65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/156/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.
при секретарі судового засідання Бордея О. Ю.
розглянувши у судовому засіданні справу № 916/156/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕАЛ-МЕДІА+1»
про стягнення 140 913, 09 грн
за участю представників:
від позивача: Лєщинський К. Д. довіреність від 03.06.2024;
від відповідача: не з'явився;
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 17.02.2025 о 10:00 год.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору № С-09/02/2022-2 про постачання електричної енергії споживачу від 09.02.2022 в частині сплати вартості отриманої електричної енергії за березень - квітень 2022.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
ВП ВС у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 щодо юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
«Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими».
Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі № 916/156/25 є зокрема вимога про стягнення з відповідача заборгованості щодо сплати вартості отриманої електричної енергії за березень - квітень 2022 з підстав невиконання відповідачем умов договору № С-09/02/2022-2 про постачання електричної енергії споживачу від 09.02.2022.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та на сьогодні триває.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким з 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.
Згідно з матеріалами справи, місцезнаходженням відповідача у даній справі є: 73000, місто Херсон, вул. Горького, буд. 8.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України;
- частиною другою статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2025 справу № 908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості у розмірі 1 593 623,84 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 грудня 2023 року в цій справі, повернуто справу об'єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Повертаючи об'єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 908/1162/23, колегія суддів вказала, що Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 17 січня 2025 року про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду посилалася на кількісні та якісні показники, які, на її думку, свідчать про те, що така передача потрібна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
« 37. Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що кількісний показник ілюструється тим, що у судах господарської юрисдикції нараховується 213 справ, предметом дослідження яких є факт постачання однією стороною та споживання іншою природного газу, тепло-, електроенергії на об'єктах, що розташовані на тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року територіях України, та нарахування оплати за такі послуги, а також 104 інших справи, дані про які наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
38. При цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не навела конкретних справ, у яких би мала місце зазначена правова проблема та в яких судами різних юрисдикцій чи інстанцій було б сформовано різну практику, а лише вказала кількість документів у справах, які відповідають певному пошуковому запиту в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
39. Твердження про те, що регулювання, яке міститься у статтях 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», поширюється як на господарські спори, так і на трудові правовідносини (виплата заробітної плати), а також на порядок переміщення товарів фізичними особами та порядок в'їзду фізичних осіб на тимчасово окуповані території та виїзду з них і такі питання актуальні не лише у господарських чи цивільних справах, але й у публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ, також не містять посилань на відповідні справи.
40. Відтак об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не обґрунтувала наявності кількісного критерію виключної правової проблеми.
41. У контексті обґрунтування якісного критерію об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначала, що у цій справі існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема.
42. Тому об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала, що вирішення Верховним Судом у справі № 908/1162/23 питання щодо територій, на які поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», має істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
43. Велика Палата Верховного Суду вважає вказані доводи об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду необґрунтованими з огляду на таке.
44. Як зазначено в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у цій справі постало питання про те, як визначати території, на які поширюється правовий режим, передбачений частиною другою статті 13 та частиною другою статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та питання щодо наслідків порушення встановлених заборон для сторін спірних правовідносин.
45. На переконання об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, існує виключна правова проблема щодо застосування норм статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли та існували на тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року територіях України, у питанні надання / оплати послуг, зокрема й електропостачання.
46. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що окреслені правові проблеми не мають невизначеного законодавчого регулювання, оскільки регламентуються саме тими нормами Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на які покликається об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
47. При цьому питання застосування норм матеріального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Відтак на розгляд Великої Палати Верховного Суду в цій справі передано питання, які може вирішити об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду як належний суд».
Отже, беручи до уваги те, що предметом позову у цій справі №916/156/25 є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за період з лютого-березня 2022 та той факт, що місцезнаходженням відповідача є територія, яка з 01.03.2022 по 11.11.2022 була віднесена до тимчасово окупованих територій України, з урахуванням, що Об'єднаною Палатою Верховного Суду переглядається справа №908/1162/23, в якій правовідносини є подібними з тими, що розглядаються в межах даної справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 916/156/25 до закінчення перегляду ОП ВС справи № 908/1162/23.
При цьому суд вважає, що зупинення провадження у цій справі є цілком виправданим, оскільки врахуванням висновків об'єднаної палати КГС у складі Верховного Суду сприятиме в ухваленні судом за результатами вирішення спору у цій справі законного і обґрунтованого судового рішення, з дотриманням завдань та основних засад господарського судочинства.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 01.06.2018 по справі № 922/699/17, зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Зупинити провадження у справі № 916/156/25 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили 27.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 28.03.2025.
Суддя Т.Г. Деркач