Провадження № 33/821/182/25 Справа № 703/296/25 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Ігнатенко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
28 березня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 12 січня 2025 року близько 17 години 27 хвилин в м. Сміла по вул. Трипільська, керував автомобілем «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник в інтересах правопорушника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Скасувати постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2025 про визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що дана постанова є незаконною через порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, яка не містить доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
Вказує, що співробітниками поліції було порушено як встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і права на захист ОСОБА_1 , оскільки направлення на медичний огляд не надавалось, права були йому оголошені вже після складання та надання протоколу для підписання, без надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, які б підтверджували висунуте поліцією обвинувачення; а сам протокол складено з порушенням вимог закону, оскільки в ньому не зазначалась дійсних анкетних даних водія.
Не надавши належної оцінки приведеним порушенням під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції і сам допустив порушення вимог законності та права на справедливий суд безпосередньо під час судового розгляду.
Обов'язок щодо збирання доказів, визначених ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Вказує, що встановивши факт допущення поліцейськими порушень законності при складанні як протоколу про адміністративне правопорушення так і всіх інших документів у справі, у вигляді невірного зазначення прізвища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції, проявляючи упередженість, відповідальність за це переклав саме на цю особу. Так, на думку суду, чомусь саме ОСОБА_1 повинен був замість поліцейських проконтролювати достовірність внесення своїх даних в адміністративні матеріали.
Крім цього, поза увагою суду залишився той факт, що останній взагалі відмовився від надання будь-яких пояснень.
Суд першої інстанції значно відступив від принципів неупередженості та об'єктивності судового розгляду, не врахував як практику Європейського суду з прав людини, так і положення ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, та те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 12 січня 2025 року близько 17 години 27 хвилин в м. Сміла по вул. Трипільська, керував автомобілем «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 219322 від 12.01.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 12 січня 2025 року близько 17 години 27 хвилин в м. Сміла по вул. Трипільська, керував автомобілем «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 12.01.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 12 січня 2025 року близько 17 години 27 хвилин в м. Сміла по вул. Трипільська, керував автомобілем «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.2);
- даними рапорту поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 13 січня 2025 року, відповідно до якого, 12 січня 2025 року надійшло повідомлення на службу «102» про те, що 12 січня 2025 року о 17 годині 53 хвилини за адресою: Черкаський район, с. Плоске, вул. Трипільська, зупинено транспортний засіб «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 . Керує транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження освідування відмовився. Заявник ОСОБА_2 Рапорт поліцейського СРПП Назаренка О.С. від 12 січня 2025 року, відносно водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Зафіксовано на бодікамеру номер 2505.(а.с.3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у особи, відомості про яку не зазначено, виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю, порушення мови. Огляд цієї особи на стан алкогольного сп'яніння не проведено у зв'язку з відмовою особи від проведення такого огляду. У графах «Свідки огляду» вказано: «Бодікамера 2505».(а.с.4);
- даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 січня 2025 року, відповідно до якого, в зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, він направляється працівником поліції до закладу охорони здоров'я - Смілянська міська лікарня, для визначення стану його сп'яніння.(а.с.5);
- даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 12.01.2025 року.(а.с.9).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №219322 від 12.01.2025 року, даними картки обліку адміністративного правопорушення від 12.01.2025 року, даними рапорту поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 13 січня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 12.01.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що відеозаписами з відеореєстратора, який встановлений в салоні службового автомобіля працівників поліції та з нагрудної камери працівника поліції, згідно яких працівниками поліції зупинено автомобіль «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням особи чоловічої статі, яка відмовилася представлятися працівникам поліції та пред'явити для перевірки посвідчення водія або інший документ, що посвідчує його особу. Працівниками поліції роз'яснено вказаній особі, що його зупинку здійснено у зв'язку з порушенням ним ПДР України, а саме у темну пору доби не був освітлений задній номерний знак. Працівниками поліції, за допомогою інформації, яка наявна в базах даних працівників поліції, вказану особи встановлено як ОСОБА_1 , при цьому останнім не заперечувалися його анкетні дані, які встановлені працівниками поліції та були повідомлені йому. У зв'язку з виявленням працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, працівником поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. У подальшому, працівником поліції протягом тривалого часу неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_1 жодного разу чіткої відповіді щодо бажання чи не бажання пройти такий огляд не надав, при цьому кожного разу після висунення такої вимоги просив працівників поліції почекати та неодноразово у цей час здійснював телефонні дзвінки. Зазначені дії ОСОБА_1 розцінені працівниками поліції як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладу, внаслідок чого йому повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, працівниками поліції проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення за вчинення ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України - у темну пору доби не був освітлений задній номерний знак, під час якого працівником поліції роз'яснення його права, передбачені ст.268 КУпАП.
У подальшому, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення. Після прибуття на місце зупинки транспортного засобу знайомих ОСОБА_1 , вони вмовили останнього пред'явити працівникам поліції своє посвідчення водія, останньому роз'яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. При цьому, ОСОБА_1 , під час ознайомлення з анкетними даними, які внесене працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення та його письмових пояснень, ОСОБА_1 не повідомляв працівників поліції, що його анкетні дані, зокрема прізвище, зазначено невірно.
Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІП поліція для забезпечення публічно: безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматично: фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функц: фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта про те, що матеріли справи не містять вірних анкетних даних водія і складались стосовно ОСОБА_1 , а не щодо ОСОБА_1 , є необґрунтованими.
Так, на відеозаписах, які додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, водієм автомобіля «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , у якого працівниками поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та який відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, є саме ОСОБА_1 .
При цьому, під час дослідження вищевказаних відеозаписів судом встановлено, що водій автомобіля «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , з огляду на відмову останнього від надання інформації про свої анкетні дані та документа, що посвідчує його особу, був ідентифікований за допомогою баз даних поліції та лише після початку складання працівниками поліції адміністративних матеріалів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , останнім було надано працівникам поліції посвідчення водія. ОСОБА_1 , під час ознайомлення з анкетними даними, які внесене працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення та його письмових пояснень, не повідомляв працівників поліції, що його анкетні дані, зокрема прізвище, зазначено невірно.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції достовірно встановлено, що особа, яка керувала автомобілем «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2 , за обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, у якої працівниками поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та яка відмовилася від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, яка зазначена у матеріалах справи як « ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 , є однією і тією ж особою, тому з урахуванням приєднання до матеріалів справи копії паспорта громадянина України, в якому відображені анкетні дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема прізвище як « ОСОБА_3 », суд приходить до висновку, що матеріали даної справи про адміністративне правопорушення складені саме відносно ОСОБА_1 .
Доводи апелянта, про порушення права ОСОБА_1 на захист, є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 як до складення протоколу про адміністративне правопорушення, так і під час ознайомлення з його змістом роз'яснювалися його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, при цьому ОСОБА_1 не був обмежений працівниками поліції у праві на отримання правової допомоги шляхом здійснення телефонних дзвінків з власного мобільного телефону та, як слідує з його висловлювань при спілкування з працівниками поліції, що зафіксовані на вказаному відеозаписі, користувався таким правом.
З врахуванням вищевикладеного, такі доводи захисника, суд розцінює виключно як спробу уникнути ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 03.02.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок