Справа № 761/4146/25
Провадження № 2/761/5042/2025
19 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді- Фролової І.В.,
секретаря судового засідання- Бордусенка Б. С.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Литвинова О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС» про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання,
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС», згідно з яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 548 566 грн. 11 коп, з яких:
1) 464 870,00 грн. - загальна сума безпідставно збережених коштів за Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.3-149 від 28.05.2021р. та Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.3-21к від 23.10.2021р.;
2) 18 525,50 грн. - 3 проценти річних від простроченої суми;
3) 65 170,61 грн. - сума інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 травня 2021 року між нею та ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС») було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-п.3-149, предметом якого є об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1 . На дату підписання цього договору вартість майнових прав на об'єкт нерухомості за офіційним курсом НБУ гривні до долара США , при зазначеній проектній площі, складає 952 875 грн. Загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів на вказаним договором складає 454 470 грн.
23 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.3-21к, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався продати, а покупець купити майнові права на об'єкт нерухомості у багатоквартирному будинку, що має бути збудований за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: номер об'єкта нерухомості № 21, загальна площа - 3,3 кв. м, поверх - цоколь, під'їзд - 3. Пунктом 4.1. Договору від 23 жовтня 2021 року визначено, що на дату підписання цього Договору вартість майнових прав на об'єкт нерухомості за офіційним курсом НБУ гривні до долара США, при зазначеній проектній площі, складає 52 800 грн. У день підписання вказаного Договору від 23 жовтня 2021 року ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ТОВ «ОКЛАНД- СЕРВІС», гарантійний внесок у розмірі 20 000 грн.
За твердженнями ОСОБА_1 на момент звернення з позовною заявою ТОВ «ОКЛАНД- СЕРВІС» безпідставно зберігає у себе її грошові кошти у загальному розмірі 464 870 грн, з яких 454 470 грн, що були внесені нею за Договором від 28 травня 2021 року та 10 400 грн - за Договором від 23 жовтня 2021 року.
21 лютого 2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
13 березня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив із викладенням заперечень.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
28 травня 2021року між нею та ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-п.3-149, предметом якого є об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1 . На дату підписання цього договору вартість майнових прав на об'єкт нерухомості за офіційним курсом НБУ гривні до долара США, при зазначеній проектній площі, складає 952 875 грн.
На виконання п. 4.2. Договору від 28.05.2021 р., ОСОБА_1 у день підписання даного Договору перерахувала (сплатила) на рахунок ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС», вказаний у відповідному Договорі, грошові кошти у розмірі 274 470 (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 28.05.2021р.
У подальшому, на виконання п. 4.3. Договору від 28.05.2021р. позивач (сплатила) на рахунок ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС», вказаний у відповідному Договорі:
- 18.06.2021р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 18.06.2021р.;
- 19.07.2021р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 19.07.2021р.;
- 16.08.2021р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 16.08.2021р.;
- 22.09.2021р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 22.09.2021р.;
- 22.10.2021р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 22.10.2021р.;
- 22.11.2021р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 22.11.2021р.;
- 21.12.2021р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 21.12.2021р.;
- 20.01.2022р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 20.01.2022р.;
- 22.02.2022р. грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 22.02.2022р.
Таким чином, ОСОБА_1 було сплачено ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» на виконання умов Договору від 28.05.2021р.грошові кошти у загальній сумі 454 470 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. 00 коп.
Згідно п.2.6., п.2.7. Договору від 28.05.2021р. плановий строк закінчення будівництва об'єкта капітального будівництва - IV квартал 2021 року, плановий строк прийняття об'єкта в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта капітального будівництва - ІV квартал 2021 року.
23 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.3-21к, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався продати, а покупець купити майнові права на об'єкт нерухомості у багатоквартирному будинку, що має бути збудований за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: номер об'єкта нерухомості № 21, загальна площа - 3,3 кв. м, поверх - цоколь, під'їзд - 3. Пунктом 4.1. Договору від 23 жовтня 2021 року визначено, що на дату підписання цього Договору вартість майнових прав на об'єкт нерухомості за офіційним курсом НБУ гривні до долара США, при зазначеній проектній площі, складає 52 800 грн.
На виконання п. 4.2. Договору від 23.10.2021р., ОСОБА_1 у день підписання даного Договору перерахувала (сплатила) на рахунок ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС», вказаний у відповідному Договорі, гарантійний внесок у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 23.10.2021р.
У подальшому, на виконання п. 4.3. Договору від 23.10.2021р. позивач (сплатила) на
рахунок ТОВ "ОКЛАНД-СЕРВІС", вказаний у відповідному Договорі:
- 22.11.2021р. грошові кошти у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 22.11.2021р.;
- 22.12.2021р. грошові кошти у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 22.12.2021р.;
- 20.01.2022р. грошові кошти у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 20.01.2022р.;
- 22.02.2022р. грошові кошти у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції (платіжного доручення) від 22.02.2022р.
Таким чином, ОСОБА_1 було сплачено ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» на виконання умов Договору від 23.10.2021р.грошові кошти у загальній сумі 31 200 (тридцять одна тисяча двісті) грн. 00 коп.
Згідно п.2.4., п.2.5. Договору від 23.10.2021р. плановий строк закінчення будівництва об'єкта капітального будівництва - IІ квартал 2022 року, плановий строк прийняття об'єкта в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта капітального будівництва - ІІІ квартал 2022 року.
Суд зауважує, що під час розгляду справи представником відповідача не заперечувалися ані факт укладення з ОСОБА_1 наведених вище Договорів від 28 травня 2021 року та від 23 жовтня 2021 року, ані факт перерахування нею коштів.
Суд зазначає, що у пункті 5.1. Договору №Г.П.2-6.2-п.З-149 від 28 травня 2021 року та №Г.П.2-6.2-п.3-21к від 23 жовтня 2021 року передбачено право Продавця на затримку введення в експлуатацію об'єкта капітального будівництва та/або оформлення права власності на об'єкт нерухомості на від шести до дванадцяти місяців від дати запланованого терміну прийняття в експлуатацію, якщо така затримка сталася внаслідок однієї із дій (зокрема, але не обмежуючись наведеним): будь-яких дозвільних органів державної влади або місцевого самоврядування чи осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання, що є власниками інженерної інфраструктури чи мають відповідну ліцензію (дозвіл) на здійснення її експлуатації; суб'єктів господарювання, що мають право на проведення технічної інвентаризації.
Таким чином, враховуючи передбачене пунктом 5.1. Договору №Г.П.2-б.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року та №Г.П.2-б.2-п.З-21 к від 23 жовтня 2021 року право Продавця на затримку введення в експлуатацію об'єкта капітального будівництва, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта капітального будівництва за Договором № Г.П.2-6.2-П.3-149 повинно було відбутися у IV кварталі 2022 року та в III кварталі 2023 року за Договором № Г.П.2-б.2-п.3-21к.
У травні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до Продавця із заявою, в якій просила, враховуючи її складне фінансове становище, надати можливість сплатити борг за Договором купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-б.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року та Договором купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-б.2-п.З-21 к від 23 жовтня 2021 року, за індивідуальним графіком платежів та внести відповідні зміни у зазначені Договори щодо графіку платежів і строку оплат по Договорах (строку дії договору), а саме визначити суму щомісячного платежу у розмірі не більше 10 000 гривень строком на 36 місяців, строк дії Договору до 01 червня 2026 року.
Вказана заява була розглянута ТОВ «ОКЛАНД- СЕРВІС» та за результатами її розгляду Покупцю відмовлено у задоволенні прохання щодо сплатити боргу за Договором купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-б.2-п.З-149 від 28 травня 2021 року та Договором купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-б.2-п.З-21 к від 23 жовтня 2021 року, за індивідуальним графіком платежів, з обґрунтуванням причин такої відмови, та запропоновано інші умови розстрочки, а також роз'яснено ОСОБА_1 право, у разі якщо запропонований Продавцем варіант розстрочки не підходить покупцю ОСОБА_1 , розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-б.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року та Договір купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-б.2-п.З-21 к від 23 жовтня 2021 року і повернути фактично сплачені грошові кошти за майнові права на об'єкт нерухомості (за вирахуванням 10% (десяти відсотків) неустойки як це передбачено пунктом 6.1. Договору №Г.П.2-б.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року та №Г.П.2-б.2-п.З-21к від 23 жовтня 2021 року). Про прийняте Покупцем рішення Продавець просив повідомити письмово.
Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта», лист-відмова ТОВ «ОКЛАНД- СЕРВІС» з вих. 12/06-1 від 12 червня 2023 року був отриманий ОСОБА_1 (Покупцем) 19 червня 2023 року.
Отримавши відповідь Продавця про відмову в наданні розстрочки на умовах які ставилися покупцем ОСОБА_1 , остання звернулася до Продавця із вимогою від 30 червня 2023 року про повернення грошових коштів на підставі пункту 6.3. Договору купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-6.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року: у зв'язку із затримкою введення Об'єкта в експлуатацію більше ніж на дванадцять місяців, що передбачено абзацом третім п. 5.1. даного Договору.
Під час розгляду справи стороною відповідача було звернуто увагу суду на те, що у листі ТОВ "ОКЛАНД- СЕРВІС" за вих.12/06-1 від 12 червня 2023 року, грошові зобов'язання по Договору купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2- п.3-149 від 28 травня 2021 року повинні були повністю виконані покупцем ОСОБА_1 до червня 2023 року.
Станом на 11 червня 2023 року ОСОБА_1 викуплено майнові права на 20,417 кв. м. проектної площі об'єкта нерухомості, тобто зобов'язання з оплати решти вартості майнових прав на об'єкт нерухомості в установлені у пункті 4.3 Договору Г.П. 2-б.2- п.З-І49 строки, а саме до червня 2023 року, виконані не були.
Що стосується грошового зобов'язання з оплати решти вартості майнових прав на об'єкт нерухомості по Договору купівлі-продажу майнових прав №Г.П.2-б.2-п.3-21к від 23 жовтня 2021 року, то відповідно до пункту 4.3. Договору, решту вартості об'єкта нерухомості, а саме за 2,05 квадратних метрів проектної площі об'єкта нерухомості, яка за офіційним курсом НБУ гривні до долара США в день підписання даного Договору становила: 32 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 5 466,67 грн, Покупець зобов'язувався сплатити Продавцю протягом 12 місяців, починаючи з листопада 2021 року, шляхом здійснення щомісячних платежів у сумі не менше 2 733,33 грн в т.ч. ПДВ 455,56 грн до 25 числа.
Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання з оплати решти вартості об'єкта нерухомості згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.3-21к від 23 жовтня 2021 року закінчився 25 листопада 2022 року, проте у вказаний строк воно виконане не було.
Пунктом 9.1. Договору № Г.П.2-6.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року та пунктом 8.1 Договору №Г.П.2-б.2-п.3-21к від 23 жовтня 2021 року визначено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього Договору та чинного законодавства України.
Пунктом 9.5. Договору № Г.П.2-б.2-п.З-149 від 28 травня 2021 року передбачено, що Продавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням Покупцем взятих на себе зобов'язань, наслідком чого є його припинення, зокрема, у разі недодержання Покупцем строків зі сплати грошових коштів за майнові права на об'єкт нерухомості, передбачених пунктами 4.2 та 4.3 цього Договору.
Зазначені підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку у зв'язку з недодержанням строків зі сплати грошових коштів за об'єкт нерухомості передбачені у пункті 8.5. Договору №Г.П.2-б.2-п.3-21 к від 23 жовтня 2021 року.
Відповідно до пункту 9.4. Договору № Г.П.2-6.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року, рішення Продавця про розірвання цього Договору у зв'язку з невиконанням Покупцем взятих на себе зобов'язань за даним Договором реалізується шляхом надсилання на адресу Покупця, що вказана у цьому Договорі, рекомендованою кореспонденцію або врученням під розписку, відповідного повідомлення про відмову від даного Договору.
Таким чином, починаючи з двадцять першого календарного дня, розраховано з дня, наступного за днем надсилання повідомлення про відмову відданого Договору або з дня вручення його Покупцю під розписку, - цей Договір вважатиметься розірваним в повному обсязі без укладення будь-яких додаткових угод, а Продавець набуде повних права на розпорядження майновими правами на об'єкт нерухомості на свій розсуд, у тому числі на їх відчуження третім особам.
У такому разі застосовуються наслідки, передбачені пунктом 6.1 цього Договору.
Аналогічний порядок розірвання Договору у зв'язку з прийняттям Продавцем такого рішення з підстав невиконання Покупцем взятих на себе за Договором зобов'язань закріплений у пункті 8.4. Договору №Г.П.2-б.2-п.З-21к від 23 жовтня 2021 року.
Зважаючи на те, що покупцем ОСОБА_1 було допущено порушення умов Договорів купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-П.З-149 від 28 травня 2021 року та №Г.П.2-б.2-п.З-21к від 23 жовтня 2021 року, а саме невиконання зобов'язань, встановлених пунктом 4.3. Договору № Г.П.2-6.2-п.3-149 від 28 травня 2021 року та №Г.П.2-б.2-п.3-21 к від 23 жовтня 2021 року, ТОВ «ОКЛАНД- СЕРВІС» листом від 12 липня 2023 року за вих. №12/07-1 повідомило ОСОБА_1 про прийняття Продавцем рішення про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-п.3-І49 від 28 травня 2021 року та Договору купівлі-продажу майнових прав № №Г.П.2-б.2-п.З-2І к від 23 жовтня 2021 року в односторонньому порядку.
У вказаному листі ОСОБА_1 також було роз'яснено, що сплачені за Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-П.З-149 від 28 травня 2021 року та Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.З-21к від 23 жовтня 2021 року грошові кошти будуть повернуті ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок, реквізити якого зазначені у її вимозі від 30 червня 2023 року, у порядку та строки, що передбачені пунктом 6.1. Договору № Г.П.2-6.2-П.З-149 від 28 травня 2021 року та №Г.П.2-6.2-п.3-21 к від 23 жовтня 2021 року.
Доказів того, що грошові кошти було повернуто позивачу- в матеріалах справи відсутні.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на невиконання відповідачем ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» своїх зобов'язань щодо своєчасного закінчення будівництва об'єктів капітального будівництва, як і не виконав зобов'язання щодо прийняття об'єктів в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта капітального будівництва.
Водночас суд не може погодитися з твердженням сторони позивача на застосування положень п. 6.3 Договорів, оскільки вказане суперечить балансу інтересів сторін договірних правовідносин, принципу добросовісності, справедливості та розумності, визначених ч.1 ст. 3 ЦК України.
Вказане випливає з того, що хоча саме ОСОБА_1 першою ініціювала направлення вимоги до ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» про повернення коштів, з огляду на порушення продавцем строків як будівництва, так і введення об'єктів нерухомого майна, проте таке звернення було здійснено лише у відповідь на відмову відповідача внести відповідні зміни у Договори щодо графіку платежів і строку оплат по Договорах (строку дії договору), а саме визначити суму щомісячного платежу у розмірі не більше 10 000 гривень строком на 36 місяців, строк дії Договору до 01 червня 2026 року.
Таким чином, досліджуючи хронологію подій у вказаній справі вбачається, що спочатку було допущено порушення п. 4.3 Договорів з боку Позивача, а далі порушення п.п. 2.6, 2.7 з боку Відповідача.
Таким чином, з урахуванням балансу інтересів сторін договірних правовідносин, принципу добросовісності, справедливості та розумності, визначених ч.1 ст. 3 ЦК України, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин наслідки п. 6.1. Договорів.
Відповідно до положень п. 6.1 Договорів вбачається, що у разі дострокового припинення (розірвання) цього Договору з ініціативи Покупця або за рішенням Продавця у зв'язку з невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань, Продавець протягом року повертає Покупцю грошові кошти, що фактично були одержані від Покупця за оплату майнових прав на об'єкт нерухомості з вирахуванням на свою користь неустойки в розмірі десяти відсотків від суми повернення. В такому випадку цей Договір припиняється та втрачає свою чинність.
У своєму листі від 12 липня 2023 року за вих. №12/07-1 ТОВ «ОКЛАНД- СЕРВІС» повідомило ОСОБА_1 про прийняття Продавцем рішення про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-п.3-І49 від 28 травня 2021 року та Договору купівлі-продажу майнових прав № №Г.П.2-б.2-п.З-2І к від 23 жовтня 2021 року в односторонньому порядку.
