26 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 404/9809/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Тернопільській області на додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.10.2024 року в адміністративній справі №404/9809/23 (головуючий суддя першої інстанції Павелко І.Л.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд,-
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2024 року у справі №404/9809/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено.
Скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення ЕАТ №8038808 від 29.10.2023 року винесену інспектором відділення поліції №5 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Броздяком Андрієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
26.06.2024 року представник позивача подав заяву до Кіровського районного суду м. Кіровограда про ухвалення додаткового судового рішення у справі №404/9809/23, в якій просив здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду справи та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7169,00 грн.
Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року в адміністративній справі №404/9809/23 заяву задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 7 169,00 грн. (а.с.116-117).
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що представником позивача надані до суду першої інстанції неналежні документи, у яких не підтверджено документально витрати на правову допомогу, а також не підтверджено, що саме таку кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт, тому це унеможливлює вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу. Вважає, що вказана представником позивача сума з відшкодування правничої допомоги як та, що стягнута судом, є необґрунтованою та неспівмірною із наданою позивачу правовою допомогою.
Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій доводи фактично обґрунтовані змістом викладеним у апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до позову та заяви надано наступні документи:
- копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги;
- копія договору про надання професійної правничої допомоги №31-ЯЮР від 20.11.2023 року;
- копія переліку послуг за надання яких сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару;
- копія заявки №1 на надання професійної правничої допомоги на підставі договору №31-ЯЮР від 20.11.2023 року;
- копія акту №1 від 23.01.2024 року про приймання професійної правничої допомоги на підставі договору №31-ЯЮР від 20.11.2023 року (заявка №1 від 20.11.2023 року);
- копія рахунку №1/31-ЯЮР;
- копія платіжної інструкції №540087663 (а.с. 90-107).
Відповідно до пункту 2.1. договору про надання професійної правничої допомоги №31-ЯЮР від 20.11.2023 року на умовах, передбачених цим договором, Адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт зобов'язаний сплатити Адвокатському об'єднанню гонорар та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати.
У пункті 2.2. цього договору зазначено, що деталізація професійної правничої допомоги та умови її надання узгоджуються сторонами у відповідній заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до пункту 1.1. заявки №1 на надання професійної правничої допомоги на підставі договору №31-ЯЮР від 20.11.2023 року Адвокатське об'єднання надає з 21.11.2023 року клієнту професійну правничу допомогу, яка включає в себе перелік послуг визначених у додатку 1 до договору №31-ЯЮР від 20.11.2023 року, які необхідно надати з метою представництва інтересів клієнта у справі №404/9809/23 за позовом клієнта про скасування постанови патрульної поліції.
Також, пунктом 2.1. заявки №1 визначено, що сторонами узгоджено, що фактичний розмір гонорару Адвокатського об'єднання за виконання цієї заявки розраховується в залежності від обсягу фактично наданих співробітниками Адвокатського об'єднання послуг за цінами, визначеними в додатку 1 до договору №31-ЯЮР від 20.11.2023 року «Перелік послуг за надання яких сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару».
Пунктом 2.2. заявки №1 сторонами узгоджено, що приблизний (орієнтовний) розрахунок гонорару за виконання послуг, які необхідні для виконання цієї заявки у суді першої інстанції складає 1675 грн.
Відповідно до пункту 2.3. заявки №1 сторонами узгоджено, що фактичний перелік юридичних послуг і їх вартість, як окремо так і в загальному, розрахунок понесених фактичних витрат, будуть визначені у Акті надання (приймання) професійної правничої допомоги у ході виконання заявки.
Актом №1 від 23.01.2024 року про приймання професійної правничої допомоги визначено, що відповідно до Договору №31-ЯЮР від 20.11.2023 року загальна вартість наданих Адвокатським об'єднанням послуг становить 7469,00 грн.
Аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що позивачу надані послуги з питання оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними.
Разом з тим, представником позивача жодним чином не обґрунтовано кількість часу, який витрачено на кожну вказану послугу та суму кожної такої послуги, враховуючи типовість та зрозумілість предмету спору.
Апеляційний суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вартість правової допомоги в розмірі 7169,00 грн. є неспівмірною ціні позовних вимог.
З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, як визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 7169,00 грн., так і витрати, визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 7169,00 грн., є неспівмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 1000,00 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Тернопільській області на додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року в адміністративній справі №404/9809/23 задовольнити частково.
Додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року в адміністративній справі №404/9809/23 змінити.
В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри « 7169,00 грн.» замінити словами та цифрами « 1 000 грн.».
В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак