Справа № 199/3252/24
(1-кп/199/132/25)
(мотивувальна частина)
25 березня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження обов'язків обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024170030000447 від 19.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обов'язків обвинуваченому ОСОБА_4 , які встановлені для останнього ухвалою суду.
Обвинувачений, захисник ОСОБА_5 не заперечували проти клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 січня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжені, покладені на нього, такі обов'язки:
-не відлучатися з місця проживання - місця дислокації військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить військову службу, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та свого місця перебування;
- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частина 7 ст. 194 КПК України передбачає, що обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає дослідження судом таких обставин (фактів):
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд звертає увагу, що оцінка наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення не надається, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_4 наразі перебуває у статусі обвинуваченого.
У своєму клопотанні прокурор зазначає про те, що на теперішній час, на його думку, продовжують існувати ризики, визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду,
- ризик впливу на свідків.
Обґрунтовуючи клопотання в частині ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, прокурор посилається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину.
При аналізі наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, суд враховує, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є умисним тяжким (передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), що само по собі може бути для обвинуваченого реальним фактором та обставиною для переховування.
Щодо суспільної небезпеки суд приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки.
На думку суду вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).
Відносно ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків, суд враховує наступне.
Кримінальним процесуальним кодексом України передбачена процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Так, у зв'язку з ознайомленням в порядку ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України з матеріалами кримінального провадження, зокрема, з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_4 обізнаний як про їх персональні дані, так і про зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.
Разом із тим, допит свідків на стадії судового розгляду ще не зздійснювався, а тому вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого та зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Крім того, при вирішенні клопотання про продовження щодо обвинуваченого строку дії обов'язків суд враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання встановленого ризику.
Таким чином, наведені прокурором обставини свідчать про наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, який наразі не зменшився.
Оскільки наведені прокурором обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити дію обов'язків, покладених на обвинуваченого попередньою ухвалою суду, які забезпечать дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.
З урахуванням вимог ч. 7 ст. 194 КПК України дію зазначених обов'язків суд вважає за необхідне продовжити строком на два місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115, 177,193, 194, 196, 369, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Клопотання прокуроразадовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обов'язки:
-не відлучатися з місця проживання - місця дислокації військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить військову службу, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та свого місця перебування;
- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні.
Копію ухвали для виконання направити командиру військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить військову службу.
Строк дії покладених обов'язків - два місяця, до 27 травня 2025 року включно.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
27.03.2025