7 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 608/1527/24
провадження № 61-12747ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, 2 липня 2024 року, 13 серпня 2024 року, 20 серпня 2024 року та ухвали Тернопільського апеляційного суду від 26 липня 2024 року, 29 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,
11 вересня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, 2 липня 2024 року, 13 серпня 2024 року, 20 серпня 2024 року та ухвали Тернопільського апеляційного суду від 26 липня 2024 року, 29 серпня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, та клопотання особи, яка подає скаргу.
Статтею 409 ЦПК України визначено повноваження суду касаційної інстанції.
Особа, яка подає касаційну скаргу, має зазначити судові рішення, що оскаржуються, та викласти вимоги касаційної скарги щодо результатів її розгляду у відповідності до повноважень суду касаційної інстанції, визначених
статтею 409 ЦПК України.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті (стаття 409 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник не погоджується з ухвалами Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, 2 липня 2024 року, 13 серпня 2024 року, 20 серпня 2024 року та ухвалами Тернопільського апеляційного суду від 26 липня 2024 року, 29 серпня 2024 року.
Проте в касаційній скарзі не зазначено клопотання особи, яка подає скаргу, щодо оскаржуваних ухвал.
Крім того, у касаційній скарзі заявник не погоджується із оскаржуваним судовим рішенням, проте не зазначає, які норми процесуального права порушили суди першої та апеляційної інстанцій, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду апеляційної інстанції, вказаних у пункті 3 частини першої статті 389 цього Кодексу є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши у ній клопотання з урахуванням змісту оскаржуваних судових рішень та обґрунтування касаційної скарги, надавши копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, ОСОБА_1 18 вересня 2024 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги з додатками, в яких зазначені недоліки не усунув.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої
статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, 2 липня 2024 року, 13 серпня 2024 року, 20 серпня 2024 року та ухвали Тернопільського апеляційного суду від 26 липня 2024 року, 29 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко