Справа № 188/3017/24
Провадження № 3/188/391/2025
28 березня 2025 року с-ще Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт та рнокпп невідомі, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до протоколу серії ААД № 831221 від 24.10.2024 року, 24.10.2024 року 14 год 05 хв на на а/д М-30 1090 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Avensis д.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах спиртного з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук) на вимогу працівника поліції відмовився пройти медичний огляд та продуття алкотестера Драгер 6810 на місці зупинки на встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи на офіційному веб-порталі Судової влади в розділі «розгляд засідань» по Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області, конверт із судовою повісткою повернувся до суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Станом на 28.03.2025 року від ОСОБА_1 до суду не надійшло будь яких пояснень, сам до суду не з'явився, вважаю можливим розглянути справи про адміністративні правопорушення у його відсутність.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії» (1989), сторона зобовязана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан сп'яніння та направлення до мед.закладу на огляд з метою виявлення стану сп'яніння відносно ОСОБА_1 , в яких зазначено, що останній відмовився від такого проходження, копію особистих документів, рапорт інспектора ВП№3, переглянувши диск з відеофіксацією правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
В судовому засіданні під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , встановлено, що працівник поліції зобов'язаний був, відповідно до ч.3 ст.18 Закону «Про Національну поліцію», звертаючись до особи, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання , також на відео працівник поліції не зазначив причину зупинки т/з та ознаки сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 , ОСОБА_1 не було роз'яснено право продути Драгер, а запропоновано тільки проїхати на огляд до мед.закладу, хоча він зазначив, що він військовий і нього немає часу їхати в лікарню.
Суд не може визнати особу винуватою в скоєнні адміністративного правопорушення, якщо дії особи кваліфіковано з порушенням норм КУпАП та у відсутність належних доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна