27 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 601/266/25 пров. № А/857/7989/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
суддя у І інстанції Коротич І.А.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Кременець,
дата складення повного тексту рішення 04 лютого 2025 року,
23 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3867518 від 16 січня 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та закрити провадження у справі.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2025 року у справі № 601/266/25 вказаний позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що згідно з пунктом 5.2 розділу ІІ Інструкції МВС № 1395 дані, отримані з технічних приладів, повинні бути точними та однозначними. При цьому постанову винесено на підставі висновку експерта № с-19/120-24/13491-ІТ від 29.11.2024, у якому зазначено лише діапазон швидкості (64- 74 км/год), тобто існує похибка у вимірах швидкості водія ОСОБА_1 з врахуванням якої у його діях може і не бути порушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, у разі руху зі швидкістю до 71 км/год.
Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушення ґрунтується на висновку експерта № с-19/120-24/13491-ІТ від 29.11.2024, який не містить точних даних про швидкість автомобіля BMW X1 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача 20 грудня 2023 року о 18.50 у м. Кременець по вулиці Дубенській. Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3867518 від 16 січня 2025 року є такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено поза розумним сумнівом того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
У апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУ НП) просило зазначене судове рішення скасувати.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 20 грудня 2023 року о 18 год 50 хв у м. Кременці по вул. Дубенській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в населеному пункті зі швидкістю 64…74 км/год при допустимій швидкості руху 50 км на годину згідно з висновком експерта № с-19/120-24/13491-ІТ від 29 листопада 2024 року, чим порушив пункт 12.9.б ПДР - перевищення водіями транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3.
Згідно з висновком судово-фототехнічної експертизи № СЕ-19/120-24/305-ФП від 27 лютого 2024 року встановлено, що швидкість руху BMW X1 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в момент часу 19:51:43, складає у діапазоні 64-74 км/год.
Досудовим розслідуванням встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в населеному пункті, а саме по вул. Дубенській у м. Кременець, зі швидкістю 64…74 км/год. Скаржник вважає, оскаржувану позивачем постанову правомірною, а тому така скасуванню не підлягає.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3867518 від 16 січня 2025 року водій ОСОБА_1 20 грудня 2023 року о 18 год 50 хв в м. Кременці по вул. Дубенській керував транспортним засобом BMW X1 д.н.з. НОМЕР_1 у населеному пункті зі швидкістю 64…74 км/год при допустимій швидкості руху 50 км/год згідно з висновкм експерта № с-19/120-24/13491-ІТ від 29 листопада 2024 року, чим порушив пункт 12.9 «б» ПДР - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статі 122 КУпАП. Накладено стягнення у розмірі 340 гривень.
Згідно з висновком судово-фототехнічної експертизи № СЕ-19/120-24/305-ФП від 27 лютого 2024 року швидкість руху BMW X1 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в момент часу 19:51:43, складає у діапазоні 64-74 км/год.
Досудовим розслідуванням встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у населеному пункті по вул. Дубенській у м. Кременець зі швидкістю 64…74 км/год.
Згідно з висновком судово-авто-технічної експертизи № СЕ-79/24-22 від 30 травня 2024 року швидкість руху BMW X1 д.н.з. НОМЕР_1 , виходячи з наявних пошкоджень автомобіля, могла становити 60-80 км/год.
Постановою від 31 грудня 2024 року кримінальне провадження №12023210000000719 від 20 грудня 2023 року закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною статті 286 Кримінального кодексу України.
Копію матеріалів кримінального провадження №12023210000000719 від 20 грудня 2023 року направлено до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області для вирішення питання про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з пунктом 12.9 «б» ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-127, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд встановив, що оскаржувану позивачем постанову винесено на підставі висновку експерта № с-19/120-24/13491-ІТ від 29 листопада 2024 року, у якому зазначено лише діапазон швидкості (64- 74 км/год).
При цьому пунктом 5.2 розділу ІІ Інструкції МВС № 1395 передбачено, що дані, отримані з технічних приладів, повинні бути точними та однозначними.
Таким чином слід підтримати думку суду першої інстанції, що існує похибка у вимірах швидкості водія ОСОБА_1 , з урахуванням якої в його діях може і не бути порушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП в разі руху зі швидкістю до 71 км/год.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій справі висновок експерта не може вважатися належним та достатнім доказом, оскільки він не містить точних даних.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу ГУ НП слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2025 року у справі № 601/266/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Постанова у повному обсязі складена 27 березня 2025 року.