Справа № 202/13122/24
Провадження № 2/202/1260/2025
(заочне)
28 березня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Голєва А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 06.12.2013 вона зареєструвала шлюб з відповідачем у справі ОСОБА_2 . 12 січня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано шлюб, про що Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 12.01.2022, складено відповідний актовий запис за №08, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 . За час перебування у шлюбі, а саме 29.05.2017 вони з відповідачем за спільні кошти придбали будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 26 червня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав у власність 1/3 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що вчинено на підставі дозволу органів опіки та піклування, у зв'язку з продажем 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (п. 2.2 Договору купівлі-продажу від 26.06.2018, зареєстрований за № 1121). Право власності на 2/3 частки будинку зареєстровано за відповідачем. Наголошувала, що 2/3 частки будинку є спільною сумісною власністю подружжя, а тому просила суд визнати за нею право власності на 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 65,1 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Клименком В.П. надано заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримав та просив задовольнити.
ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).
За таких обставин, для поділу спільного майна необхідно встановити його обсяг станом на дату розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 06 грудня 2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, про що Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського міського управління юстиції, 06.12.2013, складено відповідний актовий запис за №943, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , набуто у власність житловий будинок, загальною площею 65,1 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2017 за № 8681.
26 червня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав у власність 1/3 частину житлового будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 2/3 частини житлового будинку, загальною площею 65,1 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
12 січня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано шлюб, про що Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 12.01.2022, складено відповідний актовий запис за № 08, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують.
Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.
Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Частиною першою та другою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В силу ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
З даної норми закону випливає, що сторони володіли вищезазначеним майном на праві власності в рівних частках.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про те, що в порядку поділу спільного майна подружжя необхідно визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 65,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18.03.2025, є дата складення повного судового рішення 28.03.2025.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- задовольнити.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_4 ) право власності на 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 65,1 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) судовий збір в сумі 7 037, 88 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Повний текст рішення складений 28.03.2025.
Суддя Г.В. Бєсєда