Справа № 188/3340/24
Провадження № 3/188/477/2025
28 березня 2025 року с-ще Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , військовослужбовця в/ НОМЕР_2
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до протоколу серії ААД № 831226 від 22.11.2024 року, 22.11.2024 року 10 год 00 хв на на а/д М-30 1090 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах спиртного з порожнини рота, почервоніння обличчя, невиразна мова) на законну вимогу поліцейського пройти медичнитй огляд у мед.закладі чи продути алкотестер Драгер для встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутність, покарання призначити згідно чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора ВП№3, акт огляду на стан сп'яніння та направлення до мед.закладу з метою виявлення стану сп'яніння відносно ОСОБА_1 , в яких зазначено, що останній відмовився від такого проходження, копії особистих документів, переглянувши диск з відеофіксацією правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
В судовому засіданні під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , встановлено, що працівник поліції зобов'язаний був, відповідно до ч.3 ст.18 Закону «Про Національну поліцію», звертаючись до особи, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання , також на відео працівник поліції не зазначив ознаки сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 , тобто підстави, для проходження огляду, крім того, працівником поліції було запрпоновано пройти огляд тільки у медичному закладі, а з допомогою Драгера, на місці - ні. Зазначена обставина підтверджується і поясненнями ооби, де він зазначив, що в лікарню їхати відмовляється. ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, а фактично зразу оголошено покарання.
Суд не може визнати особу винуватою в скоєнні адміністративного правопорушення, якщо дії особи кваліфіковано з порушенням норм КУпАП та у відсутність належних доказів, лише на підставі визнання особою вини.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна