26 березня 2025 року м. Київ
Справа №756/2858/16-ц
Апеляційне провадження №22-з/824/478/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В.
за участі секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії заступника начальника відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича, стягувач ОСОБА_2 ,
Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії заступника начальника відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича, стягувач ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано неправомірними дії заступника начальника відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича щодо складання розрахунку заборгованості від 30 вересня 2024 року та зобов'язано здійснити перерахунок розміру заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 .
В іншій частині скаргу залишено без задоволення.
10 березня 2024 року від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Череди Т.М. через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.
Заява мотивована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року було задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та частково задоволено вимоги скарги на дії виконавця, однак судом не було вирішено питання про судові витрати, які скаржник поніс під час розгляду справи, і які складаються з витрат на правничу допомогу в сумі 14000,00 грн. Докази понесення вказаних витрат були долучені до скарги та до цієї заяви. Таким чином, документально підтвердженими та уже здійсненими витратами скаржника у справі на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи станом на 07 березня 2025 року в суді першої та другої інстанції, є витрати в розмірі 14000,00 грн.
Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) правом на подачу заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не скористався.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Череди Т.М. надійшла заява, в якій вона просив розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності скаржника ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Череди Т.М.
Інші особи причини неявки не повідомили.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 4 ст.270 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників, які були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту ч.ч. 3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави) підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вищезазначених вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду першої інстанції зі скаргою представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Череда Т.М. заявляла про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу та просила стягнути з Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн / а.с.44-45/.
На підтвердження понесених судових витрат, представником скаржника до скарги було долучено:
копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги в Оболонському районному суді м. Києва від 18 жовтня 2024 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с.46/;
копію Договору про надання правової допомоги від 21 вересня 2024 року, укладеного між адвокатом Чередою Т.М. та ОСОБА_1 , в якому визначено, що за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар. Сума гонорару адвоката узгоджена сторонами у Додатковій угоді від 14 жовтня 2024 року в розмірі 9000,00 грн /а.с.62- 64/;
рахунок на оплату та квитанцію від 16 жовтня 2024 року на суму 6000,00 грн /а.с.65,66/.
В апеляційній скарзі представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Череда Т.М. вказувала про загальну суму витрат на правову допомогу 12000,00 грн, а саме в суді першої інстанції 6000 грн та в суді апеляційної інстанції 6000 грн /а.с.99/.
До апеляційної скарги стороною скаржника додаються копії письмових доказів на підтвердження заявлених вимог на стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу:
Акт наданих послуг від 18 листопада 2024 року, в якому визначені такі послуги: супроводження справи по скарзі (консультація, аналіз фактичних обставин, формування доказової бази, складання скарги, контроль судового провадження) 6000,00 грн; участь в судовому засіданні суду першої інстанції 3000,00 грн; супроводження скарги в суді другої інстанції (консультація, аналіз висновків суду першої інстанції, формування доказової бази, складання апеляційної скарги) 2000,00 грн /а.с.101/;
Додаткова угода від 18 листопада 2024 року, в якій визначено супроводження скарги в суді другої інстанції 2000,00 грн /а.с.102/;
Рахунок на оплату та квитанція від 19 листопада 2024 року про оплату послуг правової допомоги на суму 2000,00 грн /а.с.108,113/;
Рахунок на оплату та квитанція від 08 листопада 2024 року про оплату послуг правової допомоги на суму 3000,00 грн /а.с.109,112/;
ордеру на надання правничої (правової) допомоги в Оболонському районному суді м. Києва від 18 жовтня 2024 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с.11/.
До заяви про ухвалення додаткового рішення від 10 березня 2024 року долучено: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги в Оболонському районному суді м. Києва від 18 жовтня 2024 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; рахунок на оплату та квитанція від 05 березня 2025 року про оплату послуг правової допомоги на суму 3000,00 грн; акт наданих послуг від 06 березня 2025 року про участь в судовому засіданні апеляційного суду на суму 3000,00 грн, детальний опис робіт на суму 14000,00 грн /а.с.156/;
З наведених обставин вбачається, що адвокат Череда Т.М. надавала ОСОБА_1 правничу допомогу при розгляді цієї справи у суді першої та апеляційної інстанції, зокрема, склала та подала до суду скаргу, апеляційну скаргу, а також приймала участь в судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанцій.
Заява про ухвалення додаткового рішення подана представником скаржника ОСОБА_1 - адвокатом Чередою Т.М. у межах строку, встановленого ч.8 ст.141 ЦПК України та здійснена в порядку визначеному цією нормою процесуального закону.
Від позивача Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заперечення щодо розміру заявлених представником відповідача витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходили.
Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених скаржником, виходить з такого.
Представником скаржника в суді апеляційної інстанції були надані докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, зокрема, розрахунки та акт наданих послуг в суді першої та апеляційної інстанцій, в яких зазначені опис робіт та наданих послуг, їх вартість та кількість витраченого часу.
Однак, здійснивши оцінку обґрунтувань заяви скаржника ОСОБА_1 - адвоката Череди Т.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї доказів понесення вказаних витрат, апеляційний суд вважає, що заявлені до стягнення суми є завищеннями, оскільки такі послуги як формування правової позиції є складовою частиною послуги - підготовка скарги /апеляційної скарги, до того ж із змісту апеляційної скарги вбачається, що правова позиція скаржника не змінилась зі стадії розгляду справи судом першої інстанції, додаткові докази не подавались. В суді апеляційної інстанції розгляд справи здійснений в одному судовому засіданні - 05 березня 2025 року.
Справа не відноситься категорії складних, оскільки предмет розгляду становили питання пов'язані з виконанням судового рішення. Проте у вказаній категорії справ суб'єкт оскарження не звільняється від обов'язку по компенсації судових витрат.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право скаржник, враховуючи всі аспекти та складність справи, вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат понесених скаржником на професійну правничу допомогу, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції до 5000,00 грн.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03148, м. Київ, вул. Гната Юри,9, код ЄДРПОУ 34999049).
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: Т.О. Невідома
Н.В. Поліщук