У вказаному листі ОСОБА_1 також було роз'яснено, що сплачені за Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-П.З-149 від 28 травня 2021 року та Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.З-21к від 23 жовтня 2021 року грошові кошти будуть повернуті ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок, реквізити якого зазначені у її вимозі від 30 червня 2023 року, у порядку та строки, що передбачені пунктом 6.1. Договору № Г.П.2-6.2-П.З-149 від 28 травня 2021 року та №Г.П.2-6.2-п.3-21 к від 23 жовтня 2021 року.
З аналізу наведеного вище слідує, що строк для повернення грошових коштів у розмірі 418 383 гривень 00 копійок (464 870,00 грн внесених Позивачкою - 10% неустойки) сплив 12 липня 2024 року, а вже 13 липня 2024 року було допущено перший день прострочення зобов'язання.
Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Відповідачем вживалися заходи щодо повернення грошових коштів Позивачу протягом вказаного строку.
Частиною 2 статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «ОКЛАНД-СЕРВІС» коштів в розмірі 464 870,00 грн стали Договір купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-6.2-п.3-І49 від 28 травня 2021 року та Договір купівлі-продажу майнових прав № №Г.П.2-б.2-п.З-2І к від 23 жовтня 2021 року, водночас відповідачем було заявлено рішення про розірвання вказаних Договорів та застосування п. 6.1 Договорів, а тому правові підстави для утримання таких коштів відпали, а тому вказані кошти підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, як безпідставно одержані відповідачем.
З урахуванням вищенаведеного, а також того, що вказані розрахунки не було спростовано відповідачем, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в даній частині позову ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача TOB «ОКЛАНД-СЕРВІС» підлягають стягненню на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 418 383 гривень 00 копійок.
Щодо інфляційних втрат та 3% річних суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Тобто, якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховується відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття та збереження грошових коштів. У разі стягнення безпідставно- набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України, що унеможливлює стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України (правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-2491 цсі 5).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 525,50 грн. - 3 проценти річних від простроченої суми та 65 170,61 грн. - сума інфляційних нарахувань.
Суд не погоджується з наданими позивачем розрахунками, оскільки обов'язок повернення грошових коштів у відповідача виник 13 липня 2024 року (перший календарний день після звершення однорічного строку повернення грошових коштів, передбачених п. 6.1 Договорів), таким чином саме з цієї дати слід здійснювати нарахування інфляційних витрат та 3 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 418 383,00 грн.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Адже інфляційні та річні не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК.
Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки, відповідач свої зобов'язання за договорами своєчасно не виконав, а отже з останнього на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних від простроченої суми за період прострочення із 14 липня 2024 року по 29 січня 2025 року (дата подання позовної заяви) у розмірі 6 895 гривень 75 копійок
Відповідно до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу У країни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно з Методикою розрахунку штрафних санкцій розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.
Сукупний розмір індексу інфляції за період прострочення виплати за період липень 2024 - січень 2025 становить 108,694%
Інфляційні нарахування = 418 383,00 грн ? 108,694% - 418 383,00 грн = 36 373 гривень 05 копійок
Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки, відповідач свої зобов'язання за договорами своєчасно не виконав, а отже з останнього на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати від простроченої суми за період прострочення із 14 липня 2024 року по 29 січня 2025 року (дата подання позовної заяви) у розмірі 36 373 гривень 05 копійок.
Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 4 616 гривень 51 копійок стягнути з відповідача на користь позивача пропорційному задоволеним позовним вимогам (84,15 %)
На підставі ст. 1, 4, 15, 16, 536, 625, 1212, 1214 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 137, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС» про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС'на користь ОСОБА_1 суму безпідставно збережених коштів за Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.3-149 від 28.05.2021р. та Договором купівлі-продажу майнових прав № Г.П.2-б.2-п.3-21к від 23.10.2021р. у розмірі 418 383 гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 36 373 гривень 05 копійок та 3% річних у розмірі 6 895 гривень 75 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС'на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 616 гривень 51 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКЛАНД-СЕРВІС», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 36, код ЄДРПОУ 32393169.
Повний текст рішення виготовлений 24 березня 2025 року.
Суддя: