Провадження № 2/742/850/25
Єдиний унікальний № 742/1075/25
27 березня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Рубан Ж.О., представника відповідача - адвоката Фесика І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» (АТ «Таскомбанк», Позивач) до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Правовідносини сторін.
У лютому 2025 року представник АТ «Такскомбанк» Федорюк І.І., через систему «Електронний суд», звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивує тим, що 17.11.2021 року між Позивачем та Відповідачем підписано заяву №892490 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунка та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту “Sportbank», та укладено кредитний договір №002/12575347-SP з відкриттям поточного рахунка НОМЕР_1 .
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав Відповідачу послугу кредитування рахунку та надав кредитні кошти в сумі 50 000 грн за процентною ставкою 0,01% строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого станом на 13.02.2025 у неї утворилась заборгованість перед банком в розмірі 114187,35 грн, що включає заборгованість за тілом кредиту в сумі 48194,78 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 65992,57 грн.
Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витрати, які становлять 2 422,40 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому суд відповідно до ст. 19 ЦПК України вирішуючи питання про розгляд справи у спрощеному провадженні врахував ціну позову і складність справи. Одночасно з відкриттям провадження у справі Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Розгляд справи призначено на 25.03.2025.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився. У позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 5).
Представник відповідача - адвокат Фесик І.А. у судовому засіданні частково заперечив проти позову. Зокрема, представник відповідача визнав факт укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, визнав суму основної заборгованості за кредитом в розмірі 48194,78 грн. та заперечив проти заборгованості по відсоткам в сумі 65992,57 грн. На його переконання, позивачем не обґрунтовано належним чином розмір нарахованих відсотків за договором, оскільки умови договору передбачають різний розмір процентної ставки залежно від умов користування кредитними коштами. Також, за твердженнями представника відповідача, термін нарахування відсотків має складати 12 місяців, виходячи зі строку дії договору.
Згідно з ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Відтак, суд 25.03.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення.
Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 17.11.2021 року Відповідач та Позивач підписали заяву №892490 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank». Заяву підписано Відповідачем та представником Позивача Кобець О.О. (а.с. 24).
Також 17.11.2021 сторонами підписано Заяву №892490 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank» (а.с. 25).
На виконання вказаних заяв Відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні та відкрито кредитну лінію.
Згідно із наданим позивачем розрахунком, заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом становить 114187,35 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 48194,78 грн, заборгованості за річними процентами - 65992,57 грн.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду ,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Згідно з ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов'язання чи зміна його умов не допускається. Ст. 1054 ЦК України передбачає обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Частиною 1статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно частин першої другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.
Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).
VІ. Висновки суду.
17.11.2021 року Відповідач та Позивач підписали заяву №892490 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank». Заяву підписано Відповідачем та представником Позивача Кобець О.О. Згідно з п. 5 цієї заяви Відповідач (Клієнт) підтверджує, що перед її підписанням вона ознайомилась з Публічною пропозицією з додатками, в тому числі частиною 1 Публічної пропозиції, що розміщена на сайті банку.
Також 17.11.2021 сторонами підписано Заяву №892490 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank».
На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний кредитний договір підписаний відповідачем та представником позивача, наявність підпису відповідача підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, а також, що позичальник всі умови договорів цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Відтак, між АТ «Таскомбанк»» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов'язання.
Згідно з п. 1.2 цієї заяви Позивач надав Відповідачу ліміт кредитування на суму 100000 грн.
Позивачем до позовної заяви додано витяг з Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank», затвердженої рішенням правління АТ «Таскомбанк» від 15.06.2021 №24-2 та паспорт кредиту (наповнення, тарифи та умови обслуговування). Згідно з п. 7.1.2 паспорту пільговий період за карткою складає до 120 днів з 1 календарного дня місяця, в якому встановлений кредитний ліміт, далі - до 62 днів.
Пільгова процентна ставка при виконанні умов пільгового періоду та після нього складає 0,00001% річних, при невиконанні умов договору - 0,16% в день, підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості - 0,26% в день (на операції з придбання товарів у торговій мережі).
Згідно з п. 7.1.3.2 паспорту кредиту на операції з видачі готівки та перекази на іншу картку, операції з безготівкових переказів діє процентна ставка 0,22% за день та підвищена процентна ставка 0,32 % за день у разі наявності простроченої заборгованості.
Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання на суму простроченої заборгованості за тілом кредиту становить 0,32% в день.
Дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що представником позивача надано виписки по рахунку Відповідача. Згідно з цими виписками, Відповідач користувалась відкритим картковим рахунком на її ім'я, зокрема у період з 26.11.2021 по 29.09.2022 розраховувалась карткою в торгових мережах. Заборгованість за тілом кредиту за цей період склала 48194,78 грн., яка утворилась станом на 29.09.2022, що видно з виписки по рахунку
Натомість, із вказаних виписок незрозуміло, в якому розмірі, на яких підставах розраховувалась заборгованість за відсотками за період з 2021 по 2024 роки. При цьому розмір заборгованості за відсотками станом на 08.04.2024 складає 79358,902 грн. (а.с. 17), згідно з арк. 18 виписки, розмір такої заборгованості складає 75107,79 грн. Таким чином, розміри заборгованості за відсотками згідно вказаної виписки різняться, а позивачем не обґрунтовано правильність, порядок та період їх застосування.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості Відповідачем витрати за кредитом здійснювались за період з 26.11.2021 по 29.09.2022, тобто фактично упродовж першого року користування кредитом. За цей період нею здійснено витрати в сумі 62574,78 грн. та погашено тіло кредиту в сумі 14380 грн. Фактично сума непогашеної заборгованості становить 48194,78 грн. Також за період з 26.11.2021 по 01.04.2024 Відповідачу нараховано відсотки в сумі 80251,29 грн., з яких нею погашено 14258,72 грн. Фактична сума заборгованості за відсотками складає, згідно розрахунку Позивача, 65992,57 грн.
Представник Відповідача, посилаючись на норми Публічної пропозиції, вказує, що нарахування відсотків відбулось поза межами строку дії кредитного договору, який становить 12 місяців.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що строк користування кредитом становить 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Згідно щ з п. 8.2 Публічної пропозиції, клієнт розуміє, що наведені в паспорті споживчого кредиту обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту здійснені виходячи з суми загального ліміту кредитування рахунку, що складає 100000 гривень та є для клієнта репрезентативними та базуються на обраних клієнтом умовах кредитування виходячи з суми кредиту у розмірі 100000 гривень і на двох варіантах припущення: 1) клієнт здійснить операції, які відповідають умовам пільгового періоду, поверне кредит протягом 12 місяців; 2) клієнт здійснить операції, які не відповідають умовам пільгового періоду, поверне кредит протягом 12 місяців та сплатить звичайну процентну ставку.
Позивачем не надано докази пролонгації клієнтом чи банком умов договору. Також суд зауважує, що фактично протягом перших 12 місяців корисутваннякредитом у Відповідача утворилась зщаборгвоаність за основним боргом в сумі 48194,78 грн. Натомітсь, Позивач звернувся Відповідача з повідомленням-вимогою про наявність заборгованості лише 15.01.2025, тобто через більше ніж 3 роки з часу утворення заборгованості. При цьому Позивач продовжував нараховувтаи відсотки за користування кредитом упродовж періоду 2023-2024 років. За таких обставин, виходячи із наведених вище вимог законодавства та принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін позивачем не доведено обґрунтованість нарахування відсотків за період 2023-2024 років.
Таким чином, суд визнає обґрунтованими доводи позивача в частині нарахування відсотків терміном 12 місяців з моменту підписання договору, тобто з 17.11.2021 по 26.11.2022, враховуючи що саме в цей період відповідач користувалася кредитним лімітом та утворилась заборгованість в сумі 48194,78 грн., а також з огляду на те, що Позивач не обґрунтував пролонгацію договору та нарахування відсотків за періоди 2023-2024 років.
Згідно з розрахунком заборгованості Відповідачу за вказаний період нараховано відсотки в сумі 31080,53 грн, з яких ним сплачено 14258,72 грн. , що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а.с. 33-35). Таким чином, доведена позивачем заборгованість за відсотками складає 16821,81 грн.
Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином, уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач вчасно не повернула кошти, одержані за кредитним договором, чим порушила зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на кінець встановленого Публічною пропозицією строку (17.11.2022) становить 65016,59 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 48194,78 грн, та заборгованості за процентами -16821,81 грн.
У ході вирішення спору позивач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, заперечень проти відзиву представника відповідача не надав, додаткових доводів та доказів на обґрунтування позовних вимог не долучив.
Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач взятих на себе за договором обов'язків не виконав, має заборгованість за кредитним договором, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що Позивач довів існування між ним та Відповідачем кредитних зобов'язань, невиконання цих зобов'язань Відповідачем та частково розмір заборгованості, що утворився внаслідок невиконання Відповідачем зобов'язань за договором. Відтак, позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до відповідача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а.с. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частка задоволених вимог=65016,59/114187,35?100%?56,9%
Сума судового збору, що підлягає сплаті=2 422.40?0.569?1378,35 грн
Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1378,35 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 526, 530, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором від 17.11.2021 №892490 у розмірі 65016 (шістдесят п'ять тисяч шістнадцять) гривень 59 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 48194,78 грн; заборгованість за щомісячними процентами - 16821,81 грн.
Стягнути з з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 35 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України) - 27 березня 2025 року.
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК