26.03.2025
Справа № 401/11/25
Провадження № 2-а/401/13/25
26 березня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, інспектора відділу ВБДР Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Берговіна Артема Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
02 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з вищезазначеним позовом та просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 150143 від 23 грудня 2024 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23 грудня 2024 року в м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області капітан поліції відділу БДР в Кіровоградській області УПП здійснив зупинку транспортного засобу MI, GEEL, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить Товариству сприяння оборони України Світловодський навчальний заклад, та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 15014, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, а саме, що водій ОСОБА_1 , будучи спеціалістом з підготовки водіїв транспортних засобів, проводив практичну підготовку водія ОСОБА_2 з використанням транспортного засобу, обладнаного з порушенням вимог ПДР, а саме п. 24.8 та пп. «к» п. 30.3 - розпізнавальний знак, навчальний транспортний знак на даху авто не відповідає вимогам. Вважає, що винесена постанова є незаконною та безпідставною, оскільки ОСОБА_1 не є посадовою особою, а навчальний транспортний засіб, на якому проводилась підготовка водіїв, пройшов технічну перевірку. (а.с. 2-5)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано час для усунення недоліків позову . (а.с.15-17)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду судом, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. (а.с. 21-22)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 березня 2025 року замінено первісно заявлених відповідачів на належних - Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, інспектор відділу ВБДР Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Берговін Артем Сергійович та прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції. (а.с. 55-57)
17 березня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції , у якому представник відповідача Негря О.В. просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. Посилалась на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач є атестованим спеціалістом за напрямком підготовки навчання керуванню транспортними засобами та відповідно має нести відповідальність за ст. 127 -3 КУпАП, оскільки проводив практичну підготовку водія з використанням транспортного засобу, обладнаного з порушенням вимог пп. 24. 8 та 30.3 к ПДР України. (а.с. 64-69)
20 березня 2025 року представник позивача адвокат Охріменко В.Б. представив суду Відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами представника Управління патрульної поліції в Кіровоградській області та підтримав позовні вимоги. (а.с. 78-87)
Відповідач інспектор відділу ВБДР Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Берговін А.С. правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Позивач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з'явився.
Представник позивача адвокат Охріменко В.Б. в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі та без участі позивача. (а.с. 87)
Відповідачі до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, їх неявка не є перешкодою у розгляді позову по суті. (а.с. 59, 60, 77)
Вивчивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23 грудня 2024 року інспектор відділу ВБДР Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Берговін А.С. виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8 500 грн 00 к.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії ББА № 150143 від 23 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 23 грудня 2024 року о 10 год. 10 хв. на об'їзній дорозі Р-10, будучи спеціалістом з підготовки водіїв транспортних засобів Автошколи «Світловодський навчальний заклад» (ЄДРПОУ 23231274), проводив практичну підготовку водіїв з використанням транспортного засобу М1, GEELY CK, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаного з порушенням вимог ПДР України, а саме п. 24.8 та п. 30.3 «к» - розпізнавальний знак «навчальний транспортний засіб» на даху авто не відповідає вимогам. (а.с. 12)
Згідно копії довідки від 30 грудня 2024 року № 54, виданої в.о. директора Світловодського навчального закладу Товариства сприяння обороні України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 працює у Світловодському навчальному закладі на посаді інструктора з практичного навчання згідно наказу № 12-к від 01 грудня 2020 року. (а.с.8, 10)
У відповідності до копії Атестату серії НОМЕР_2 від 30 листопада 2020 року, ОСОБА_1 є спеціалістом за напрямком підготовки водіїв: навчання керуванню транспортними засобами В. (а.с. 9)
Згідно з копією протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01516-00002-23 від 03 січня 2023 року, учбовий транспортний засіб М1, GEELY CK, номерний знак НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним. (а.с. 11)
З фото таблиці , доданої до відзиву на позовну заяву вбачається, що на даху навчального транспортного засобу, державний номерний знак НОМЕР_1 , встановлено тристоронній рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору. (а.с. 71-73)
При вирішенні спору по суті суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що закріплено у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію».
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 24.8. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про Правила дорожнього руху» , транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
Згідно з підпунктом «к» пункту 30.3. Правил дорожнього руху, на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки, зокрема «Навчальний транспортний засіб» - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водінню (допускається встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля).
Відповідно до ст. 127-3 КУпАП настає адміністративна відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, суб'єктами відповідальності за ст. 127-3 КУпАП виступають виключно посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів або фізичні особи-підприємці, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Посадова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини.
В той же час, в ході судового розгляду встановлено, що позивач є інструктором з практичного навчання Світловодського навчального закладу Товариства сприяння обороні України, відповідно не є посадовою особою та не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.127-3 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За визначенням, наведеним у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною третьою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідачі належними, допустимими та достатніми доказами не підтвердили суду правомірність свого рішення. Напроти, судом в ході судового розгляду достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є суб'єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17 червня 2011 року; п. 75 рішення у справі «Огороднік проти України» від 05 травня 2015 року; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15 лютого 2013 року).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Відповідачі не довели належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, зазначає, що з відповідача мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позову до суду в сумі 605 грн 60 к.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 150143 від 23 грудня 2024 року, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ст. 127-3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн 00 к.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.
Відомості про сторін:
-позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
-відповідач: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Ю. Бутусова, 22; код ЄДРПОУ 40108646;
-відповідач: інспектор відділу ВБДР Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Берговін Артем Сергійович , місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Ю.Бутусова, 22.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л. Волошина