роботи з 17.06.1997 року по 08.02.2000 року, з 01.04.2010 року по 30.11.2011 року, з 01.12.2011 року по 11.06.2014 року, з 12.06.2014 року по 16.02.2015 року, з 25.02.2015 року по 28.10.2016 року, 04.11.2016 року по 17.12.2016 року, з 19.12.2016 року по 12.04.2023 року, з 13.04.2023 року по 31.12.2024 року.
2. Зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року періоди роботи: з 09.02.2000 року по 31.10.2001 року згідно довідки №03-81 від 24.09.2024 року, виданої ПрАТ «Криворізький центральний рудо ремонтний завод», з 01.11.2001 року по 31.03.2010 року згідно довідки № 03-95 від 24.09.2024 року, виданої АТ «Корум Криворізький завод гірничого обладнання».
3. З 03.01.2025 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 10.01.2025 року прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за № 046050023204 у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 на дату звернення відсутній необхідний пенсійний вік та відсутній необхідний пільговий стаж.
З тексту згаданого рішення убачається наступне. Звернення за призначенням пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 03.01.2025 року. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон) право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають, зокрема жінки, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням пенсійного віку: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992 р. Якщо атестація вперше проведена після 31.07.1997, в разі підтвердження зазначеного права до пільгового стажу зараховується період роботи до 21.08.1992 та 5-річний період роботи, що передує даті видання наказу про її результати, за вищезазначеної умови. Вік заявниці - 51 рік. Не працює. Страховий стаж особи становить 30 років 03 місяці 15 днів. Пільговий стаж по Списку № 2 - 09 років 10 місяців 17 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року, оскільки пільговий характер роботи на посаді за вказаний період не підтверджується результатами атестації робочих місць. Термін дії попередньої атестації завершено 24.08.1999 року, наступна атестація діє згідно наказу від 15.05.2000 №411. Наявний пільговий стаж дає заявниці право на зниження пенсійного віку на чотири роки і призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, починаючи з 01.04.2029 року. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Додатково повідомлено, що відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 року № 18-6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 р. за № 1241/14508 заявник має право оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії в органі Пенсійного фонду України вищого рівня. Скарга може бути подана протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням. Подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як встановлено судом, на час звернення до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії, позивач досягла необхідного визначеного пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віку, мала необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, що не заперечується ПФУ у відзиві.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачу ПФУ не застосувало підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахувало висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періоду роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року у ПрАТ «КЦРЗ», згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №03-81 від 24.09.2024 року.
З виписки про періоди страхового стажу вбачається, що до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 не зараховано період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року.
З рішення відповідача від 10.01.2025 року №046050023204 слідує, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року, оскільки пільговий характер роботи на посаді за вказаний період не підтверджується результатами атестації робочих місць. Термін дії попередньої атестації завершено 24.08.1999 року, наступна атестація діє згідно наказу від 15.05.2000 року №411.
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок від 12.08.1993) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до п.2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 (далі - Інструкція від 29.07.93 № 58), до трудової книжки вносяться:
- відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
- відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
- відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
- відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції від 29.07.93 № 58 - якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Записами трудової книжки НОМЕР_8 підтверджується, що ОСОБА_1 працювала з 17.06.1997 року по 31.10.2001 року виробником каркасів третього розряду в сталефосонолітейному цеху №7; контролером у ливарному виробництві на ділянці плавки та вибивання лиття у сталефасонолітейному цеху №7 у відкритому акціонерному товаристві «Криворізький завод гірничого обладнання».
На підтвердження пільгового стажу за Списком № 2 позивачем також було надано довідку № 03-81 від 24.09.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану приватним акціонерним товариством «Криворізький центральний рудоремонтний завод», а також надані: наказ про атестацію робочих місць №357 від 25.08.1994 року з переліком посад, наказ про атестацію робочих місць № 411 від 15.05.2000 року з переліком посад, Лист про продовження терміну дії атестації робочих місць за умовами праці №012-355 від 18.04.2007 року.
Довідкою №03-81 від 24.09.2024 року підтверджується, що ОСОБА_2 працювала повний робочий день на Відкритому акціонерному товаристві «Криворізький Центральний рудо ремонтний завод» виконувала: контролює та приймає відливки, зібрані форми з перевіркою правильності установлення стрижнів, місць розташування і перетину ливників, випорів, додатків, газовідводів, а також дерев'яних та металевих моделей, формувальних шаблонів за кресленнями, ескізами та взірцями; відбирає проби вихідних формувальних та стрижневих матеріалів, взірців плавок для аналізу; контролює якість виливниць, піддонів та правильність перенесення маркування; видаляє поверхневі дефекти на зливах; здійснювала контроль та прийомку великих відливок після вибивання та обрубування лиття; веде облік і звітність якості та кількості прийнятої та забракованої продукції за професією контролера у ливарному виробництві дільниці плавлення та вибивання литва сталефасоноливарного цеху №7 за період з 09.02.2000р. по 31.10.2001р., що передбачено Списком №2 розділ ХІV. Металообробка, підрозділ 1а.Ливарне виробництво, позицією 2150100а-12936 код КП підстава постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р.№162, за період роботи з 09.02.2000 р. по 31.10.2001р. пільговий стаж за Списком №2 складає: 01 рік 08 місяців 22 дні.
Підстава для видачі: особова картка №54537 від 12.06.1997 р., особові рахунки, технологічний процес робіт, накази №357 від 25.08.1994 р. та №411 від 15.05.2000р. «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», лист - дозвіл головного державного експерта області з умов праці від 19.04.2007 р. на продовження терміну дій атестації робочих місць з 25.08.1999р. по 15.05.2000р.
Таким чином довідкою №03-81 від 24.09.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач у тому числі у період з 09.02.2000 по 14.05.2000 працювала повний робочий день у шкідливих умовах за Списком № 2.
Довідка №03-81 від 24.09.2024 року містить наступні відомості: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто містить усі відомості зазначені у пункті 20 Порядку № 637 від 12 серпня 1993 року.
Наказом № 357 від 25.08.1994 року підтверджено право контролера у ливарному виробництві дільниці плавлення та вибивання литва сталефасоноливарного цеху №7 на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХІV. Металообробка, підрозділ 1а.Ливарне виробництво, позицією 2150100а-12936, затверджених Постановою КМУ № 162 від 11.03.1994.
Наказом №411 від 15.05.2000 року підтверджено право контролера у ливарному виробництві дільниці плавлення та вибивання литва сталефасоноливарного цеху №7 на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХІV. Металообробка, підрозділ 1а.Ливарне виробництво, позицією 2150100а-12936, затверджених Постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року.
Позивач до чергової атестації, проведеної з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, виконувала роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а відтак період її роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року має бути зарахований до пільгового стажу за Списком №2 за результатами попередньої атестації, проведеної 25.08.1994 та атестації проведеної 15.05.2000 року виходячи з наступного.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Так, чергова атестація робочих місць на комбінаті позивача була проведена 15.05.2000 року, а попередня - 25.08.1994 року.
Позивач до чергової атестації, проведеної з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, виконувала роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а відтак період її роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року має бути зараховано до пільгового стажу за Списком №2 за результатами попередньої атестацій.
Верховний суд України у постанові по справі №21-307а14 від 16 вересня 2014 року прийшов до наступного висновку: «Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.»
Такого ж висновку прийшов Верховний суд також у постанові від 10 липня 2018 року у справі №227/545/17 адміністративне провадження №К/9901/22421/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 року прийшла до висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Тому твердження відповідача про те, що до пільгового стажу роботи за Списком № 2 не враховано період з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року, оскільки на підприємстві своєчасно не проведені атестації робочих місць за умовами праці є необґрунтованими.
Вищезазначеними доказами підтверджується, що позивач у період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року працювала повний робочий день у шкідливих умовах за Списком № 2, тому ці періоди протиправно не зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком №2.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046050023204 від 10.01.2025 року, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком за Списком №2 згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 03.01.2025 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.015 року № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року на підставі заяви про призначення пенсії №21 від 03.01.2025 року, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046050023204 від 10.01.2025 року, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком за Списком №2 згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 період роботи з 09.02.2000 року по 14.05.2000 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 03.01.2025 року за Списком №2 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник