Справа № 161/4983/25
Провадження № 3/161/1858/25
27 березня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності притягувався, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
18.03.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 368040 від 08.03.2025 року, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2 , 08.03.2025 року, близько 23:06, перебуваючи поблизу закладу «Білий Налив», який розташований у м. Луцьку по вул. Лесі Українки, 23, вчинив дрібне хуліганство, а саме: висловлювався нецензурною лайкою до перехожих, провокував бійку, гучно кричав та поводив себе неадекватно, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Вищевказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, було надано виключно рапорт поліцейського.
Однак, візуальне спостереження за неправомірними діями осіб, яке фіксується шляхом написання відповідних рапортів працівниками органу Національної поліції, може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.
Однак, матеріали справи не містять відеофіксації обставин, які мали місце 08.03.2025 року, близько 23:06, у м. Луцьку по вул. Лесі Українки, 23, за участі ОСОБА_2 .
Відтак, суд не приймає до уваги рапорт заступника командира взводу РПОП «Світязь» капітана поліції С. Ковальчука від 08.03.2025 року, оскільки не вважає його достатнім та достовірним доказом.
Протокол про адміністративне затримання, як і протокол про адміністративне правопорушення, самі по собі не можуть бути достатніми доказами для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні пояснення будь-яких свідків чи потерпілих з числа осіб (перехожих), в адресу чи в присутності якихОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою.
Таким чином, будь-яких доказів, які вказували на вину ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, а також підтверджували б наявність в його діях події та складу такого правопорушення матеріали справи не містять.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що останній08.03.2025 року, близько 23:06, у м. Луцьку по вул. Лесі Українки, 23, вчинив дрібне хуліганство.
На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вважаю, що у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючисьст. 173, п. 7 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ст. 173 КУпАП в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська