Справа № 201/7704/24
Провадження 2/201/463/2025
(заочне)
13 березня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Тоцькій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -
25.06.2024 року представник позивача, адвокат Трофімов Д.Ю. звернувся до суду з позовом до відповідача, в котрому, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в зв'язку з виникненням заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини в розмірі 135 759,83 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що між сторонами 29 травня 2009 року було зареєстровано шлюб, про що Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що 29.05.2009 року в книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний актовий запис № 284, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації народжень 25.11.2009 року зроблений відповідний актовий запис № 1495, та Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції видано свідоцтво про народження НОМЕР_2 .
З квітня 2017 року шлюбні відносини припинились і позивач ОСОБА_1 разом з дитиною - ОСОБА_3 почала проживати разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 12 червня 2017 року у справі №185/2885/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2018 року у справі №201/2196/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, вирішено стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 01 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Виконання цього судового рішення здійснювалося в рамках виконавчого провадження №57773704.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року у справі №201/12283/20 позовну заяву позивача до відповідача задоволено, вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, стягнутих на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 08 червня 2018 року у цивільній справі № 201/2196/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, і стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
12.11.2021 року Павлоградсько-Юр'ївським відділом державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №67429850.
Згідно довідки Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.05.2024 року станом на 29.05.2024 року наявна заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить 170350,01 грн.
Всього, як зазначає представник позивача, сума неустойки (пені) за період з лютого 2023 року по 01 червня 2024 року становить 135 759,83 грн.
Представник позивача подав до суду заяву в які просив розглядати справу без участі позивача та його представника, позов підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав. На адресу суду повернулися конверти із рекомендованими повідомленнями із судовими повістками із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялися за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відміткою «за закінченням терміну зберігання», а іншої адреси відповідач суду не повідомив, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі який розірвано рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 12 червня 2017 року у справі №185/2885/17.
Під час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який після припинення сімейних відносин між сторонами залишився проживати разом з позивачем (а.с. 23).
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2018 року у справі №201/2196/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, вирішено стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 01 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Виконання цього судового рішення здійснювалося в рамках виконавчого провадження №57773704.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року у справі №201/12283/20 позовну заяву позивача до відповідача задоволено, вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, стягнутих на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 08 червня 2018 року у цивільній справі № 201/2196/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, і стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
12.11.2021 року Павлоградсько-Юр'ївським відділом державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №67429850 (а.с.16).
Згідно довідки Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.05.2024 року станом на 29.05.2024 року наявна заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить 170350,01 грн. (а.с. 11-12).
Згідно наданого позивачем розрахунку пені за прострочення сплати аліментів станом на 01.06.2024р. та Таблиці 2 загальна сума пені за прострочення сплати аліментів становить 135 759,83 грн. (а.с. 13-15,18).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 1 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як роз'яснено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновки, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що у такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19).
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
По справі встановлена наявність заборгованості зі сплати аліментів за період з лютого 2023 року по 01 червня 2024 року.
Отже суд приймає наданий позивачем розрахунок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів станом на 01.06.2024р. (за період з лютого 2023 року по 01 червня 2024 року) згідно якого загальна сума пені за прострочення сплати аліментів становить 135 759,83 грн.
З огляду на те, що відповідач не навів відсутності своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) у зв'язку з виникненням заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 135759,83 грн. за період з лютого 2023 року по 01 червня 2024 року включно, тобто в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у зв'язку з виникненням заборгованості по сплаті аліментів на неповнолітнього утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з лютого 2023 року по 01 червня 2024 року у розмірі 135 759 (сто тридцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрвоане місце проживання: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: Д.О. Покопцева