Вирок від 28.03.2025 по справі 751/10649/24

Справа №751/10649/24

Провадження №1-кп/751/4/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернігова кримінальне провадження,внесене до ЄРДР№12024275440000414 від 16.04.2024 р.,за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно непрацюючого,розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. Згідно рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі № 751/6855/23 від 13.10.2023 р., ОСОБА_3 сплачувати на користь ОСОБА_8 аліменти для утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14.08.2023 року.

Проте, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дитини, всупереч вимогам, зазначеним у рішенні суду, умисно, систематично, безперервно, починаючи з 14.08.2023 р., усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи намір, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , добровільно кошти на утримання сина не виплачує, заходи для погашення заборгованості, що утворилась не приймає, жодним чином не приймає участі у вихованні та розвитку дитини.

Поряд з цим, будучи працездатним, не звернувся до органів Державної служби зайнятості, як такий, що шукає роботу, що свідчить про його бездіяльність, самостійно офіційну роботу не шукав, ніде працевлаштований не був, про суму тимчасових заробітків та інших джерел доходів державного виконавця не повідомляв, чим свідомо вчиняв дії, спрямовані на умисне злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів за період часу з 14.08.2023 р. по 31.10.2024 р. в розмірі 44 862,97 грн, що сукупно складає суму виплат більше як за три місяці відповідних платежів.

2. Вказаними в сукупності діями, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

2.1 Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 рокуобмеження волі.

2.2 Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі, при вирішенні питання щодо виду та міри покарання покладається на розсуд суду.

Судом, у зв'язку з можливістю з'ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності потерпілої, керуючись положеннями ст.325 КПК України, було вирішено питання про проведення розгляду справи без її участі, про що не заперечували сторони провадження.

2.3 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав та надав показання про те, що він,будучи обізнаним про зобов'язання сплачувати встановлені за рішеннями суду кошти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , у зв'язку з безробіттям, незадовільним станом здоров'я, перебуванням на його утриманні матері пенсійного віку, атакож відсутністю доходів не сплачував їх, чим допустив виникнення заборгованостіза період часу з 14.08.2023 р. по 31.10.2024 р. в розмірі 44 862,97 грн.

Узагальнена позиція обвинуваченого зводилась до поважності причин та вимушеності несплати ним аліментів, що спростовує наявність в його діях саме умисного та злісного ухилення від сплати коштів на утримання дитини.Також обвинувачений наголошував на тому, що має унікальну професію і йому дуже складно знайти роботу за фахом. На пропозицію прокурораобвинуваченому повідомити про наявну в нього спеціалізацію, останній категорично відмовився.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.

3.Стороною обвинувачення в обґрунтування доведеності винуватостіобвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, надані наступні досліджені в судовому засіданні документи та докази:

3.1 Заяву ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення, зареєстровану 16.04.2024 р. в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події за № 18731, що стала підставою для внесення відомостей в ЄРДР №12024275440000414 від 16.04.2024 р.

Згідно вказаної заяви ОСОБА_8 просить вжити заходів до її колишнього чоловіка ОСОБА_3 у зв'язку з несплатою ним аліментів.

3.2 Витяг з ЄРДР №12024275440000414 від 16.04.2024 р., яким підтверджується внесення відділом дізнання Чернігівського РУП ГУНП відомостей про кримінальний проступок за ч.1 ст.164 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України.

3.3 Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, батьком неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 вказанийобвинувачений ОСОБА_3 .

Згідно рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі від 13.10.2023 р. та виконавчого листа № 751/6855/23, ОСОБА_3 зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_8 аліменти для утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14.08.2023 року.

3.4 Копії матеріалів виконавчого провадження ВП №72069518 з яких вбачається, що державним виконавцем у цьому виконавчому провадженні вживались заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо примусового виконання ОСОБА_8 рішення суду про сплату аліментівдля утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 .

Проте, вжиті державним виконавцем заходи не призвели до фактичного виконання рішення суду, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів за період часу з 14.08.2023 р. по 31.10.2024 р. становила 44 862,97 грн.

3.5 Згідно інформаційної довідки Державного центру зайнятості Чернігівського обласного центру зайнятості, ОСОБА_3 з 14.08.2023 р. на обліку як зареєстрований безробітний не перебував та допомогу по безробіттю не отримував.

3.6 Згідно інформаційної довідки ГУ Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_3 як одержувач пенсії на обліку не перебуває.

3.7 Згідно інформаційної довідки Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради ОСОБА_3 як отримувач державних соціальних допомог не перебуває та допомоги не отримує.

3.8 Згідно інформаційних довідок Головного сервісного центру МВС та ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області за ОСОБА_3 транспортні засоби та сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

3.9 Згідно інформаційних довідок Чернігівської міської лікарні №2,№3,№4, Чернігівської центральної районної лікарні та КНП «Чернігівська обласна ОСОБА_9 з 14.08.2023 р. на стаціонарному лікуванні не перебував та за медичною допомогою не звертався.

3.10 Письмові докази, що містять характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема: витяг про відсутність судимостей, довідку про не перебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра,відомості про зареєстроване місце проживання, довідку про не притягнення до адміністративної відповідальності.

3.11Процесуальні документи в підтвердження повноважень групи дізнавачів, прокурорів та захисника.

ІV. Оцінка Суду.

4.1 Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення надано докази, які були досліджені в судовому засіданні.

4.2 В свою чергу, сторона захисту в обґрунтування невинуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, надала заперечувальні показання обвинуваченого.

4.3 Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за можливе ухвалення обвинувального вироку у справі.

4.4 Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з того, що під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду, які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

При цьому діяння можуть виражатись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку. Про злісний характер ухилення від сплати аліментів також можуть свідчити: тривалість ухилення, продовження ухилення після попередження про необхідність виконання свого обов'язку, неодноразове звернення потерпілого чи інших осіб до винної особи з цього приводу тощо.

4.5 В судовому засіданні обвинувачений, в присутності захисника, підтвердив, що в період часу з 14.08.2023 р. по 31.10.2024 р. він не сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , обґрунтовуючи свою позицію відсутністю роботи за його фаховою професією та незадовільним станом здоров'я.

За змістом ст.27 Конвенції ООН та вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» саме батьки несуть основну відповідальність за забезпечення фінансових можливостей та умов життя, необхідних для розвитку дитини, яка потребує піклування кожного дня, а тому, навіть у випадку тимчасової втрати доходу, батьки зобов'язані невідкладно вжити всіх необхідних заходів для її належного забезпечення, зокрема шляхом працевлаштування на іншу роботу чи звернення до центру зайнятості.

Під час дослідження матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що злісне ухилення ОСОБА_3 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 виражене саме у формі його пасивної бездіяльності, оскільки відсутні будь-які докази того, що обвинуваченому створені фактичні дійсні перешкоди, які були на заваді добровільного виконання ним рішення суду.

Той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 не мав можливості працювати за фахом у зв'язку з безробіттям, жодним чином не звільняло його від утримання неповнолітнього сина.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині звернень до центу зайнятості для працевлаштування спростовуються інформаційнимидовідками Державного центру зайнятості Чернігівського обласного центру зайнятості про його не перебування з 14.08.2023 р. на відповідному обліку як безробітний, а вчастині його незадовільного стану здоров'я -інформаційними довідками медичних установ, які не містять інформації про його перебування в період часу з 14.08.2023 р. по 31.10.2024 р. на лікуванні.

Жодні довідки чи документи, які б підтверджували необхідність лікування за результатами обстеження особи, в судовому засіданні надані не були, що вказує лише про намір обвинуваченого уникнути відповідальності.

Про наявність медичних протипоказань обвинуваченому щодо працевлаштування та зайняття суспільно-корисною працею, окрім його показань в судовому засіданні, незважаючи на неодноразові роз'яснення головуючого приписів ст.22 КПК України, в розпорядження суду жодного письмового доказу не було надано.

Доводи захисника про надання обвинуваченим в т.ч. і матеріальної допомоги своїй матері жодним чином не нівелює його обов'язок сплачувати встановлені судом аліменти на утримання власної неповнолітньої дитини.Зурахуванням вказаних аргументів, суд вважає, що обвинувачений мав фінансову можливість сплачувати аліменти, однак фактично віддав перевагу виконанню морального обов'язку по наданню допомоги своїй матері, при цьому свідомо та умисно ухилявся від виконання судового рішення, що підтверджується розрахунком заборгованості із сплати аліментів.

Так, обвинувачений з моменту відкриття виконавчого провадження і до лютого 2025 р., безумовно розуміючи, що має забезпечити повноцінне життя своєї дитини,взагалі не сплачував жодних грошових коштів та не вживав жодних дієвих кроків, спрямованих на її належне забезпечення, що дає підставу суду характеризувати його ухилення у період часу з 14.08.2023 р. по 31.10.2024 р.від аліментних зобов'язань як злісне.

Враховуючи, що жодними об'єктивними даними не підтверджено поважності причин, які перешкоджали виконати судове рішення, зокрема, незадовільний стан здоров'я чи активні бойові дії на території області, що перешкоджали працевлаштуванню ОСОБА_3 , чи будь-які інші непереборні обставини, що як наслідок призвело до вимушеної несплати ним аліментів, а тому суд приходить до беззаперечного висновку, що саме тривале та свідоме ігнорування виконання покладеного на обвинуваченого обов'язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини і свідчить про наявність умислу ОСОБА_3 на злісне ухилення від сплати аліментів, що мало наслідком виникнення заборгованості в зазначеному вище розмірі, який сторонами не оспорюється.

4.6 Із проведеного аналізу доказів, наданих сторонами по справі, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітнього сина, а відтак його дії кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України.

V. Призначення покарання.

5.1 Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.ст.66КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої особи.

5.2 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком;

- фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки, характер та тривалість суспільно-небезпечних дій, поведінку обвинуваченого після пред'явленого обвинувачення, значний розмір заборгованості за аліментами);

- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): освіту та задовільний стан здоров'я, сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, одну з яких він фактично не утримує, офіційно непрацюючого, має зареєстроване місце проживання, репутацію підозрюваного /закриття кримінального провадження за ч.2 ст.125 КК України з нереабілітуючих підстав/;

- обвинувачений раніше не судимий та до адміністративної відповідальності раніше не притягувався;

- не перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра;

- позицію потерпілої, яка при вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду;

- відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставини, що його обтяжує;

- позицію прокурора, який наполягав на призначенні обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, та думку сторони захистущодо виду та міри покарання.

Відповідно до ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що обвинувачений, злісно ухиляючись від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, порушує обов'язки, що покладаються на нього Конституцією України та сімейним законодавством, а такожістотно звужує можливості для нормального фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку свого неповнолітнього сина.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до увагу процесуальну поведінку обвинуваченого в ході судового розгляду, щообумовлювало його неодноразові оголошення судом в розшук, відсутність критичного ставлення до своїх дій, а також відсутність жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості зі сплати аліментів, шляхом добровільного працевлаштування з моменту пред'явлення обвинувачення і до розгляду справи в суді, чи звернень до центру зайнятості з метою працевлаштування, у тому числі для виконання сезонних робіт для отримання коштів, що мають забезпечувати повноцінне життя, у першу чергу, дитини, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного наглядув максимальних його межах санкції частини інкримінованої статті, з покладенням, згідно ч.ч.2,3 ст.59-1 КК України, відповідних обов'язків, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Доводи сторони захисту про наявність підстав для визнання обставин, що пом'якшують покарання, інших обставин, що зазначені в ч.1 ст.66 КК України, є абсолютно безпідставними.

Суд враховує позицію прокурора щодо наявності підстав для призначення обвинуваченому більш суворої міри покарання, однак вважає, що вид та розмір покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.Зі змісту рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.10.2023 р.вбачається, що з червня 2023 р. разом з обвинуваченим проживає його неповнолітня донька ОСОБА_4 , та перебуває на його утриманні, натомість син ОСОБА_5 проживає разом зі своєю матір'ю за межами України.

Вказана обставина, з урахуванням його промови в останньому слові,свідчить про наявність в обвинуваченого батьківського потенціалу, усвідомлення обов'язку забезпечувати належне утримання дитини в т.ч. і сина, який проживає окремо, та готовність сплачувати аліменти, дає суд підстави вважати, що призначення обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

6.1 Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

6.2 Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 у ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

Відповідно до ч.2 ст.59-1КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.3 ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 :

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня взяття засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
126181489
Наступний документ
126181491
Інформація про рішення:
№ рішення: 126181490
№ справи: 751/10649/24
Дата рішення: 28.03.2025
Дата публікації: 31.03.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.04.2025)
Дата надходження: 26.11.2024
Розклад засідань:
05.12.2024 12:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
12.12.2024 12:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
16.01.2025 14:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
20.01.2025 14:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
24.01.2025 14:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
18.03.2025 13:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
27.03.2025 12:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова