про відкриття касаційного провадження
27 березня 2025 року
м. Київ
справа №440/10247/24
адміністративне провадження №К/990/9945/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №440/10247/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просив суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 01.10.2024 у задоволенні позову відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.02.2025 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови №185 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 26.02.2024. Позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2023 по 25.02.2024 залишив без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Верховний Суд ухвалою від 13.03.2025 касаційну скаргу позивача на рішення суду апеляційної інстанції залишив без руху, надав скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн та зазначення підстав касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення позову та постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду цієї ухвали, передбачені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
21.03.2025 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначено, що скаржником сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн, в підтвердження чого надано квитанцію про сплату судового збору від 21.03.2025 ІD: 5168-1738-8748-4036.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на застосування судом апеляційної інстанції положень статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124, Постанов №127, №118, №168, №185 у правовідносинах стосовно перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією, застосування збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії без урахування висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24.
Скаржник доводить, що судами не враховано нездійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у 2019 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої з заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт), у розмірі 1,17, у 2020 році із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,11, у 2021 році із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,11, у 2022 році із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,14, у 2023 році із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,197, а також у 2024 році із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував коефіцієнт збільшення показника середньої з заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, лише з 26.02.2024 та у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови №185. Вважає, що застосуванню цього коефіцієнту передує застосування коефіцієнтів за 2019-2023 роки шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 Постанови №168. У зв'язку з цим просить провести виплату недоотриманих сум пенсій, починаючи з 26.02.2024.
Позивач зауважує про неврахування судами правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, в якій зазначено, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Скаржник покликається на те, що при проведенні перерахунку пенсій відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку з щорічною індексацією згідно з постановами Уряду, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. В свою чергу Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.
Скаржник також посилається на підстави касаційного оскарження, передбачене підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Ця справа є винятково важливою для самого скаржника, оскільки її пенсія є єдиним джерелом її доходу.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставами для відкриття касаційного провадження у цій справі є пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та наявність обставин, наведених у пункті 1 частини четвертої, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №440/10247/24.
Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/10247/24.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб