27 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14502/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (далі - ТОВ “ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000186/1 від 15.08.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2024 між ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та SETTE Group. Sp. Z.o.o (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №2707pl відповідно до якого SETTE Group Sp.z.o.o (надалі - продавець) зобов'язувалось поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Валютою платежу за цим контрактом є Євро.
Між SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) та ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» 07.08.2024 укладено Специфікацію №5 до контракту №2707pl від 27.07.2024. За умовами специфікації, у відповідності до умов контракту, SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) зобов'язується поставити товар - автобус туристичний бувший у використанні VDL FUTURA FHD2 vin - НОМЕР_1 . Ціна автобуса становить 22500,00 Євро. Умови поставки FCA PL Кіеlсе відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Форма оплати - післяоплата - відстрочка платежу.
Відповідно до специфікації №5 від 07.08.2024, рахунку-фактури (інвойса) №4/08/2024 від 07.08.2024 компанією SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польша) поставлено автобус VDL FUTURA FHD2 vin - НОМЕР_1 .
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 15.08.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205050029286U6 з описом товару "Автобус туристичний, б/в, марка VDL модель FUTURA FHD2, vin - НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2013. Торгівельна марка "VDL…", де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 22500,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, митну вартість визначено з урахуванням витрат на транспортування, що становить 1033723,25 грн (еквівалентно 22694,40 Євро - графа 45 МД).
Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 15.08.2024 прийняв рішення №UA205050/2024/000186/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 75000,00 Євро.
Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000186/1 від 15.08.2024 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №24UA205050029286U6 від 15.08.2024 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У поданому до суду 27.12.2024 відзиві на позов (а.с.58-64) відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №24UA205050029286U6 від 15.08.2024, встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- в інвойсі №4/08/2024 від 07.08.2024 вказано дату виставлення 07.08.2024 Krakow, однак відправка товару здійснена з Kielce.
Вищевказані розбіжності слугували підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.
З огляду на вищевказане, у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін документи для підтвердження заявленої митної вартості.
На вимогу митниці декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано калькуляцію про транспортні витрати від 15.08.2024. У заяві від 15.08.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших документів.
Враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2024/000186/1 від 15.08.2024, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби.
За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято митну вартість подібного товару, митне оформлення якщо завершено з ідентичною країною походження - EU, ідентичного календарного та модельного року виготовлення - 2013, з подібними технічними характеристиками (об'єм двигуна - 12902 см3, потужність - 300 kw, кількість місць - 58, колісна формула - 4х2), та з урахуванням обсягу партії (1шт). Рівень митної вартості становить: 75000 Євро (МД від 23.11.2023 №UA305160/2023/038881).
З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000186/1 від 15.08.2024 є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив від 08.01.2025 (а.с.102-104) позивач вказав, що заперечуючи проти позову, відповідач не наводить обґрунтованих доводів щодо неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору (основним методом) при тому, що подані декларантом документи в своїй сукупності чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в тому числі умови поставки і оплати, та витрати на транспортування.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
27.07.2024 між ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та компанією та SETTE Group. Sp. Z.o.o (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №2707pl відповідно до якого SETTE Group Sp.z.o.o (надалі - продавець) зобов'язувалось поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Ціна контракту встановлюється в Євро. Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна сума контракту становить 500000 (п'ятсот тисяч) Євро. Вартість товару визначається згідно специфікацій та інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту.
Умови поставки обговорюються додатково в специфікаціях відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації (а.с.13-17).
07.08.2024 між ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено специфікацію №5 до зовнішньоекономічного контракту №2707pl від 27.07.2024. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов'язалось передати у власність ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» товар - автобус бувший у використанні VDL FUTURA FHD2 vin - НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 22500,00 Євро, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цій специфікації. Форма оплати - післяплата відстрочка платежу до 01.11.2024. Умови поставки FCA PL Кіеlсе, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (а.с.18-19).
Відповідно до рахунку-фактури (інвойса) №4/08/2024 від 07.08.2024 компанією SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус VDL FUTURA FHD2 vin - НОМЕР_1 , згідно з яким ціна товару становить 22500,00 Євро (а.с.26-27).
15.08.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205050029286U6 з описом товару - “Автобус туристичний, що був у використанні, марка згідно з довідником - VDL, модель згідно з довідником - FUTURA FHD2 129.410, vin - XNL501E100D001631; загальна к-сть місць, включаючи водія - 55; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 12902см.куб.; тип двигуна - невизначений; потужність - 300kw; колісна формула - 4х2; календарний та модельний рік виготовлення - 2013. Країна виробництва - (EU). Торгівельна марка "VDL», де в графі 42 МД вказано ціну транспортного засобу у розмірі 22500,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування в сумі 194,40 Євро) - 1033723,25 грн (еквівалентно 22694,40 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту (а.с.27-28).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №2707pl від 27.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікацію №5 від 07.08.2024; рахунок-фактуру (iнвойс) №4/08/2024 від 07.08.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1 №PL/MF/AТ0066475 від 12.08.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 01.03.2022; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1436 від 15.08.2024; калькуляцію транспортних витрат від 15.08.2024; довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №150824027 від 15.08.2024; інші некласифіковані документи (фото); копію митної декларації країни відправлення 07.08.2024 №MRN24PL341010E0192166; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022 (а.с.13-21,23-26,41,54,76 зворот,79 зворот,86-88).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
На вимогу митниці декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано калькуляцію про транспортні витрати від 15.08.2024. У заяві від 15.08.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших документі (а.с.77).
15.08.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000186/1 (а.с.31-32).
Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- в інвойсі №4/08/2024 від 07.08.2024 вказано дату виставлення 07.08.2024 Krakow, однак відправка товару здійснена з Kielce.
У рішенні зазначено, що згідно п.2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
За результатами опрацювання додаткових документів встановлено, що в акті виконаних робіт вказано, що даний акт є підставою для проведення розрахунків, однак підтвердження оплати транспортних послуг не надано.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами ч.6 ст.54 МК України, якими передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято митну вартість подібного товару, митне оформлення якщо завершено з ідентичною країною походження - EU, ідентичного календарного та модельного року виготовлення - 2013, з подібними технічними характеристиками (об'єм двигуна - 12902 см3, потужність - 300 kw, кількість місць - 58, колісна формула - 4х2), та з урахуванням обсягу партії (1шт). Рівень митної вартості становить: 75000 Євро (МД від 23.11.2023 №UA305160/2023/038881).
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000761 (а.с.33-34).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №24UA205050029415U0 від 16.08.2024 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.29-30).
Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - "Автобус туристичний, б/в, марка VDL модель FUTURA FHD2, vin - НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2013. Торгівельна марка "VDL…", - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №2707pl від 27.07.2024 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки та оплати; специфікація №5 від 07.08.2024 та рахунок-фактура (iнвойс) №4/08/2024 від 07.08.2024 визначає вартість товару 22 500,00 Євро.
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Пунктом 5 контракту №2707pl від 27.07.2024 сторонами погоджено оплату товару безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Відповідно до специфікації №5 від 07.08.2024 форма оплати - післяплата відстрочка платежу до 01.11.2024 (а.с.18). Відтак, на момент митного оформлення товару - автобуса туристичного, б/в, VDL FUTURA FHD2 vin - XNL501E100D001631 за МД №24UA205050029286U6 від 15.08.2024 у позивача був відсутній обов'язок щодо оплати товару, у зв'язку з незакінченням терміну для оплати, та як наслідок надання відповідних платіжних документів митному органу.
Натомість, надана до митного органу та до суду платіжна інструкція в іноземній валюті №44 від 21.11.2024 на суму 22 500,00 Євро підтверджує оплату вищевказаного транспортного засобу, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №2707pl від 27.07.2024 та транспортний засіб за vin - НОМЕР_1 щодо якого була проведена оплата (а.с.22).
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №24UA205050029286U6 від 15.08.2024 ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №4/08/2024 від 07.08.2024 та становить 22 500,00 Євро.
Отже, вказаним документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 22 500,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 8855,00 грн, що не заперечується відповідачем.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: калькуляцію транспортних витрат по доставці автобуса від 15.08.2024, відповідно до якої витрати по доставці транспортного засобу - автобуса VDL FUTURA FHD2 vin - XNL501E100D001631 за маршрутом: Кіеlсе (Польща) - Ковель (Україна) становлять - 19145,00 грн, в тому числі: Кіеlсе (Польща) - Шегині (Україна) - 8855,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Шегині (Україна) - Ковель (Україна) - 10290,00 грн (вартість транспортування митною територією України). При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 8855,00 грн, що в еквіваленті становить 194,40 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.41). Страхування товару за рахунок товариства не здійснювалось. Витрати на навантаження та розвантаження відсутні.
Договором про надання послуг №04/08 від 04.08.2024, укладеним між ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (замовник) щодо транспортування автобусу VDL FUTURA FHD2 vin - НОМЕР_1 власним ходом та актом прийому-передачі №04/08 від 15.08.2024 про надання послуг з транспортування, підтверджуються понесені ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» витрати на транспортування (власним ходом) - за маршрутом: Кіеlсе (Польща) - Ковель (Україна) - 19145,00 грн, в тому числі: Кіеlсе (Польща) - Шегині (Україна) - 8855,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Шегині (Україна) - Ковель (Україна) - 10290,00 грн (вартість транспортування митною територією України). Обидва документи надані позивачем додатково митному органу (в порядку частини восьмої статті 55 МК України) (а.с.37-40).
Щодо твердження митного органу в спірному рішенні на те, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано калькуляцію про транспортні витрати від 15.08.2024, інших документів, передбачених Наказом №599, не надано, суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Позивачем до митного оформлення надано калькуляцію транспортних витрат від 15.08.2024, оскільки транспортування здійснювалося з використанням власного транспортного засобу (власним ходом), а на вимогу митного органу додатково надано договір про надання послуг №04/08 від 04.08.2024 та акт прийому-передачі №04/08 від 15.08.2024 до вказаного договору.
МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому надана до митного оформлення калькуляція транспортних витрат від 15.08.2024 є достатнім доказом на підтвердження витрат на транспортування.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджува тися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими дока зами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими дока зами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №24UA205050029286U6 від 15.08.2024 митна вартість товару у розмірі 1033723,25 грн (еквівалентно 22694,40 Євро), включає вартість товару (22500,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України 8855,00 грн (еквівалентно 194,40 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA205050029286U6 від 15.08.2024.
З приводу зауваження митного органу про те, що в інвойсі №4/08/2024 від 07.08.2024 вказано дату виставлення 07.08.2024 Krakow, однак відправка товару здійснена з Kielce, суд зазначає, що в інвойсі №4/08/2024 від 07.08.2024 вказано дату та місце виставлення інвойсу «07.08.2024 Krakow», що відповідає місцю реєстрації продавця - SETTE GROUP Sp.z.o.o - 31- 105 Krakow, ul. Zwierzyniecka, 32 та даті інвойсу.
Міжнародні комерційні умови (Incoterms) - це визначення правил, які регламентують міжнародні перевезення вантажів у правовому полі. Incoterms визначають умови перевезення, момент переходу відповідальності і фінансових зобов'язань від вантажовідправника до одержувача
Умови поставки FCA Інкотермс 2010 - "Free Carrier" ("Франко перевізник" зазначення назви місця) означає, що продавець передає товар, випущений у митному режимі експорту, вказаному покупцем перевізнику у названому місці. В даному випадку - умови поставки FCA Кіеlсе (вказані у специфікації №5 від 07.08.2024 до контракту №2707р1 від 27.07.2024), що пояснює поставку товару з Кіеlсе.
Жодного взаємозв'язку між датою, місцем виставлення інвойсу та умовами поставки FCA Кіеlсе - Інкотермс 2010 немає. Додатково, для підтвердження умов поставки позивачем митному органу надано копію комунікату ІЕ599 24ІЕ599-2304285
Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт №2707р1 від 27.07.2024 рахунок-фактура (iнвойс) №4/08/2024 від 07.08.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 01.03.2022; висновок експерта №1436 від 15.08.2024, яким підтверджено технічні характеристики транспортного засобу. Їх декларант надавав до митної декларації.
За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
При цьому вимога митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, може мати місце тоді, якщо позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, проте жодні докази у справі не вказують на такі обставини.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2024/000186/1 від 15.08.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці необхідно стягнути судовий збір в сумі 7109,05 грн, який сплачений відповідно до платіжної інструкції №221 від 28.10.2024 (а.с.12).
Керуючись статтями 139, 241-246, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000186/1 від 15 серпня 2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 7109,05 грн (сім тисяч сто дев'ять гривень 05 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, код ЄДРПОУ 44356571).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Т.М. Димарчук