просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
17 березня 2025 року м.Харків Справа № 913/496/24
Провадження №19/913/496/24
За позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033)
до відповідача-1 - Фермерського господарства "Криничне" (вул. Міловське, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500)
відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" (вул. Міловське, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500)
відповідача-3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
відповідача-4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва (вул. Інститутська, буд. 9, м. Київ, 01601)
про стягнення 19 523 572 грн 61 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області - Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - Крейтор В.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Киричук Р.П., адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.12.2018 серії ЗР №21/1831, довіреності від 16.01.2024 (в режимі відеоконференції);
від відповідача-1: Колісніченко А.С., адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.05.2021 серії ЗП №002790, ордеру на надання правничої допомоги від 05.01.2025 серії АР №125578; Бардін І.С., адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.12.2020 серії ЗП №002721, ордеру на надання правничої допомоги серії АХ №1229706;
від відповідача-2: Колісніченко А.С., адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.05.2021 серії ЗП №002790, ордеру на надання правничої допомоги від 27.01.2025 серії АР №1219966 (в режимі відеоконференції);
від відповідача-3: Колісніченко А.С., адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.05.2021 серії ЗП №002790, ордеру на надання правничої допомоги від 27.01.2025 серії АР №129967 (в режимі відеоконференції);
від відповідача-4: Колісніченко А.С., адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.05.2021 серії ЗП №002790, ордеру на надання правничої допомоги від 27.01.2025 серії АР №1219968 (в режимі відеоконференції);
від третьої особи: представник не прибув.
Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк") 04.12.2024 через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 05.12.2024, до відповідачів - Фермерського господарства "Криничне" (далі - ФГ "Криничне"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" (далі - ТОВ "Діброва"), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за укладеним договором про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2, а також враховуючи укладені договори поруки від 24.02.2021 №SR21-125/700, від 24.02.2021 №SR21-126/700, від 24.02.2021 №SR21-127/700, в загальному розмірі 19 523 572 грн 61 коп., з яких сума заборгованості по тілу кредиту - 15 000 000 грн 00 коп., сума заборгованості по відсоткам - 4 523 572 грн 61 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем-1 укладено договір про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR 21-100/700-2, а саме відкриття кредитної лінії з лімітом 15 000 000 грн 00 коп.
На підставі укладеного договору позивачем надано ФГ "Криничне" грошові кошти в межах ліміту, встановленого пунктом 1.1.2 договору, а саме: 29.11.2021 транш на суму 15 000 000 грн 00 коп., що підтверджується долученим меморіальним ордером та даними виписки по рахунку.
Станом на 27.05.2024 заборгованість відповідача-1 за договором про надання банківських послуг від 11.02.2022 №CR 22-148/700-2 складає: 15 000 000 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4 523 572 грн 61 коп. - сума заборгованості по відсоткам.
Позивач просить стягнути заборгованість солідарно із відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, оскільки в забезпечення зобов'язань за договором про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR 21-100/700-2, було укладено також договір поруки від 24.02.2021 №SR21-125/700 з ТОВ "Діброва", договір поруки від 24.02.2021 №SR21-126/700 з ОСОБА_1 , договір поруки від 24.02.2021 №SR21-127/700 з ОСОБА_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.
Ухвалою від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 06.01.2025.
Ухвалою від 20.01.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів по 10.03.2025 включно; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.02.2025.
20.01.2025 від відповідача-1 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву від 20.01.2025, в якому він просить:
- поновити (продовжити) строк на подання цього відзиву як такий, що пропущений з поважних причин, долучити його до матеріалів справи та здійснювати розгляд справи з його урахуванням;
- залучити до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва;
- у задоволенні позову відмовити у повному обсязі;
- у разі задоволення позову, у тому числі в частині стягнення відсотків - зменшити розмір стягнутих на користь позивача відсотків, штрафних санкцій та інших сум до 0,00 грн.;
- у разі задоволення позову - відстрочити виконання рішення суду на один рік з моменту набранням таким рішенням законної сили;
- вирішити питання про розподіл судових витрат (докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачем по цій справі) будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, просить вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України).
Відповідач зазначає про неможливості нарахування відсотків річних за користування кредитом та штрафних санкцій поза межами строку кредитування. Відповідно до положень договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 із врахуванням положень договору про зміну від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2, строк кредитування за цим договором встановлювався в таких часових рамках: з дати укладення договору до 25.10.2022 - 15 000 000,00 грн.; з 26.10.2022 по 25.11.2022 - 9 000 000,00 грн.; з 26.11.2022 по 22.12.2022 - 3 000 000,00 грн., 23.12.2022 - 0,00 грн.
Відповідач-1 вважає, що в межах цього строку банк мав право нараховувати проценти за користування наданою кредитною послугою, після вказаних дат кредитні правовідносини між банком та відповідачем-1 припинились за цією наданою кредитною послугою в межах суми кредиту на відповідну дату, як і припинилося право банку нараховувати проценти за кредитним договором.
Разом з тим, банк продовжував обліковувати заборгованість відповідача-1 у більшому розмірі продовжуючи нараховувати відсотки, що є безпідставним та не ґрунтується на положеннях договору та чинного законодавства України.
Зазначає, що генеральний строк договору не відноситься до окремого строку кредитування, а передбачає загальний строк дії договору, протягом якого відповдіач-1 мав можливість отримати декілька кредитів або ж інших банківських послуг на підставі вказаного кредитного договору, які мали б власний строк кредитування, що має принципове значення в питанні можливості позивачем нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування.
Відповідач-1 є фермерським господарством, усе майно та активи відповідача знаходяться на непідконтрольній території України в смт. Мілове Старобільського району Луганської області. Також відповідач-1 просить врахувати, що прострочення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту сталося саме внаслідок військової агресії Російської федерації проти України та окупації підприємства після 24.02.2022. На час дії воєнного стану після 24.02.2022 приписи ст.625 ЦК України як міри відповідальності не застосовуються, тому відповідач-1 просить врахувати його майновий стан та причини, відповідно до яких відбулося прострочення повернення кредиту, та відповідно зменшити розмір стягуваних відсотків.
Відповідач-1 зазначає, що посилання банку на рішення Конституційного Суду від 22.06.2022 №6р(ІІ)/2022 у справі №3-188/2020(455/20) створює хибне уявлення щодо можливості нарахування банком відсотків поза межами строку кредитування; вказує на недобросовісність позивача та суперечності його поведінки доктрині "venir contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, який базується ще на римській максимі - "non concedit contra factu proprium"; вказує на наявність помилок в розрахунку.
28.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 надійшли відзиви на позовну заяву, які за нормативним обґрунтуванням аналогічні з відзивом відповідача-1. Також відповідачі зазначають про закінчення строку дії договорів поруки 22.12.2023 відповідно до п.20 вказаних договорів. Непред'явлення позову до поручителів в межах цього строку є підставою для припинення поруки та відмови у задоволенні позову до поручителів. Вказують, що навіть у разі чинності строку поруки, пред'явлення позовних вимог до поручителів було б передчасним, оскільки позивачем не дотримано порядок пред'явлення вимог до поручителів визначений в п.14 договорів поруки.
Ухвалою від 03.02.2025 продовжено строк на подання відзиву відповідачу-1 - ФГ "Криничне" по день фактичного надходження до суду - 20.01.2025; продовжено строк на подання відзиву відповідачу-2 - ТОВ "Діброва" по день фактичного надходження до суду - 28.01.2025; продовжено строк на подання відзиву відповідачу-3 - ОСОБА_1 по день фактичного надходження до суду - 28.01.2025; продовжено строк на подання відзиву відповідачу-4 - ОСОБА_2 по день фактичного надходження до суду - 28.01.2025; задоволено клопотання відповідачів про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 17.02.2025.
Ухвалою від 17.02.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2025.
Ухвалою від 03.03.2025 оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні до 17.03.2025.
В судовому засіданні 17.03.2025 був присутнім представник відповідача-1, в режимі ведеоконференції брали участь представники позивача та відповідачів, представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
24.02.2021 між АТ "ОТП Банк" (банк/позивач у справі) та ФГ "Криничне" (клієнт/відповідач-1 у справі) укладено договір про надання банківських послуг №CR21-100/700-2 (далі - договір), за умовами якого банк зобов'язався надати банківську послугу клієнту відповідно до положень договору.
Генеральний строк становить період з дати укладення договору до 22.12.2023 включно (п.1 договору).
Згідно до п.1.1.1.1 договору вид наданої банківської послуги - кредитна лінія.
Кредитна лінія - кредит на відновлювальній (повторне/неодноразове отримання) основі (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.1.2 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 ліміт банківської послуги - 15 000 000 грн 00 коп. Встановлено ліміт банківської послуги з дати укладення договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 по 25.10.2022 в розмірі 15 000 000 грн 00 коп.; з 26.10.2021 по 25.11.2021 в розмірі 9 000 000 грн 00 коп.; з 26.11.2021 по 22.12.2021 в розмірі 3 000 000 грн 00 коп.
Цільове призначення банківської послуги - фінансування оборотного капіталу клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної пп.2 п.12 Порядку №28). Контроль цільового використання кредиту здійснюється шляхом перевірки призначень платежів у платіжних дорученнях клієнта (п.1.1.3 договору).
Відповідно до п.1.2.1 договору фінансова підтримка надається у вигляді Компенсації процентів, Гарантії Фонду.
Програма "Доступні кредити 5-7-9%" - програма, затверджена Радою Фонду (Фронд розвитку підприємництва) та розміщеною на офіційному сайті Фонду, на виконання "Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва".
Порядок №28 - це порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №28.
Дата припинення чинності лімітом банківської послуги 23 грудня 2024 року включно або 10 банківський з дати направлення банком договору про зміну процентної ставки (як цей термін визначено в п.5 договору) на адресу клієнта у разі незгоди останнього з таким новим стандартним розміром комісійної винагороди та іншими умовами (за наявності) та/або відмови клієнта підписати договір про заміну процентної ставки, та/або неотримання банком підписаного сторонами договору про зміну процентної ставки протягом 10 банківських днів з дати направлення договору про зміну процентної ставки на адресу клієнта.
При цьому, розмір заборгованості клієнта перед банком за банківською послугою, що визначена у п.1.1.1 договору, не повинен перевищувати ліміт банківської послуги, встановлений для кожного періоду строку дії договору у п.1.1.2 договору.
Мінімальна сума траншу 500 000 грн 00 коп., незважаючи на інші положення договору. Сторони погодили, що банк на власний розсуд має право погодити та прийняти до виконання заяву про надання банківської послуги на суму, що є меншою за мінімальну суму траншу, зазначену у п.1.1 договору, у відповідності до порядку передбаченого п.6 договору (п.1.1.5 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2).
Відповідно до п.1.1.6 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 стандартний розмір та тип процентної ставки: змінювана процентна ставка (до якої відноситься базова процентна ставка/компенсаційна процентна ставка).
Стандартний розмір базової процентної ставки: індекс UIRD (3 міс.) + 6 % річних. Протягом строку дії договору, банк має право ініціювати зміну стандартного розміру процентної ставки в порядку, передбаченому в пункті 5 договору (п.1.1.6.1 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 ).
Згідно п.1.1.6.2 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 стандартний розмір компенсаційної процентної ставки: станом на дату укладення договору 0 (нуль) / 3 (три) % річних. Вказаний розмір може змінюватись у порядку, визначеному п.5.2 договору.
Строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставин, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Договір не поширюється на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, якщо інше прямо не передбачено ним. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п.4 договору).
Відповідно до п.5.1 договору перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру з урахуванням зміни індексу UIRD (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої п.п.1.1 договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору до повного виконання клієнтом зобов'язань за договором. При цьому застосовується індекс UIRD, який визначається для відповідної дати, а саме станом на: " 01" січня, " 01" квітня, " 01" липня та " 01" жовтня відповідного року.
Пунктом 5.2 договору, визначено, що компенсація процентів надається фондом клієнтом протягом строку дії програми з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої договором базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого клієнт має сплачувати лише частину базової процентної ставки, яка становитиме 0 або 3, або 5, або 7, або 9 процентів річних.
Відповідно до п.6 договору банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надсилається клієнтом банку в письмовому вигляді. Клієнт надає банку заяву про надання банківської послуги, щонайменше за 3 банківських дні до передбачуваної клієнтом дати надання банківських послуг. Погодження надання банком банківської послуги клієнту у відповідності до умов заяви про надання банківської послуги (акцепт) відбувається шляхом виконання такої заяви про надання банківської послуги (фактичного виконання відповідної банківської послуг).
24.02.2021 в забезпечення виконання зобов'язань по договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Діброва" укладено договір поруки №SR21-125/700 (далі - договір №SR21-125/700), між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 - договір поруки №SR21-126/700 (далі - договір №SR21-126/700), між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 - договір поруки №SR21-127/700 (далі - договір №SR21-127/700), за умовами яких поручитель поручається за виконання клієнтом боргових зобов'язань перед банком, відповідає за порушення боргових зобов'язань; порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Умови зазначених договорів поруки є однаковими.
Так, порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом усього строку (терміну) дії боргових зобов'язань (п.2 договорів поруки).
Згідно з п.3 договорів поруки сторонами було погоджено, що клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов'язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов'язання від клієнта та/або поручителя. І клієнт, і поручитель залишаться зобов'язаними доти, доки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документа за договором поруки не передбачена.
Відповідно до п.6 договорів поруки строк дії договору поруки дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі.
Відповідно п.13 договорів поруки поручитель зобов'язаний забезпечити належне виконання боргових зобов'язань, як шляхом впливу на клієнта, так і шляхом виконання боргових зобов'язань згідно договору поруки.
В п.14 договорів поруки сторони визначили що є вимогою банку. Цим банк вимагає від поручителя як солідарного боржника за борговими зобов'язаннями виконувати боргові зобов'язання в порядку та строки, передбачені договором. Сторони підтверджують що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобов'язань згідно договору без необхідності направлення банком поручителю будь-якої додаткової вимоги, так само як без необхідності наявності будь-якого порушення договору. Сторони домовились, що положення договору поруки щодо солідарного обов'язку поручителя за клієнта перед банком є окремим правочином (договором), включеним в текст договору поруки, і тому виконання поручителем боргових зобов'язань згідно з цим застереженням, що міститься в договорі поруки, та не потребує укладення сторонами окремого договору чи будь-якого іншого додаткового підтвердження чи погодження.
У п.17 договорів поруки сторони погодили, що суперечки, спори та розбіжності в рамках договору поруки підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди - шляхом розгляду в судах України. Сторони наступним домовились, що до будь-яких вимог банку до поручителя буде застосовуватися строк позовної давності у 10 років з дати закінчення строку дії договору поруки.
Як стверджує позивач, на виконання вимог договору він перерахував на користь відповівдача-1 обумовлені договором кредитні кошти в загальному розмірі 15 000 000 грн 00 коп., однак клієнтом/відповідачем-1 порушено умови договору, було допущено прострочення виконання зобов'язань з повернення траншів, у погоджені строки відсотки за користування кредитними коштами також не сплачувалися.
Станом на 27.05.2024 заборгованість відповідача-1 за договором про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 складає: 15 000 000 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4 523 572 грн 61 коп. - сума заборгованості по відсоткам.
Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між АТ "ОТП Банк" та ФГ "Криничне" договір від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 з договором про зміну від 25.11.2021 №1 до нього є кредитним договором.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
На виконання умов договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 позивачем надано ФГ "Криничне" грошові кошти в межах максимального ліміту, встановленого п.1.1.2 договору, а саме: 29.11.2021 банком було перераховано позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 15 000 000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером від 29.11.2021 №47103946, випискою по рахунку відповідача-1 за період з 29.11.2021 по 27.05.2024, а також не заперечується самим відповідачем-1.
З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Отже, позивачем доведений факт видачі ФГ "Криничне" кредиту у сумі 15 000 000 грн 00 коп.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У пп.1.1.2 п.1.1 кредитного договору від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 сторони передбачили період строку дії договору та ліміт банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору.
Отже, умовами вказаного договору сторони передбачили по суті графік погашення кредиту позичальником по 25.11.2021 до суми 9 000 000 грн 00 коп., по 23.12.2021 до суми 3 000 000 грн 00 коп., по 24.12.2021 повне погашення.
При цьому, між сторонами 25.01.2021 укладений договір про зміну умов кредитного договору, яким внесені зміни до пп.1.1.2 п.1.1 кредитного договору та фактично змінено строки повернення наданих кредитних коштів.
Так, позичальник повинен був погасити кредит по 25.11.2022 до суми 9 000 000 грн 00 коп., по 22.12.2022 до суми 3 000 000 грн 00 коп., по 23.12.2021 повне погашення.
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням встановленого ліміту та фактично наданих кредитних коштів (15 000 000 грн 00 коп.) ФГ "Криничне" мало сплатити банку в строк по 25.11.2022 грошові кошти в сумі 6 000 000 грн 00 коп., по 22.12.2022 - 3 000 000 грн 00 коп. та 23.12.2022 останній платіж в сумі 3 000 000 грн 00 коп.
Суд констатує, що граничним строком повернення наданих банком позичальнику кредитних коштів є саме 23.12.2022.
Проте відповідачем-1 умови вказаного кредитного договору у зміненій редакції в частині повернення наданих кредитних коштів у сумі 15 000 000 грн 00 коп. у строк по 23.12.2022 не виконані та кредит не повернуто, має місце неналежне виконання зобов'язань за договором.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 за тілом кредиту в сумі 15 000 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до п.1.1.6 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 стандартний розмір та тип процентної ставки: змінювана процентна ставка (до якої відноситься базова процентна ставка/компенсаційна процентна ставка).
Стандартний розмір базової процентної ставки: індекс UIRD (3 міс.) + 6 % річних. Протягом строку дії договору, банк має право ініціювати зміну стандартного розміру процентної ставки в порядку, передбаченому в пункті 5 договору (п.1.1.6.1 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 ).
У п.5 договору сторони передбачили, що проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка є змінюваною. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки встановлюється як для стандартного розміру, так і для підвищеного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Залежно від банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру боргових зобов'язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена сторонами та/або відома сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). Якщо сторонами письмово не домовлено інше, проценти мають сплачуватися клієнтом банку в валюті банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. База нарахування для банківської послуги - становить 365 днів.
Відповідно до п.5.1 договору за користування кредитом клієнт зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за базовою процентною ставкою (в порядку, визначеному договором), яка є змінюваною процентною ставкою, розмір якої визначений в п.1.1 договору, яка розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за договором, нараховується банком на залишок строкової заборгованості клієнта за кредитом; де Індекс UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. Клієнт зобов'язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки та/або іншої процентної ставки, визначеної договором (з урахуванням умов Програми), зокрема, у випадку порушення клієнтом умов Програми або у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання клієнтом недостовірної інформації, яка є необхідною для отримання підтримки відповідно до умов Програми, та/або використання клієнтом кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо період відсутності коштів компенсації процентів триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат державної підтримки. На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UIRD та із застосуванням формули, передбаченої пп.1.1 договору, розмір базової процентної ставки підлягає застосуванню для визначення зобов'язання клієнта зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до нищевказаних умов договору. Перегляд (автоматичне перерахування) банком розміру базової процентної ставки за кредитом, з урахуванням зміни індексу UIRD має здійснюватися кожного календарного кварталу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 у частині нарахування процентів за користування кредитом, суд вважає його неправильним, оскільки АТ «ОТП Банк» не взято до уваги, що, ураховуючи умови договору, строк надання кредиту сплив 23.12.2022 і нарахування процентів за користування кредитом після цієї дати є неправомірним.
У рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.
Суд бере до уваги, що заборгованість ФГ "Криничне" за кредитним договором за процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 29.11.2021 по 26.05.2024, станом на 23.12.2022 становила 2 282 190 грн 42 коп.
Також суд ураховує, що договір про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 укладено за державної підтримки.
Державна підтримка - це фінансова державна підтримка суб'єктів середнього та малого підприємництва, що надається Фондом через Банк на користь ММСП (суб'єкту середнього або малого підприємництва, зареєстрований в установленому законом порядку як суб'єкт господарювання, резидент України, що відповідає критеріям, визначеним Порядком надання фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28.
При цьому фінансова підтримка надавалася у вигляді компенсації процентів та гарантії Фонду.
Як зазначено позивачем у розрахунку заборгованості за кредитним договором, Фондом компенсовано банку проценти за користування кредитом за спірний період у загальній сумі 1 896 287 грн 68 коп.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача-1 є проценти за користування кредитом за період з 29.11.2021 по 23.12.2022 у сумі 385 902 грн 74 коп. (2 282 190,42-1 896 287,68).
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з ФГ "Криничне" заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 за кредитом у сумі 15 000 000 грн 00 коп. і процентів за користування ним за період з 29.11.2021 по 23.12.2022 у сумі 385 902 грн 74 коп.
Розглядаючи вимоги позивача до відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
24.02.2021 в забезпечення виконання зобов'язань по договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Діброва" укладено договір поруки №SR21-125/700 (далі - договір №SR21-125/700), між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 - договір поруки №SR21-126/700 (далі - договір №SR21-126/700), між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 - договір поруки №SR21-127/700 (далі - договір №SR21-127/700), за умовами яких поручитель поручається за виконання клієнтом боргових зобов'язань перед банком, відповідає за порушення боргових зобов'язань; порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Як уже зазначалось судом, умови зазначених договорів поруки є однаковими.
Так, порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом усього строку (терміну) дії боргових зобов'язань (п.2 договорів поруки).
Згідно з п.3 договорів поруки сторонами було погоджено, що клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов'язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов'язання від клієнта та/або поручителя. І клієнт, і поручитель залишаться зобов'язаними доти, доки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документа за договором поруки не передбачена.
Відповідно до п.6 договорів поруки строк дії договору поруки дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі.
Отже, у силу укладених між позивачем та відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4, договорів поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 виник солідарний обов'язок з ФГ "Криничне" з погашення існуючої заборгованості.
При цьому суд установив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст.559 ЦК України.
Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування ним поручителями перед кредитором не погашалась.
Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідачі доказів відсутності заборгованості або її погашення суду не надали.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 234 282 грн 87 коп. покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.129 ГПК України).
Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 292 853 грн 59 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції. Відповідач-1 просить вирішити питання про розподіл судових витрат (докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачем по цій справі) будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, просить вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України).
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 292 853 грн 59 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції. Відповідач-2 просить вирішити питання про розподіл судових витрат (докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачем по цій справі) будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, просить вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України).
У відзиві на позовну заяву відповідач-3 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 292 853 грн 59 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції. Відповідач-3 просить вирішити питання про розподіл судових витрат (докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачем по цій справі) будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, просить вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України).
У відзиві на позовну заяву відповідач-4 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 292 853 грн 59 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції. Відповідач-4 просить вирішити питання про розподіл судових витрат (докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачем по цій справі) будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, просить вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України).
Доказів понесення інших судових витрат на дату ухвалення цього рішення відповідачами суду не надано, з огляду на що питання про розподіл інших судових витрат відповідачів буде вирішено судом після надання таких доказів.
Відносно клопотання відповідача-1, викладеного у відзиві, про відстрочку виконання рішення у справі №913/496/24 строком на один рік з моменту ухвалення рішення суд зазначає наступне.
Згідно з п.2 ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
У відповідності до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.331 ГПК України).
За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поряд з цим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
Так, згідно зі ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення у справі відповідач-1 посилається на те, що ФГ "Криничне" є сільськогосподарським підприємством, що здійснює свою діяльність на території Луганської області і до 24.02.2022 вело активну підготовку до весняно-польових робіт, проте у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України смт. Мілове в перший день вторгнення опинилось в окупації і здійснити евакуацію майна підприємства не було можливості.
Наразі основна частина майна відповідача-1 знаходиться на окупованій території.
Указав, що після завершення окупації зможе відновити свою господарську діяльність.
Так, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суд враховує не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надана на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У зв'язку з тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд зазначає, що відповідачем-1 не надано ніяких доказів на підтвердження обставин перебування майна підприємства на окупованій території, не надано переліку такого майна.
Також відповідачем-1 не обґрунтовано підстав та обставин, які зміняться чи настануть після ухвалення рішення у справі та які відповідно дадуть можливість виконати рішення суду.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, ураховуючи наведені відповідачем-1 обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про відстрочку виконання судового рішення на один рік з моменту ухвалення рішення у справі.
Вирішуючи клопотання відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, викладених у відповідних відзивах, про відстрочку виконання рішення у справі №913/496/24 строком на один рік з моменту ухвалення рішення суд зазначає наступне.
Так, в силу положень кредитного договору та укладених між банком та відповідачами 2-4 договорів поруки у кожного з вказаних відповідачів виник солідарний обов'язок разом із відповідачем-1 щодо виконання перед АТ "ОТП Банк" зобов'язань з погашення суми кредиту та нарахованих процентів за користування ним, тому заявляючи відповідне клопотання кожний з відповідачів (2-4) має довести суду ті обставини, з яких саме у цього відповідача (який заявляє клопотання) наявні виключні обставини, які істотно ускладнюють виконання ним рішення суду, та є підставами для надання відстрочки виконання рішення.
Водночас, у заявлених клопотаннях відповідачів 2-4 вказано про обставини, які зазначив відповідач-1 у своєму клопотанні та які існують відносно нього, а не щодо інших відповідачів.
Отже, відповідачами 2-4 взагалі необґрунтовано наявність обставин для надання кожному з них окремо відстрочки виконання рішення суду, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість поданих клопотань та необхідність відмови в їх задоволенні.
Керуючись ст.ст.129, 145, 232, 233, 236 - 238, 331 ГПК України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства "ОТП Банк" до відповідача-1 - Фермерського господарства "Криничне", відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва", відповідача-3 - ОСОБА_1 , відповідач-4 - ОСОБА_2 , задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Криничне", вул. Міловське, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код 32064945, Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва", вул. Міловська, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код 21832609, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк", вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 21685166 заборгованість по тілу кредиту 15 000 000 грн 00 коп., заборгованість по процентам у сумі 385 902 грн 74 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Криничне", вул. Міловське, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код 32064945 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 21685166, судовий збір у сумі 46 157 грн 71 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва", вул. Міловське, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код 21832609 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 21685166, судовий збір у сумі 46 157 грн 71 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 21685166, судовий збір у сумі 46 157 грн 71 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 21685166, судовий збір у сумі 46 157 грн 71 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
8. У задоволенні клопотання Фермерського господарства "Криничне" про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 20.01.2025, відмовити.
9. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025, відмовити.
10. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025, відмовити.
11. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025, відмовити.
12. Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство "ОТП БАНК", вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 21685166.
Відповідач-1: Фермерське господарство "Криничне", вул. Міловське, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код 32064945.
Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва", вул. Міловське, буд. 68А, смт. Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код 21832609.
Відповідача-3: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідача-4: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Фонд розвитку підприємництва, вул. Інститутська, буд. 9, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код, ідентифікаційний код 21662099.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 27.03.2025.
Суддя Тетяна КОСЕНКО