Справа №751/446/25
Провадження №2/751/683/25
24 березня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого-судді Діденко А.О.
при секретарі Бобровник Н.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
представник позивача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно 21 185,00 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, а також понесених судових витрат (а.с.1-4).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовувала тим, що є власницею квартири АДРЕСА_1 , а відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_2 в цьому будинку. 18.09.2024 року комісією КП «Новозаводське» був складений акт про залиття, аварію, що трапилась на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання, відповідно до якого 17.09.2024 року в будинку АДРЕСА_3 трапилось залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 . Внаслідок залиття у квартирі АДРЕСА_4 в коридорі S-8,20 кв.м, пошкоджено стелю та світильник. Причиною залиття є халатнее ставлення мешканців кв. АДРЕСА_2 до сантехнічних приладів у своїй квартирі. Також 18.10.2024 року комісією КП «Новозаводське» був складений акт про залиття, аварію, що трапилась на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання, відповідно до якого 16.10.2024 року в будинку АДРЕСА_3 трапилось залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 . В результаті залиття у квартирі АДРЕСА_4 замечено кімнату S-8,20 кв.м, замочено стелю та стіни, в коридорі S-8,20 кв.м замочено стелю, замочені віконні відкоси. Причиною залиття є самовільне втручення мешканців квартири АДРЕСА_2 в систему опалення, а саме: демонтували прилади опалення та не герметично встановили заглушки. Відповідно до висновку експерта від 22.12.2024 року розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, становить 21 185,00 грн. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер власник квартири ОСОБА_5 . На момент залиття її квартири АДРЕСА_5 проживали сини померлого: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідачі у справі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 07 лютого 2025 року відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 05.03.2025 розгляд справи відкладався у зв'язку з наданням відповідачам можливості подачі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання позивач та її представник не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без їх участі.
Відповідачі у судове засідання повторно не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.
З урахуванням вищевикладеного судом 24.03.2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 21.08.2020 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12-13, 14).
На вказану квартиру ТОВ «Експертна компанія «ІТЕО» видало технічний паспорт (а.с.15-17) та інформаційну довідку з архівної справи матеріалів технічної інвентаризації (а.с.18).
Відповідно до акту про залиття, складеного 18.09.2024 року, 17.09.2024 року в будинку АДРЕСА_3 трапилось залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 . В результаті залиття у квартирі АДРЕСА_4 в коридорі орієнтовна S-8,20 м.кв. замочено стелю, шпаклювання та фарбування «сніжка», орієнтовний розмір 0,40х0,30, замочено світильник. Причиною залиття є халатнее ставлення мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічних приладів у своїй квартирі (протікання шарового вентеля) (а.с.22).
Також 16.10.2024 року в будинку АДРЕСА_3 трапилося залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . В результаті залиття замочено - кімната S-12,5 кв.м замочено стелю, шпаклювання та фарбування «Сніжка» орієнтовний розмір (1,0х1,0), стіни «шпалери» (2,0х2,60). У коридорі S8,20 м.кв. замочено стелю, шпаклювання та фарбування «Сніжка» орієнтовний розмір (0,45х0,50), віконні відкоси замочені. Причиною залиття є самовільне втручення мешканців квартири АДРЕСА_2 в систему опалення, а саме: демантували прилади опалення та негерметично встановили заглушки. У зв'язку з чим складено акт про залиття від 18.10.2024 року (а.с.23).
Згідно висновку експерта С-24069 від 22.12.2024 року, дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внутрішньому оздобленню квартири АДРЕСА_1 становить 21 185 грн 00 коп (а.с.24-34). За проведення експертного будівельно-технічного дослідження та складання висновку позивач сплатила 3 500 грн (а.с.37).
Заочном рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02.07.2024 року, яке набрало законної сили 02.08.2024 року, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 14 344,00 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та судові витрати (а.с.38-40).
В описовій частині зазначеного рішення встановлено: згідно відомостей ТОВ «Трудовий коллектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстровано за ОСОБА_5 ; згідно актового запису про смерть №2833 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 ; згідно копії спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Костюк Ю.В., із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_2 .
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 28.01.2025 року та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради 06.02.2025 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_7 (а.с.46, 47).
IV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За змістом п. 8 ч. 2. ст. 16, ст. 22 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач, з-поміж іншого, зобов'язаний: своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини, дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечити своєчасну підготовку об'єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Згідно зі ст.ст. 177, 179 Житлового кодексу України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. Користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45) власник квартири зобов'язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч. 3 ст. 386 ЦК України).
За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 584/947/20.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У постанові Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 686/11256/16-ц зазначено, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заочном рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02.07.2024 у справі №751/2041/24, яке набрало законної сили, встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано. Водночас після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 власника вказаної квартири ОСОБА_5 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_2 - відповідач у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги те, що відповідачі, всупереч наведеному вище принципу змагальності цивільного судочинства, не надали відзиву із запереченнями щодо заявленого позову. Також відповідачами не надано жодних доказів на спростування їхньої вини у затопленні квартири позивачки, тоді як акти про залиття є первинними документами, що засвідчують факт залиття квартири позивачки через несправність у квартирі відповідачів.
При цьому суд вважає, що загальна вартість збитку та перелік робіт, які необхідні для приведення майна до попереднього стану, визначені суб'єктом оціночної діяльності у відповідності до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є обґрунтованими та такими, що в цілому відповідає переліку пошкоджень, зазначених в актах про залиття, та спрямований на адекватне відновлення стану квартири.
Крім того, суд в цьому аспекті зважає на принципи змагальності та диспозитивності судового процесу. В аспекті згаданих принципів саме відповідачі як зацікавлені процесуальні суб'єкти мали довести невідповідність звіту з оцінки завданих збитків вимогам законодавства та/або його необ'єктивність, однак, будучи неодноразово викликаними в судове засідання, відповідних аргументів суду не надали.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об'єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачі не спростували презумпцію їхньої вини у заподіянні шкоди позивачу та розмір заподіяної шкоди, тоді як матеріалами справи підтверджено факт залиття квартири позивача, а тому відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України позовні вимоги підлягають задоволенню: з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача необхідно стягнути 21 185,00 грн матеріальної шкоди.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн (а.с.5), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у дольовому порядку.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України) та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати за проведення експертного будівельно-технічного дослідження в сумі 3 500,00 грн (а.с.37), які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у дольовому порядку.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Правнича допомога позивачу надавалася АО «Рябінін, Переверзєв та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.12.2024 року (а.с.11) та ордеру (а.с.6).
Відповідно до акту прийняння-передачі наданих послуг від 01.12.2024 року, адвокатом надано наступні послуги: консультації з приводу відшкодування матеріальної шкоди вартістю 1000,00 грн, складання та направлення претензії вартістю 1000,00 грн, складання позову, виготовлення додатків, вартістю 3000,00, а всього загальною вартістю 5000,00 гривень (а.с.10).
Відповідно квитанції до прибуткового кассового ордера (а.с.10зв.) позивачем сплачено на користь АО «Рябінін, Переверзєв та партнери» 5 000,00 грн за надання правничої допомоги.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36628/16ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, відповідачами не заявлено клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, з відповідачів на користь позивача у дольовому порядку підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 280-289, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 22, 319, 1166, 1190, 1192 ЦК України, суд
Вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21 185 (двадцять одну тисячу сто вісімдесят п'ять) грн 00 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу, 1 211 грн 20 коп. судового збору, 3 500 грн 00 коп. витрат за проведення експертного дослідження, а всього 9 711 (дев'ять тисяч сімсот одинадцять) грн 20 коп., з кожного по 4 855 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 24.03.2025.
Позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя А.О. Діденко