Справа № 438/2170/24
Провадження 2/438/107/2025
іменем України
(заочне)
27 березня 2025 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді Слиш А.Т.,
секретар судового засідання Кекош Н.С.,
розглянувши у залі суду у місті Борислав Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням цивільну справу за позовом комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,-
05 грудня 2024 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 11567,02 грн. та сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані як співвласники квартири АДРЕСА_1 .
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 являються споживачами послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються Комунальним підприємством «Вододар» Бориславської міської ради. Проте внаслідок невиконання обов'язку щодо своєчасної оплати послуг за відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою споживання АДРЕСА_2 за період з 01.12.2021 року по 31.10.2024 року станом на 22.11.2024 року утворилась заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 11567,02 грн.
Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Від представника позивача надійшло клопотання від 27 березня 2025 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує просить такі задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надали. Клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших не подано.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України.
Наявними у справі доказами встановлено, що між позивачем та відповідачами фактично склалися правовідносини з приводу надання послуг по водовідведенню та водопостачанню в будинку, де знаходиться квартира відповідачів.
У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», установлено, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем. Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.
Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Приписами пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є споживачі питної води.
Статтею 22 цього Закону передбачено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів та послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»- послуга по централізованому водопостачанню надається своєчасно, безперервно, належної якості та підлягає оплаті.
Відповідно до п. 18 ч.1 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» розрахунковим період для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» тарифи на надання послуг питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю компенсувати експлуатаційні витрати та забезпечити надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання. Несплата боргу призводить до погіршення стану комунальних мереж централізованого водопостачання та водовідведення, погіршує можливості щодо забезпечення екологічного добробуту міста і негативно впливає на впровадження природоохоронних заходів.
Проживаючи у багатоквартирному будинку, відповідачі користуються житлово-комунальними послугами з водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі взагалі не користується послугами комунального підприємства «Вододар» до суду не надано.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є споживачі питної води.
В порядку передбаченому ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені Постановою КМУ України від 08 жовтня 1992 року № 572, п. 18 зобов'язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги, тому враховуючи положення ст. 541 ЦК України зобов'язання з оплати комунальних послуг мають солідарний характер, а тому відповідачі несуть солідарні зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого комунальним підприємством «Вододар» відповідачами не була сплачена сума заборгованості за отримані послуги водопостачання та водовідведення, яка на час розгляду справи не погашена.
Згідно наданих позивачем розрахунків, відповідачам нарахована заборгованість за період з 01.12.2021 року по 31.10.2024 року у загальному розмірі 11567,02 грн. Наданими послугами водопостачання та водовідведення відповідачі користувались, із заявами про припинення надання послуг, а також зі скаргами у зв'язку із ненаданням послуг не звертались.
Зазначена заборгованість утворилася внаслідок не проведення оплати відповідачами за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується наданим позивачем розрахунком суми заборгованості.
Відповідачами не спростовані докази позивача щодо наявної заборгованості, не доведено належними допустимими доказами фактів ненадання їм послуг, не споживання послуг або оформлення відмови від їх надання.
У випадку небажання сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, відповідачі не були позбавлені можливості відмовитись від цієї послуги комунального підприємства «Вододар», однак не скористалися даною можливістю та не звернулись до позивача з будь-якими заявами щодо якості надання послуг водопостачання або відключення від постачання води, каналізації. Доказів на підтвердження того, що відповідачі не користувалась послугами позивача суду не надано.
У відповідності зі ст. ст.67,68 ЖК України, оплата за комунальні послуги стягується крім квартирної плати по затвердженим у встановленому законом порядку тарифам і повинна вчасно вноситися споживачем - наймачем і членами його родини, які на підставі ч.1ст.64 ЖК України, користуються нарівні з наймачем всіма правами й несуть разом з ними солідарну майнову відповідальність по зобов'язаннях, що випливає з договору житлового наймання.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини між співвласниками майна як суб'єктами цивільних право відносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 214/7766/15-ц.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч. 1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно з зазначеною статтею, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, між комунальним підприємством «Вододар» та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки за відсутності письмового договору, як такого, оскільки підприємство надає житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення. Отже, відповідачі зобов'язані сплатити грошові кошти за надані комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг, виходячи з факту надання житлово-комунальних послуг до квартири, що розташована в багатоквартирному житловому будинку, та ґрунтується на законі.
Позивач фактично надавав відповідачам житлово-комунальні послуги, а відповідачі, будучи власниками квартири, не відмовлявся від них.
Враховуючи вимоги ст.137 ЦПК України, суд відмовляє позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано суду належного розрахунку з детальним описом наданих послуг, а тільки визначено орієнтовну суму понесених витрат, що позбавляє суд можливості визначити їх розмір.
Вирішуючи питання про судові витрати, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів в дольовому порядку на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. по 807 грн. 46 коп. з кожного.
Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 77, 81, 137, 141, 265, 268 ЦПК України, суд, -
позов задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради 11 567 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) гривень 02 копійок боргу за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. по 807 грн. 46 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Комунальне підприємство «Вододар» Бориславської міської ради, (юридична адреса: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Володимира Великого, буд. 229А; ЄДРПОУ 37650131).
Відповідачі: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Андрій СЛИШ