27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 120/7538/23
адміністративне провадження № К/990/36212/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/7538/23
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Дайнекою Ігорем Анатолійовичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Мацького Є.М.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача (ВЧ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
1.2. зобов'язати відповідача (ВЧ НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах, урахувавши при цьому вже виплачені суми такої допомоги за ці періоди.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди позивачеві в розмірі до 100 000,00 грн, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за період з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 у 2022 році проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
4. Згідно з наказом відповідача від 09.04.2022 № 7-вв позивача на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація Держприкордонслужби України) від 02.04.2022 № 56-Т направлено у службове відрядження з метою участі у заходах.
5. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 ) від 02.03.2023 вих. № 5199 молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 05.12.2022 та з 13.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
6. 17.04.2023 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, з урахуванням фактично виплачених сум, однак відповіді на звернення не отримав.
7. Уважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за період з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови № 168, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, у розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, у розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах, урахувавши при цьому вже виплачені суми такої допомоги за ці періоди.
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у період з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_2 .
10. Факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_2 на території Сумської та Чернігівської областей у спірний період підтверджується належним доказом - довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 вих. № 5199.
11. Суд першої інстанції не погодився з аргументами відповідача про те, що ця довідка є персональним документом щодо кожного військовослужбовця, і що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою, згідно з додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
12. У цьому контексті суд першої інстанції зауважив, що довідка від 02.03.2023 вих. № 5199 містить усю необхідну інформацію, яка передбачена вказаним додатком 2, зокрема про період безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах і підставу участі в них. Він підкреслив, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання довідки недійсною чи її відкликання.
13. Суд першої інстанції зауважив, що позивач не повинен нести відповідальність за бездіяльність органів влади. Недотримання органами Держприкордонслужби України вимог законодавства щодо оформлення документів та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях не може бути підставою для відмови у виплаті доплати.
14. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірні періоди.
15. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2024 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та ухвалено нове - про відмову у задоволенні позову.
16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що, згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 , у журналах обліку бойових дій за період з 01.08.2022 по 30.11.2022, відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях.
17. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність неналежного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. 23.09.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2024.
19. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просив його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
20. Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
21. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах, від 23.05.2024 у справі № 360/334/23, від 06.06.2024 у справі № 200/706/23 щодо пункту 1 Постанови №168, пунктів 4, 5 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».
22. Указуючи на зазначені постанови, скаржник переконує, що, згідно з пунктом 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
23. Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути навіть довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
24. Також касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив наявну в матеріалах справи копію супровідного листа від 01.12.2022 №1907. Згідно з указаним супровідним листом перший заступник начальника загону - комендант прикордонної комендатури ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до ВЧ НОМЕР_2 рапорти щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 70 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць щодо особового складу, який забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Сумської та Чернігівської областей протягом серпня-листопада 2022 року.
25. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
26. Суд ухвалою від 30.09.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
27. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він наполягав на її безпідставності, просив у задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
28. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
29. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
30. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
31. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
32. Згідно з абзацами 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
33. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
34. За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
35. За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
36. Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності, зокрема: організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
37. Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
38. Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
39. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
40. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
41. На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
42. Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 271, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000, 00 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
43. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
44. Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (яка набрала чинності 19.07.2022 та, за пунктом 2 цієї постанови, застосовується з 24.02.2022) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
45. 30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №392-/0/81-22-АГ), який уведено в дію з 01.08.2022.
46. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме: 1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
47. У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
48. Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
49. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
50. У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
51. Також з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
VI. Позиція Верховного Суду
52. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.
53. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
54. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивача, який проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 , на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56-Т направлено у службове відрядження до ВЧ НОМЕР_2 з метою участі у заходах.
55. ВЧ НОМЕР_2 позивачу видано довідку від 02.03.2023 вих. № 5199 про те, що молодший сержант ОСОБА_1 брав участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 01.08.2022 по 18.08.2022, 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 05.12.2022 та з 13.12.2022 по 31.12.2022.
56. Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
57. За висновком суду першої інстанції, видана позивачу довідка ВЧ НОМЕР_2 02.03.2023 вих. № 5199 є належним і достатнім документом, що підтверджує участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, відповідач не спростував її достовірність, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про виплату збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн у межах періодів, вказаних у довідці.
58. Суд апеляційної інстанції під час вирішення спору дійшов протилежних висновків і не знайшов підстав для задоволення позову, указавши, що, згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 , у журналах обліку бойових дій за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях.
59. Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Суд звертає увагу на таке.
60. Аналізуючи положення, зокрема, наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі № 120/12613/23 звернув увагу на те, що цей наказ змінив підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань, порівняно з попереднім наказом Адміністрації Держприкордонслужби України 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», який діяв до 01.07.2022 (далі - Наказ №164-АГ).
61. У вказаній постанові Верховний Суд підкреслив, що хоча перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, наказ №392/0/81-22-АГ увів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом №164-АГ, зокрема, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів і додаткової довідки за встановленою формою.
62. З огляду на ці зміни, Верховний Суд зазначив, що при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені наказом №392/0/81-22-АГ, і оцінювати надані документи згідно з відповідними вимогами. Тільки на основі такого підходу можна об'єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.
63. Водночас у цій справі висновок суду апеляційної інстанції фактично ґрунтується лише на підставі інформації з довідки ВЧ НОМЕР_1 , а не документів (журналів, рапортів командирів, наказів), які достовірно підтвердили б чи спростовували б факт безпосередньої участі позивача у бойових діях/заходах.
64. Так, у матеріалах справи наявна довідка від 23.06.2023 №44/2948/23-Вн, згідно з якою ВЧ НОМЕР_1 проінформовано про те, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналі бойових дій (журнал службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 прикз №114 (розпочато 08.04.2022, закінчено 12.10.2022, прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах), журнал службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 прикз №214 (розпочато 08.08.2022, закінчено 22.11.2022, прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах), журнал службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 прикз №137 (розпочато 23.11.2022, закінчено 15.01.2023, прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах), у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 щодо позивача відповідні відомості не обліковані.
65. Однак суд апеляційної інстанції не здійснив жодної перевірки вказаної у довідці інформації, не дослідив первинних документів, на які посилаються ВЧ НОМЕР_1 , та не з'ясував, чи дійсно такі документи існують і чи вони були належним чином оформлені та збережені.
66. Суд апеляційної інстанції також не з'ясовував, чи складалися щодо позивача за час проходження ним служби в спірному періоді рапорти про його участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
67. Такі рапорти, згідно з наказом №392/0/81-22-АГ, є одним із визначених документів, на підставі яких здійснюється підтвердження участі у бойових діях та заходах.
68. Відсутність аналізу цих документів суперечить принципам адміністративного судочинства, зокрема обов'язку суду встановити дійсні обставини справи.
69. Суд апеляційної інстанції також не розглянув ключове питання, з якого власне й виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом: які саме завдання, за якою посадою та в яких умовах виконував позивач у період його службового відрядження до ВЧ НОМЕР_2 та чим це підтверджується.
70. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
71. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.
72. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що через неповне з'ясування всіх обставин та без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах, вказаних у довідці від 02.03.2023 вих. №5199, у сукупності з іншими доказами, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.
73. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
74. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
75. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
76. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
77. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
78. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
79. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
80. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
81. Скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року, а справу № 120/7538/23 направити на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
82. Судові витрати не розподіляються.
83. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко