Справа № 750/3084/25
Провадження № 2-а/750/64/25
27 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 750/3084/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
04.03.2025 ОСОБА_1 через адвоката Журбу В.С. звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.02.2025 № 256 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.02.2025 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) складено протокол про адміністративне правопорушення № 256, яким установлено, що громадянин ОСОБА_1 порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме абзац 1 частини першої статті 22 (не з'явився за викликом, згідно повістки № 1833781 від 10.01.2025, на прибуття о 14:00 23.01.2025) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП). За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, 22.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 256, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи, не підтверджена допустимими та належними доказами та підлягає скасуванню. Крім того, зазначає, що повістка № 1833781 на ім'я ОСОБА_1 була повернута з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою місця проживання, а тому він не був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Таким чином, оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 незаконно та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
У встановлений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) строк відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови. Зазначає, що факт учинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджується повісткою від 10.01.2025 № 1833781, конвертом АТ «Укрпошта» та довідкою про причини повернення, а також протоколом від 18.02.2025 № 256 і трекінгом із сайту АТ «Укрпошта». Так, згідно з довідкою про причини повернення та даних з трекінгу повістка була повернута у зв'язку з тим, що - «адресат відсутній за вказаною адресою». Ураховуючи викладене, повістка вважається врученою належним чином, оскільки на конверті АТ «Укрпошта» є довідка про відсутність позивача за адресою, що відповідає вимогам пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Отже, оскаржувана постанова є правомірною, а аргументи позивача вказують лише на його намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виписано повістку № 1833781 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 14 год 00 хв. 23.01.2025.
У цей же день, повістка надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку.
18.02.2025 черговим ІНФОРМАЦІЯ_4 солдатом ОСОБА_3 , керуючись статтею 235 КУпАП, складено протокол № 256 про адміністративне правопорушення про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Городня, 18.02.2025 о 23 год. 00 хв. порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме абзац 1 частини першої статті 22 (не з'явився за викликом, згідно повістки № 1833781 від 10.01.2025 на прибуття о 14 год. 00 хв. 23.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП
(а.с. 15).
Зі змісту вищевказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год 00 хв. 22.02.2025 у кабінеті № 29 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується підписом позивача у відповідній графі протоколу (а.с. 15).
Крім того, ОСОБА_1 у протоколі № 256 про адміністративне правопорушення від 18.02.2025 власноручно зазначив, що «повістку від Укрпошта не отримував, тому не з'явився» (а.с. 15 зворот).
22.02.2025 відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесена постанова № 256 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн (а.с. 14).
Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23.01.2025 о 14 год. 00 хв. не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 для визначення призначення в особливий період, уточнення даних (повістка № 1833781), чим порушив абзац 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 8 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 14).
Не погоджуючись із постановою про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (стаття 7 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною другою статті 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату вчинення правопорушення діяв особливий період.
За змістом Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі за текстом - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
За правилами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560).
Положення частини третьої статті 37 та частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачають обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк стати на військовий облік, а також у разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 частини другої «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є факт нез'явлення ОСОБА_1 за відповідною адресою з метою уточнення облікових даних.
Із матеріалів справи вбачається, що 10.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виписано повістку № 1833781 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 14 год 00 хв. 23.01.2025.
Сформовано повістку за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією (копія повістки долучена представником відповідача до відзиву).
У цей же день, повістка надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0610222075087 на адресу місця реєстрації позивача - АДРЕСА_2 .
Із копії конверту та трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта», доданих представником відповідача до відзиву, убачається, що 21.01.2025 поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з пунктом 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку № 1833781 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою:
АДРЕСА_1 на 23.01.2025 14 год. 00 хв., є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення № 0610222075087 повернуто відправнику 21.01.2025 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме: АДРЕСА_2 .
Із відстеження встановлено, що поштове відправлення: прийнято 14.01.2025 у м. Київ, прибуло до Відділення 14032 м. Чернігів Україна - 15.01.2025 (середа); повернення відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою) 21.01.2025 (вівторок).
Таким чином, поштове відправлення № 0610222075087 було повернуто у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що в силу вимог Порядку
№ 560 вважається належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Доводи позивача про те, що абзацом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено обов'язку з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки свідчать про неправильне розуміння конструкції правової норми.
Також, неправильне по батькові позивача в резолютивній частині оскаржуваної постанови не має наслідком її неправомірність, оскільки у вступній та мотивувальній частинах зазначені правильні його прізвище, ім'я та по батькові, РНОКПП, паспортні дані, адреса місця проживання, що дає можливість установити особу правопорушника.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, постанова від 22.02.2025 № 256 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , є правомірною, а тому позов належить залишити без задоволення.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 2, 8-10, 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд
Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 256 від 22.02.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення складене 27.03.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Суддя