27 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/1256/24 пров. № А/857/17641/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Шумеєм М.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо проведення перерахунку та виплати йому пенсії з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, для осіб, які втратили працездатність, із 01.07.2021 та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому пенсії з 01.07.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення, у повному обсязі щомісячного пенсійного забезпечення, з урахуванням усіх встановлених надбавок, підвищень, індексації та з урахуванням індексації з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,140 та з 01.03.2023, з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн та щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713), без обмеження максимальним розміром, із урахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, пенсійний орган подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016 (далі - Закон №1774) були внесені зміни до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262). Оновленою редакцією статті 43 Закону №2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Вказує, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3668), та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Щодо перерахунку пенсії з урахуванням 71% грошового забезпечення зазначає, що з 19.04.2014 діє редакція ч.2 ст.13 Закону №2262, яка визначає граничний розмір пенсії за вислугу років 70% відповідних сум грошового забезпечення. Збільшення грошового забезпечення стало підставою для перерахунку пенсій за вислугу років усім колишнім співробітникам органів внутрішніх справ, Відтак, вказує, що може скластися ситуація, за якої військовослужбовці, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, однакові додаткові види грошового забезпечення та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії. Таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим стосовно колишніх військовослужбовців, та створює умови неналежного пенсійного забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян. Таким чином, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення в розмірі 71% є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Щодо проведення індексації відповідно до Постанови №118 із застосуванням коефіцієнт збільшення у розмірі 1,140 та із 01.03.2023, з урахуванням індексації відповідно до Постанови №168 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 без обмеження розміру збільшення в результат перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн зазначає, що Головним управлінням проведено індексацію пенсії позивачу відповідно до Постанови №168. Розмір індексації з урахуванням п.10 Постанови №168 склав 1500 грн. Позивач пов'язує обмеження розміру індексації з обмеженням максимального розміру пенсії, однак, такий підхід є помилковим, оскільки максимальний рівень індексації 1500 грн закріплено Постановою №168, виключень щодо неврахування п.10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначений п.10 Постанови №168 чинний та не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межі розміру збільшення. Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 є безпідставним, оскільки останнє стосується конституційності положень, зокрема, ч.7 ст.43 Закону №2262.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи та перебуває на обліку в департаменті соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. З 19.10.2009 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 по справі №300/1058/20 зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити відповідно до складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 05.03.2019 виплату ОСОБА_1 перерахованого відповідно до п.1 Постанови №103 підвищення пенсії у розмірі 100% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 21.12.2020.
На виконання вищевказаного рішення суду ГУ ПФУ в Івано-Франківській області в грудні 2020 року здійснило відповідний перерахунок пенсії позивача.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі №300/1914/23 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо ненарахування ОСОБА_1 з 01.07.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713. Рішення по даній справі набрало законної сили 15.09.2023.
Судом встановлено, що 07.11.2023 в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області позивачем було отримано “Перерахунок пенсії по пенсійній справі №0901001408», згідно якого станом на 01.10.2023 пенсійним фондом йому нараховувалось та виплачувався основний розмір пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення, а не в розмірі 71% від грошового забезпечення, як виплачувалось раніше згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 по справі №300/1058/20.
10.11.2023 позивачем подано до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області заяву, в якій він просив здійснити перерахунок його пенсії та продовжувати виплачувати в розмірі 71% від грошового забезпечення, виплачувалось раніше згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 по справі №300/1058/20.
11.12.2023 пенсійний орган надав відповідь, в якій повідомив позивача, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі №300/1914/23, з 01.07.2021 йому було проведено перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, внаслідок чого розмір пенсійної виплати становить 21483,53 грн, однак виплата проводиться в максимальному розмірі 20930,00 грн. Рішення суду по справі №300/1914/23 зобов'язань, щодо проведення перерахунку пенсії в розмірі 71% від грошового забезпечення не було.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, а не норми Закону №3668. Застосування положень Закону №3668 по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України. За таких обставин, обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262, з 01.07.2021 є протиправним. Щодо вимоги позивача про зміну розміру пенсії з 71% до 70 %, суд зазначив, що така зміна в контексті положень ч.2 ст.13 Закону №2262 не може бути проведена після призначення пенсії та її перерахунку.
Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів враховує, що спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон №2262.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 були внесені зміни до Закону №2262, а саме доповнено статтю 43 частиною 7, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом №3668 були внесені зміни до Закону №2262, на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 (далі - Закон №911), а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції : “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону №2262, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення цього Закону зі змінами, а саме : частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч.7 ст.43 Закону №2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз.6 п.4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності з 20.12.2016 норм ч.7 ст.43 Закону №2262.
Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч.7 ст.43 Закону №2262 така норма відсутня (виключена) у тексті Закону.
За змістом прикінцевих положень Закону №1774, він набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону №2262 слова і цифри “у період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінено словами і цифрами “по 31.12.2017».
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми ст.2 Закону №3668 узгоджуються з положеннями ч.7 ст.43 Закону №2262, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016.
Отже, починаючи з 2017 року ст.43 Закону №2262 не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом №1774 до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії “у період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінено словами і цифрами “по 31.12.2017»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, а не норми Закону №3668.
Крім того, Конституційний Суд України в п.7 рішення від 08.06.2016 №4-рп/2016 висловлював правову позицію, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
За таких обставин, дії пенсійного органу щодо обмеження позивачу виплати нарахованої суми пенсії максимальним розміром з 21483,53 грн до 20930,00 грн є протиправними.
Такі висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 11.07.2022 по справі №620/613/20, від 08.09.2022 по справі №380/6429/20, від 12.12.2022 по справі №620/5701/20.
Щодо зміни розміру пенсії позивача з 71% до 70 %, колегія суддів зазначає наступне.
При вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення ст.58 Конституції України, за змістом якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, чинна на момент призначення пенсії.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.06.2018 по справі №583/2264/17, від 24.04.2018 по справі №686/12623/17, від 03.04.2018 по справі №175/1665/17, від 27.02.2018 по справі №642/3284/17, від 31.01.2018 по справі №523/4930/15-а.
Колегія суддів враховує, що внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до ст.63 Закону 2262 на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст.13 Закону №2262 на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, встановлене ст.13 Закону №2262, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Колегія суддів зазначає, що позивачу була призначена пенсія у розмірі 71% грошового забезпечення, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку що зменшення відсоткового значення розміру пенсії останнього з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку є протиправним.
Нормами пункту 2 Постанови №118 установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до ст,ст.13, 21, 36 Закону №2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктами 1, 2 Постанови №168 установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок №124), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
З 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до ст.ст.13, 21, 36 Закону №2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до п.2 Постанови №118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2022 відповідно до Закону №2262, та перерахунку пенсії відповідно до цього Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262.
Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн.
Щодо наявності у Постановах №118, №168 застережень про те, що розміри пенсій, призначених відповідно до ст.ст.13, 21, 36 Закону №2262, підвищуються на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то апеляційний суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною третьою статті 7 КАС, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведені у Постановах №118, №168 положення “у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» суперечить приписам Закону №2262 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.01.2024 по справі 300/2754/23.
Відтак, зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправне обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262.
Разом з тим, висновки суду першої інстанції щодо необхідності провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, з 01.03.2022 з урахуванням індексації передбаченої Постановою №118, обчисленої із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,140, з 01.03.2023 з урахуванням індексації пенсії, передбаченої Постановою №168, обчисленої із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) 1,197, без обмеження максимальним (граничним) розміром 1500 грн, є помилковими з огляду на наступне.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є положення ч.3 ст.43, ч.4 ст.63 Закону №2262, а індексації розміру пенсій положення ст.64 цього Закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282).
Згідно дефініції, наведеній у статті 1 Закону №1282, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1, 6 ст.2 Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону №1282 є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (ч.1 ст.9 Закону №1282).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема військовослужбовцям.
Обов'язковий характер індексації визначається ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000 (далі - Закон №2017), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017).
Підстави для проведення індексації визначено ст.4 Закону №1282, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078), пунктом 4 якого визначено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У свою чергу, у зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-IX (далі - Закон №2040), яким ст.64 Закону №2262 та ч.5 ст.2 Закону №1282 було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282 (в редакції Закону №2040) визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У свою чергу, відповідно до ст.64 Закону №2262 (у редакції Закону №2040), яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
При цьому, ч.2 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону №2040), яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії визначено Порядком №124.
В подальшому, Постановою №118 з 01.03.2022 було встановлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Також, пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону №2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Разом з тим, пунктом 3 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 (далі - Закон №2710) на 2023 рік зупинено дію Закону №1282.
При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
У свою чергу, пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону №2710 установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV та стаття 64 Закону №2262 застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону №2710 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону №2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Таким чином, з метою забезпечення у 2021-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно із постановою Кабінету Міністрів України №127 від 22.02.2021 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова №127), у 2022 році 1,14 згідно з Постановою №118, у 2023 році 1,197 згідно з Постановою №168.
При цьому, у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно із статтями 13, 21, 36 Закону №2262, перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого Постановою №118.
У свою чергу, пунктом 10 Постанови №168 установлено, що : у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Системний аналіз приведених вище норм свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, як положеннями ст.42 Закону №1058-IV, так і положеннями ст.64 Закону №2262 Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Отже, положеннями Постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови.
Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 скасовано в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абз.2 п.10 Постанови №168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 грн.
При цьому, загальновідомим є факт введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.
Воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду.
Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2023 з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.
Як видно з матеріалів справи, згідно перерахунку пенсії №0901001408, позивачу було підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, встановлений п.1 Постанови №168, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500 грн, у зв'язку з чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача протиправними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.12.2023 проведена ГУ ПФУ з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, позивачу під час проведення підвищення (індексації) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, також враховано підвищення пенсії, передбачене Постановою №118, проведений із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14.
Тобто, підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 з обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500 грн, з одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до п.2 Постанови №118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022 році, у розмірі 1,14, відповідає ч,2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абз.2 ч.2 ст.42 цього Закону.
Більше того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачу при перерахунку пенсії не тільки збережена доплата згідно Постанови №118, але й Постанови №713, що підтверджується судовим рішенням у справі № 300/1914/23 та перерахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі цього рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки відповідачем з 01.12.2023 нараховано позивачу індексацію у розмірі 1500 грн, що відповідає вимогам Постанови №168, тому суб'єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.
Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду щодо аналогічного спору, що викладена у постанові від 07.06.2024 по справі № 420/25804/23.
Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, а тому таку необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року по справі №300/1256/24 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01 липня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення, у повному обсязі щомісячного пенсійного забезпечення, з урахуванням усіх встановлених надбавок, підвищень, індексації, та з урахуванням індексації з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,140 та з 01 березня 2023 року, з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 та щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук