Єдиний унікальний номер 305/864/25
Провадження по справі 2-а/305/14/25
27.03.2025 року місто Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Веклюк А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Лебєдєва Тетяна Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Лебєдєва Т.О., звернулися у суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 03 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №93 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Відповідно до описової частини постанови, 14.10.2024 року гр. ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно із повісткою №289666 від 04.10.2024 року, надісланої засобами поштового зв'язку, номер поштового відправлення №0600292579435, за якою йому належно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.10.224 року о 11:00. Вказана повістка була йому надіслана засобами поштового зв'язку АКТ «Укрпошта» та повернута відправнику оператором поштового зв'язку 04.11.2024 року як - за закінченням терміну зберігання, згідно довідки Ф.20 від 19.10.2024 року. Іншу адресу місця проживання гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомляв, на вказану у повістці дату - 14.10.2024 року останній не з'явився, про причини неявки не повідомляв. На підставі цього ІНФОРМАЦІЯ_4 зроблено висновок, що Позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень). Повідомили, що датою одержання постанови є 10 березня 2025 року. Позивач звертає увагу суду на те, що не отримав від оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» разом із постановою матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, адже йому не було надіслано вищезгаданої довідки Ф.20 від 19.10.2024 року. Належним підтвердженням неодержання листа із повісткою є додані до матеріалів справи опис із вкладенням у цінний лист, трек-накладна та довідка Ф.20. Втім, подібні документи або їхні копії не були надані Позивачу для ознайомлення разом із постановою. Разом з цим, не надано конкретних доказів щодо виклику Позивача для розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності Відповідач в описовій частині постанови не згадує про конкретний вид повістки, передбачений законодавством, яку було надіслано Позивачу. Виходячи з того, що на Позивача було накладено адміністративне стягнення за «несвоєчасне оновлення облікових даних», презюмують, що це була повістка на уточнення облікових даних. Однак, згідно із приміткою до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Отже, вважаємо постанову такою, що не відповідає дійсним обставинами справи та такою, що не підтверджена належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами.
На підставі наведеного, просив постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №93 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 03.02.2025 р. скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 2 статті 210 КУпАП закрити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лебєдєва Т.О. у судове засідання не з'явилися. Натомість через канцелярію суду представник позивача подала заяву з додатковими поясненнями, яка обґрунтована наступним. Відповідачем порушений строк щодо притягнення до адміністративної відповідальності. А саме оскаржувана постанова була винесена 03 лютого 2025 року щодо діяння, нібито вчиненого 14 жовтня 2024 року - на момент її винесення пройшло більше трьох місяців з моменту заявленого у постанові відповідачем виявлення адміністративного правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи довідка Ф20 містить відмітку про закінчення терміну зберігання листа, як причину його невручення (як і постанова, що є об'єктом оскарження), що не є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до діючого законодавства про мобілізацію. Керуючись вищезгаданим, просили суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. Відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов'язкову участь також не подав.
Дослідивши матеріали справи та додані до неї письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно до повістки №289666 від 04.10.2024 року, надісланої засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 належало з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.10.2024 року о 11 годині для уточнення даних.
Вказану повістку за номером поштового відправлення №0600292579435 було надіслано 06.10.2024 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 засобами поштового зв'язку та повернуто відправнику оператором поштового зв'язку 19.10.2024 року з зазначенням «за закінченням терміну зберігання» відповідно до Довідки Ф.20 «Про причини повернення поштового відправлення».
Описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600292579435 підтверджується відправка позивачу повістки №289666 від 04.10.2024 року на адресу зареєстрованого місця проживання позивача.
Відповідно до трекінгу відправлень Укрпошти, поштове відправлення №0600292579435 повернено відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання 19.10.2024, вручено відправнику - 04.11.2024 .
Як вбачається з постанови №93 від 03.02.2025, гр. ОСОБА_1 14.10.2024 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно із повісткою №289666 від 04.10.2024 року, надісланої засобами поштового зв'язку, номер поштового відправлення №0600292579435, за якою йому належно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.10.224 року о 11:00. Вказана повістка була йому надіслана засобами поштового зв'язку АКТ «Укрпошта» та повернута відправнику оператором поштового зв'язку 04.11.2024 року як - за закінченням терміну зберігання, згідно довідки Ф.20 від 19.10.2024 року. Іншу адресу місця проживання гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомляв, на вказану у повістці дату - 14.10.2024 року останній не з'явився, про причини неявки не повідомляв. У зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, на громадянина ОСОБА_1 постановлено накласти штраф у сумі 17 000 гривень.
Вирішуючи позовну заяву ОСОБА_1 суд керується наступними положеннями законодавства.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.
Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Крім того, в абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов'язаних, яким є позивач, існує обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Невиконання цього обов'язку буде порушенням абз. 1 ч. 1 ст. 22, та абз. 7. ч. 3 ст. 33 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та становитиме склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок).
У п. 41 Порядку зазначено, що резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов'язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відповідну відмітку: «відмова отримати поштове відправлення» чи «відсутність адресата за адресою».
Як вбачається з роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення за номером №0600292579435, 06.10.2024 року поштове відправлення було прийнято до відправки у відділенні Київ 04215. Будь-яких інших відомостей про те, що працівниками Укрпошти здійснювалася спроба вручення повістки, здійснювався вихід за адресою, зазначеною у поштовому відправлені, про відмову отримання поштового відправлення, про відсутність адресата за зазначеною адресою, за номером трекінгу №0600292579435 не відображено. Відправленян прибуло до відділення 19.10.2024. Також 19.10.2024 міститься відмітка Укрпошти «Закінчення встановленого терміну зберігання», та коли поштове відправлення було скероване назад до відправника - відповідача.
У конкретному випадку не вбачається, що працівниками пошти здійснювалася спроба вручити судову повістку. Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач був обізнаний про те, що на його адресу надійшла судова повістка взагалі.
Суд виходить з того, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Сам по собі той факт, що повістка прибула до відділення 19.10.2024 року та того ж дня 19.10.2024 року повернулася відправнику, не дає підстав констатувати належність повідомлення відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Суд приходить до висновку, що позивач не був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, відсутня подія адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Виходячи з мотивів наведених вище, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята не на підставі вимог закону, що є порушенням ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог, ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки представник відповідача у судове засідання не з'явився, спростування вказаних позивачем обставин не надав, відзиву також не подав, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , про накладення на ОСОБА_1 17000 гривень штрафу є протиправною, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю. Постанову про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП належить скасувати і закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статтею 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У позовній заяві не ставилось питання щодо вирішення судових витрат, тому суд вважає за необхідне залишити такі за позивачем.
Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Лебєдєва Тетяна Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №93 від 03.02.2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 17 000 гривень штрафу - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статтею 210-1 КУпАП - закрити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Лебєдєва Тетяна Олександрівна, АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Рахівського районного суду
Закарпатської області Дочинець С.І.