27 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/21347/24 пров. № А/857/6762/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіснет» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Чаплик І.Д.,
час ухвалення рішення 15 год 04 хв,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 20 січня 2025 року,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіснет» (далі - ТОВ «Сервіснет») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення № 29959/6/13-01-04-07 від 09.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ “Сервіснет» (далі - Рішення) Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС);
зобов'язати ГУ ДПС поновити з 30.09.2024 реєстрацію ТОВ “Сервіснет» (код ЄДРПОУ 40566134) у якості платника єдиного податку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №380/21347/24 позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення ГУ ДПС №29959/6/13-01-04-07 від 09.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ “Сервіснет» з 30.09.2024. Зобов'язано ГУ ДПС поновити реєстрацію ТОВ “Сервіснет» (код ЄДРПОУ 40566134) в реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2024 шляхом внесення до нього відповідних записів.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку шляхом проведення перевірки факту здійснення позивачем діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Доводи податкового органу про необхідність переходу товариством на загальну систему оподаткування ґрунтуються виключно на податковій звітності, у якій зазначено вид діяльності за КВЕД 61.90, який включає перелік різних видів діяльності, здійснення чи нездійснення яких не було предметом камеральної перевірки. Оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК), суд дійшов переконання про недоведеність відповідачем наявності підстав для позбавлення позивача статусу платника єдиного податку та порушення відповідачем процедури його прийняття.
Протиправність оспорюваного Рішення зумовлює необхідність повернути платника податку у первинне правове становище з поновленням реєстрації ТОВ “Сервіснет», як платника єдиного податку, з 30.09.2024 шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ДПС, яке просило таке скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ “Сервіснет» повністю.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ГУ ДПС була проведена камеральна перевірка з питання дотримання позивачем вимог підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК, якою встановлено, що у ТОВ “Сервіснет» наявні види дiяльностi, які відповідають класу 61.90 «Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку» (акт камеральної перевірки від 25.09.2024 № 39858/13-01-04-07/40566134).
Відтак ГУ ДПС винесено Рішення від 09.10.2024 № 29959/13-01-04-07 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «Сервіснет».
Наполягає на тому, що юридичнi особи, якi є платниками єдиного податку третьої групи та здiйснюють дiяльнiсть за видами економiчноi дiяльностi класу 61.l0 «Дiяльнiсть у сферi проводового електрозв'язку» та класу 61.90 «Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку», на сьогоднi не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Основним видом діяльності ТОВ «Сервіснет» згідно з КВЕД ДК 009:2010 є 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» (основний).
Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що не здійснює технічне обслуговування і експлуатацію власних електронних та комунікаційних мереж. Суд не вжив заходів щодо підтвердження чи спростування таких обставин, не витребував необхідних доказів та дійшов висновку, що у позивача відсутні будь-які договори з технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Щодо проведеної камеральної, а не документальної перевірки, апелянт зауважує, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов'язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. У такому випадку перевірка додаткових документів не є потрібна і камеральна перевірка дозволяє здобути необхідні докази для прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ТОВ «Сервіснет» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що під час реєстрації діяльності у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) у відповідності до вимог Закону України «Про електронні комунікації» позивач не зазначав у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI: «Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж» чи ІС.SI «Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації».
Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені у орієнтовному переліку, можуть не збігатися з КВЕД та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодних правових наслідків.
Обмеження перебування на єдиному податку згідно з підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК стосується тих суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК, а саме: поштовий зв'язок, телефонний зв'язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК, підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ «Сервіснет» відсутні.
Покликання апелянта на листи Міністерства фінансів України та ДПС України є безпідставними, оскільки такі не є профільними органами в сфері телекомунікацій.
Згідно із пунктом 4 частини 3 статті 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку» офіційні роз'яснення у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку має право надавати НКЕК.
У Офіційному узагальненому роз'ясненні, яке міститься в Рішенні НКЕК від 03.04.2024 року № 170 «Про надання офіційного узагальненого роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг», наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зокрема, це: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1. Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів (IC. S1, OS. S1) електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Щодо протиправності камеральної перевірки позивач зазначає, що перевірка дотримання платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не належить до предмета камеральної перевірки. При цьому лише на підставі проведення документальної перевірки можливо встановити, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку).
Представник ГУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «Сервіснет» відмовити.
Представник ТОВ «Сервіснет» у ході апеляційного розгляду заперечила обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ “Сервіснет» (ЄДРПОУ: 40566134) з 14.06.2016 перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи з обраною ставкою 5%.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) основним видом діяльності ТОВ “Сервіснет» згідно з КВЕД ДК 009:2010 є 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку»(основний).
Львівським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС була проведена камеральна перевірка з питання дотримання ТОВ “Сервіснет» вимог підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК, за результатами якої оформлено акт від 25.09.2024 №39858/13-01-04-07/40566134, у якому констатовано наявність у позивача видів дiяльностi, які відповідають класу 61.90 “Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку», чим порушено підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291, підпункт 5 пункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК. Зазначено, що реєстрація платника єдиного податку буде анульована з 01 жовтня 2024 року згідно з пунктом 3 підпункту 299.10 статті 299 ПК.
ТОВ “Сервіснет» на вказаний акт перевірки надіслало контролюючому органу заперечення, у відповідь на які отримало від відповідача лист №29857/6/13-01-04-07 від 09.10.2024, де зазначено, що такі не спростовують акт камеральної перевірки.
Відтак, на підставі акту камеральної перевірки від 25.09.2024 №39858/13-01-04-07/40566134 та висновку засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань, яке відбулося 08.10.2024, ГУ ДПС винесено Рішення від 09.10.2024 № 29959/13-01-04-07 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ “Сервіснет».
ТОВ “Сервіснет» не погодилося із правомірністю вказаного рішення контролюючого органу та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки правомірності висновку контролюючого органу щодо здійснення позивачем видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК, що виключає можливість перебування товариства на спрощеній системі оподаткування, облiку та звiтностi.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.
Пунктом 291.2 статті 291 ПК встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пунктом 299.2 статті 299 ПК центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку
За приписами пункту 299.10 статті 299 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у раз, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 ПК у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
На переконання апеляційного суду, слід погодитися із твердженням суду першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а про те, що аналіз наведених правових дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Пунктом 75.1. статті 75 ПК передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Статтею 76 ПК визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що приписами ПК не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань дотримання платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд першої інстанції слушно врахував під час вирішення цього спору правову позицію, неодноразово викладену Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16 та від 04.05.2023 у справі №320/1040/19, виходячи із якої предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Окрім того, як доречно зазначає суд першої інстанції, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17) сформував висновки, виходячи із яких реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
При цьому у ході апеляційного розгляду безспірно встановлено те, що відповідачем не проводилася документальна перевірка позивача перед винесенням оспорюваного Рішення і акт від 25.09.2024 № 39858/13-01-04-07/40566134 був сформований за наслідками проведення камеральної перевірки.
Відтак, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що наведені обставини не відповідають вимогам ПК щодо порядку та процедури проведення перевірок платників податків, зокрема, щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а отже акт від 25.09.2024 № 39858/13-01-04-07/40566134 не може бути покладений у основу прийняття оспорюваного Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 ПК, що складає самостійну та достатню підставу для його скасування.
Окрім цього, за висновками контролюючого органу, підставою прийняття оскаржуваного Рішення було встановлення актом перевірки наявність в ТОВ “Сервіснет» видів дiяльностi, які відповідають класу 61.90 “Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку», чим порушено підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК, оскільки застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, у яких основний вид дiяльностi відповідає класу 61.90 “Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку» є неможливим.
Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Клас 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку» розділу 61 “Телекомунікації (електрозв'язок)» КВЕД ДК 009:2010 включає такі види господарської діяльності, як надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій; експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань: передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP) та перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).
3 01.01.2022 набрав чинності Закон України "Про електронні комунікації" (далі - Закон №1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до визначень, наведених у частині 1 статті 2 Закону №1089-IX:
- послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується (пункт 80);
- електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг (пункт 27);
- постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (пункт 87);
- постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж (пункт 85);
- оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами; у разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж; у разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (пункт 70).
Відповідно до статті 16 закону №1089-IX суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - Повідомлення).
У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
За приписами статті 17 Закону №1089-IX регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону №1089-IX право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України. Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 №30 "Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за №502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Таким чином, при поданні такого Повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
У відповідності до витягу з Реєстру від 25.08.2022 № 2399/111 ТОВ “Сервіснет» має №968 та надає послугу доступу до мережі Інтернет таких видів:
- код виду послуги IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується, з використанням мережі фіксованого зв'язку; - послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет;
- код виду послуги IA.S2 - послуги з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів, з використанням мережі фіксованого зв'язку.
У Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг містяться такі визначення:
- послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;
- послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS. S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.
У Офіційному узагальненому роз'ясненні, яке міститься в Рішенні НКЕК від 03.04.2024 № 170 “Про надання офіційного узагальненого роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг», наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у п.п. 8 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК, зокрема, це:
послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - ІС. S1;
послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Виходячи із матеріалів справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів наявності у ТОВ “Сервіснет» такого виду діяльності як OS.SI: "Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж" чи IC.SI "Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації".
Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що оскільки за змістом Витягу від 29.08.2022 № 2399/111 з Реєстру ТОВ “Сервіснет» включений до нього як постачальник електронних комунікаційних послуг, що надає послугу доступу до мережі Інтернет за кодом IA.S1 та IA.S2, то позивач є постачальником електронних комунікаційних послуг, а не технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Не підтверджують надання ТОВ “Сервіснет» таких послуг у матеріалах справи наявна звітність у сфері телекомунікацій за 9 місяців 2024 року товариства.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, на переконання апеляційного суду, у суду першої інстанції були належні фактичні та правові підстави для висновку про те, що відповідачем не доведено того, що позивач здійснює будь-який з видів діяльності, що передбачені підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК, а отже відсутність у контролюючого органу підстав для позбавлення ТОВ “Сервіснет» статусу платника єдиного податку оспорюваним Рішенням, яке слід визнати протиправним і скасувати.
Водночас апеляційний суд вважає вірним обраний судом першої інстанції спосіб поновлення порушеного права ТОВ “Сервіснет» шляхом зобов'язання поновити реєстрацію товариства у Реєстрі з 30.09.2024 шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 380/21347/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Постанова у повному обсязі складена 27 березня 2025 року.