27 березня 2025 року справа №200/7023/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/7023/24 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа - Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024р. №378883-2414-0516-UA14160150000038750.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024р. №378883-2414-0516-UA14160150000038750, прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області, в частині визначення податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 23 548,85 грн.. В задоволенні решти позовних відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 406 (чотириста шість) грн 96 коп.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки позивачка є платником податку земельного податку. Згідно з п.288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до договору оренди землі від 02.10.2018 № 16, укладеного з Мирноградською міською радою (Орендодавець), позивачка є орендарем земельної ділянки загальною площею 0.0506 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1411300000:01:010:0066, нормативна грошова оцінка - 425096,64 грн.. Спірне податкове повідомлення-рішення сформоване за 2024 рік за земельну ділянку, розташовану за адресою: Донецька область, м. Мирноград, м-н Світлий, 1а. 2. Визначальною ознакою звільнення від плати за землю згідно положень п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України є, зокрема розташування земельних ділянок: на територіях активних бойових дій; на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Мирноградську міську територіальну громаду віднесено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії (території можливих бойових дій) з 24.02.2022р.. З 21.08.2024 Мирноградську міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Судом не враховано, що в порушення вимог п.70.1 ст.70 ПК України позивач не звертався до відповідача з заявою щодо зміни даних.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачка є орендарем земельної ділянки житлової та громадської забудови для 03.07 - будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення існуючого павільйону «Холодок») з кадастровим номером 1411300000:01:010:0066, яка розташована за адресою: м-н Світлий, 1-а, м.Мирноград, Донецька область.
Згідно договору оренди землі від 02.10.2018 №16 орендодавцем Мирноградськю міською радою передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0506. Нормативна грошова оцінка станом на дату укладання договору - 425096,44 грн..
21 березня 2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №378883-2414-0516-UA14160150000038750 яким визначена сума податкового зобов'язання, а саме «орендна плата з фізичних осіб» за 2024 рік у розмірі 56517,24 грн..
З детального розрахунку вбачається, що сума орендної плати визначена на земельну ділянку загальною площею 0,0506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1411300000:01:010:0066 за 12 місяців 2024 року у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації по земельному податку - 565172,35 грн..
04 жовтня 2024 року Державною податковою службою України за результатом розгляду скарги позивача прийнято рішення №30055/6/99-00-06-01-03-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення від 21.03.2024 №378883-2414-0516-UA14160150000038750 без змін.
Третьою особою - Мирноградською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області надані пояснення, в яких зазначено, що позивачка є орендарем земельної ділянки на підставі договору укладеного з Мирноградською міською радою. Від орендаря не надходило заяв щодо встановлення податкових пільг або звільнення від орендної плати за землю. Будь-яке рішення (розпорядження) про встановлення податкових пільг із сплати за землю Мирноградською міською військовою адміністрацією не приймалось. Зазначає, що позивач продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, з метою отримання доходу. Сплата податку є важливою складовою наповнення бюджету міської територіальної громади, за рахунок якого здійснюється утримання установ та забезпечується надання послуг в галузях освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, тощо.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п.п. 269.1 ст.269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (ст.270 ПК України).
Базою оподаткування відповідно є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст.271 ПК України).
Відповідно до положень п. 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1).
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) ( п. 274.2).
Відповідно до п 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України № 2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023}:
“ 69.14. Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Платники орендної плати, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до статті 288 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з орендної плати за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за 2022 рік у строк до 31 грудня 2023 року.
При цьому річна сума платежу за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю.»
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, що розташовані на територіях активних бойових дій згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Період, за який не сплачується податкове зобов'язання визначається з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії. Тобто, річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки підлягали оподаткуванню платою за землю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.
Зазначеним Переліком в розділі І визначено: 1.території можливих бойових дій; 2. території активних бойових дій; 3. території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Розділом ІІ Переліку затверджено тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.
Як встановлено судом, земельні ділянки, які належать позивачу на правах орендаря, розташовані на території Мирноградської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.
При цьому, територія Мирноградської міської територіальної громади Покровського району Донецької області у період з 24.02.2022 до 20.08.2024 віднесена до територій можливих бойових дій, а з 21.08.2024р. до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 21.08.2024 р. територія, на якій розташована орендована позивачем земельна ділянка, включена до території активних бойових дій, при цьому дата завершення бойових дій (станом на час розгляду справи) відсутня, у зв'язку з чим відповідно до вимог пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України наявні підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати з 01.08.2024р., тобто з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік за період серпень - грудень (включно) у сумі 23 548,85 грн..
Доводи відповідача про те, що в порушення вимог п.70.1 ст.70, ст. 42, пп. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170, п. 286.5 ст. 286 ПК України позивач не звертався до відповідача з заявою з метою проведення звірки даних, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки таке звернення є правом платника податку, а не обов'язком.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/7023/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №200/7023/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 березня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко