Іменем України
25 березня 2025 року м. Кропивницький
справа № 397/87/24
провадження № 22-ц/4809/490/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року (суддя Максимович І.В.).
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
ОСОБА_1 у січні 2024р звернулась до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно на період навчання, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до закінчення донькою навчання, тобто до 31 серпня 2024 року, але не більш, як до досягнення нею 23-ого віку.
В обґрунтування позову вказала, що їх спільна з відповідачем донька ОСОБА_3 є студенткою Технічного Університету у Кошице, Словаччина, денної форми навчання, рівень бакалавр з терміном навчання по 31 серпня 2024 року. Зазначає, що усі обов'язки щодо утримання дитини (проїзд, одяг, їжу, придбання книг, засоби особистої гігієни, оплата послуги Інтернет в гуртожитку) на час навчання доньки вона несе самостійно та в середньому на місяць вказані витрати становлять 7000-8000 грн. Також здійснює оплату проживання доньки в гуртожитку, що за 3 місяці становить 255 євро.
Відповідач до досягнення дитиною повноліття сплачував аліменти відповідно до рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2008 року у розмірі 1/4 всіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття, але з 01 листопада 2023 року матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Зауважує, що донька працювати не має можливості, оскільки навчається на денній формі навчання, стипендії не отримує і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Натомість, відповідач є здоровою працездатною особою та має всі можливості щодо надання утримання їх доньки на час її навчання.
У поданому до суду першої інстанції клопотанні про розгляд справи без участі відповідача та його представника зазначено, що ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки позивачкою не надано доказів щодо підстав для стягнення аліментів на її користь. Просив долучити документи, які підтверджують відсутність у відповідача можливості сплачувати аліменти та утримувати доньку до досягнення нею 23 років. Наголосив на відсутності документів, що підтверджують навчання позивачки у вищому навчальному закладі (а.с.77).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 24 січня 2024 року і до закінчення навчання, тобто до 31 серпня 2024 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою доведено те, що їх спільна з відповідачем донька зареєстрована разом з нею та навчається у навчальному закладі з 01 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Натомість, відповідачем не підтверджено належними та достовірними доказами його доходи за період з 2022 року по даний час. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що на його утриманні перебувають дружина та діти. Також судом зауважено, що наявність захворювань у відповідача не підтверджує несення ним витрат на лікування.
Зваживши на те, що донька відповідача є повнолітньою, на момент звернення до суду з даним позовом по 31 серпня 2024 року навчалася на денній формі навчання у Технічному університеті у м. Кошице (Словаччина), а тому не мала можливості працювати та потребувала додаткових фінансових витрат, за відсутності доказів існування особливих обставин щодо матеріального стану відповідача, які підлягають врахуванню судом, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року у даній справі, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скаргипросить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права; не застосував норми, що підлягають застосуванню; допустив суттєві порушення норм процесуального права; не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи; визнав встановленими обставини, не підтверджені доказами; висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача щодо утримання ним двох неповнолітніх дітей; фінансового становища відповідача та членів його родини; можливості чи відсутності такої можливості сплачувати аліменти у розмірі від сукупного доходу; наявності діагнозів за станом здоров'я відповідача.
На переконання скаржника, судом також не взято до уваги те, що позивачка не надала належних доказів потреби в отриманні аліментів та того, що на момент звернення до суду проходила навчання за кордоном.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 13 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подання позивачкою відзиву на апеляційну скаргу.
Позивачка своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Ухвалою апеляційного суду від 17 січня 2025 року закінчено підготовчі дії; постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 01 липня 2017 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 5).
Місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-10).
Відповідно до Підтвердження від 11 жовтня 2023 року за підписом заступника декана з виховної роботи І і ІІ ступенів навчання та акредитації факультету електроніки та інформатики Технічного університету у ОСОБА_4 , що скріплене гербовою печаткою університету, перекладене зі словацької мови на українську та засвідчене апостилем, підтверджується, що ОСОБА_5 у 2023/2024 навчальному році на факультеті електротехніки та інформатики Технічного університету у Кошице є студентом 2 курсу денної форми навчання рівень бакалавр за навчальною програмою: Електроенергетика, стандартна тривалість навчання становить 3 роки. Навчальний рік триває з 01.09.2023 по 31.08.2024. Дата зарахування 01.09.2023. Є студентом після зарахування на навчання з 01.09.2023 2023/2024 навчального року. Навчання ведеться словацькою мовою. Призначена особа навчатиметься на факультеті як іноземний студент на підставі Угоди між Урядом Словацької Республіки та Кабінетом Міністрів України про академічне взаємне визнання еквівалентності документів про освіту, виданих у Словацькій Республіці та в Україні, яке було підписано в Братиславі 08.04.2014 (а.с. 18-20).
Позивачкою надано докази на підтвердження понесених витрат, що пов'язані з навчанням доньки (а.с. 11-17).
На підтвердження своїх доводів про відсутність можливості утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання після досягнення повноліття відповідачем до суду першої інстанції були подані наступні докази:
-копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 від 22 вересня 2007 року; копії свідоцтв про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 від 30 травня 2018 року та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_4 від 18 травня 2010 року, батьками яких є відповідач та ОСОБА_9 ; копії витягів з Реєстру територіальної громади, відповідно до яких місце проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 85-87, 96-99);
-копію заключення магнитно-резонансної томографії нижньо-грудного та поперекового крижового відділу хребта від 13 вересня 2023 року, за яким у відповідача виявлено МР ознаки остеохондроза попереково-крижового відділу хребта, ускладненого задніми килами дисків L1-L2, L4-L5, L5-S1 хребців. Вторинний деформуючий артроз дуговідросчатих суглобів. Формування хрящових вузлів Шморля. Помірний правобічний сколіоз. Ознаки кісти верхнього полюса лівої нирки до 28 мм в діаметрі (а.с.79);
-копію індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_2 за 2003-2021 роки (а.с. 88-95).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі зазначеним вимогам процесуального закону відповідає у повній мірі.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
У справі, яка переглядається, судом установлено та підтверджено належними доказами, що ОСОБА_3 , яка є дочкою позивачки та відповідача, на день звернення до суду з позовом у даній справі є повнолітньою, не досягла 23 років, навчається у закордонному вищому навчальному закладі на денній формі навчання та несе витрати, пов'язані з навчанням, оплату яких забезпечує позивачка.
Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та одержувати власний дохід, у зв'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
За викладеного, доводи скаржника про відсутність доказів потреби позивачки в отриманні аліментів не заслуговують на увагу.
Разом з тим,стверджувана скаржником обставина щодо неможливості сплачувати аліментина утримання дочки у заявленому до стягнення розмірі за період, який складає лише сім місяців, не підтверджена належними доказами у справі.
Апеляційний суд погоджується з критичною оцінкою судом першої інстанції доказів, наданих відповідачем, вважає її належною та враховує, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За викладеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують відповідних обґрунтованих та правомірних висновків місцевого суду, а зводяться до власного суб'єктивного розуміння спірних правовідносин.
Таким чином, визначені процесуальним законом підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні. Отже, у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний